Постанова № 76411571, 06.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

апеляційне провадження №22-ц/796/4899/2018

справа №757/4106/17-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Вербової І.М., Шахової О.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на рішення Печерського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Литвинової І.В. 13 березня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Дитячо-юнацької спортивної школи &q?ив;Сюїта&q? &;, третя особа - директор Дитячо-юнацької спортивної школи &q?ив;Сюїта&q? &; БлаженноваВікторія Олександрівна про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

В січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який уточнив в ході розгляду справи та просив стягнути з ДЮСШ &qu с;Сюїта&q? Д; 5458,75 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 40000 грн. моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що з квітня 2008 року працював у ДЮСШ &qu р;Сюїта&q?ва;, 07 грудня 2016 року звільнився за власним бажанням, проте при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, а саме 26 грудня 2016 року йому виплачено 5200 грн. та 04 січня 2017 року 7804,86 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ДЮСШ &q?, ;Сюїта&quст; 2056,04 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить резолютивну частину рішення в частині суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні викласти в новій редакції із зазначенням, що стягненню підлягає 2555,74 грн.

В апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем не надано доказів, що суми 814,75 грн. (виплачені у зв&qu щ;язку із відрядженням) та 2300 грн. (грошова винагорода), які суд не враховував при обчисленні середньоденної заробітної плати, є такими, що не підлягають врахуванню при здійсненні розрахунку.

Посилається також на те, що зарплатна відомість за листопад 2016 року не містить необхідних реквізитів та не засвідчена належним чином, а отже не є доказом.

Окрім того, зазначає, що при обчисленні середньої заробітної плати у формулі використано календарні дні, а не робочі, що вплинуло на отриманий результат.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача та третя Блаженнова В.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Одночасно вказала, що документи, які підтверджують факт відрядження та підстави нарахування грошової винагороди на підприємстві відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з&qu;c;явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що сторони з 01 квітня 2008 року перебували у трудових відносинах.

Наказом №100-к від 07 грудня 2016 року ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням з 20 грудня 2016 року.

Проте у день звільнення остаточний розрахунок проведений не був, трудову книжку видано 23 грудня 2016 року.

Згідно даних довідки від 05 липня 2017 року №58 середня заробітна плата з липня по грудень 2016 року становить 7370,44 грн.

Згідно даних виписки ПАТ «Укрсиббанк» від 03 липня 2017 року за картковим рахунком ОСОБА_2, за період з 26 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року на його картковий рахунок як зарахування заробітної плати та виплат прирівняних до неї 26 грудня 2016 надійшла сума у розмірі 5200 грн., а 04 січня 2017 сума у розмірі 7804,86 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що обставина несвоєчасного розрахунку при звільненні визнана відповідачем та доведена зібраними у справі доказами, що дає підстави для застосування ст.117 КЗпП України. Визначаючи суму, що підлягає стягненню, суд першої інстанції відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, керувався виплатами за жовтень 2016 року у розмірі 4687,25 грн. та за листопад 2016 року у розмірі 7239,53 грн. за вирахуванням виплати на відрядження у розмірі 814,75 грн. та грошової винагороди у розмірі 2300 грн., що виплачені у листопаді.

Також суд дійшов висновку про часткове задоволенні вимог в частині моральної шкоди. Рішення суду в цій частині не оскаржується, а тому, виходячи з наданих ст.367 ЦПК України повноважень, колегія суддів не перевіряє рішення суду в цій частині.

З висновками суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні колегія суддів повністю погодитися не може з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно із розділом II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.3 розділу III цього Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються, зокрема, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

При цьому, відповідно до пп. &qu ;д&quas; п.4 розділу III цього Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо.

Відповідно до абз.2 п.4 розділу III цього Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо).

З матеріалів справи убачається, що в листопаді 2016 року ОСОБА_2 нараховані такі виплати:

- відрядження у розмірі 814,75 грн.;

- грошова винагорода у розмірі 2300 грн.;

- зарплата у розмірі 4124,78 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак відповідач, зазначаючи про підставу нарахування певних коштів, повинен довести ці обставини достатніми доказами. Проте представником відповідача та третьою особою Блаженновою В.О. зазначено про відсутність відповідних відомостей, які були підставою для таких нарахувань, інформації щодо відрядження та підстави винагороди не надано.

При цьому надана відповідачем відомість про нарахування заробітної плати за листопад 2016 року не є належним, допустимим і достовірним доказом на підтвердження нарахування позивачу саме тих виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки відомість за формою не відповідає типовій формі розрахунково-платіжної відомості, яка затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 &q?м ;Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці&q?нн;, а доказів, які були підставою відповідних нарахувань відповідачем не надано.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що зазначені виплати підлягають врахуванню при визначенні середньої заробітної плати.

Перевіряючи доводи скарги в частині, що при обчисленні середньої заробітної плати у формулі використано календарні дні, а не робочі, колегією суддів установлено наступне.

Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до даних довідки про доходи, ОСОБА_2 за останні два місяці, що передують звільненню нарахована така заробітна плата:

- жовтень 2016 - 4687,25 грн.;

- листопад 2016 - 7239,53 грн. ,

всього 11926,78 грн.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку колегія суддів проводить обрахування, застосовуючи показних робочих днів, оскільки відповідачем не надано доказів щодо фактично відпрацьованих позивачем годин за цей період.

У жовтні та у листопаді 2016 року було 42 робочі дні, відтак середньоденна заробітна плата становить 283,97 грн. (11926,78 / 42).

Період затримки розрахунку становить 9 робочих днів - з 21 грудня 2016 (перший день прострочки) по 04 січня 2017 (останній день прострочки).

Таким чином середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 2555,74 грн. (283,97 грн. х 9 днів), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки судове рішення в частині скасовується с ухваленням нового рішення, апеляційна скарга задовольняється частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави в рахунок відшкодування судових витрат підлягає стягненню 1280 грн. , що підлягали сплаті при зверненні до суду першої інстанції, а також 960 грн., що підлягали сплаті за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2018 року скасувати в частині стягнення 2056,04 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат, ухваливши в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи &quзв;Сюїта&quта; (код ЄДРЮОФОПГФ 21600589, м.Київ, вул. Хрещатик, 12) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 2555,74 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи &qu П;Сюїта&q?а,; (код ЄДРЮОФОПГФ 21600589, м.Київ, вул. Хрещатик, 12) на користь Держави - Печерського районного міста Києва (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31210206026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) 640 грн., що підлягали сплаті за вимоги майнового характеру, та 640 грн., що підлягали сплаті за вимоги немайнового характеру, а всього 1280 грн.

Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної школи &quви;Сюїта&q?ов; (код ЄДРЮОФОПГФ 21600589, м.Київ, вул. Хрещатик, 12) на користь Держави - Апеляційного суду міста Києва (Отримувач коштів: УК у Солом'янському районі/Солом'ян. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 34311206080024; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) 1920 грн., що підлягали сплаті за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття,

Повний текст постанови складено 12 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Вербова

О.В. Шахова