Ухвала суду № 76409244, 20.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8796/13-ц

Провадження № 4-с/761/169/2018

У Х В А Л А

20 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Ставничого Н.В.

представника скаржника ОСОБА_1

представник заінтересованої

особи ПАТ «АБ «Укргазбанк» Ковалевський Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на рішення та зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ Канцедала О.О., заінтересована особа ПАТ «АБ «Укргазбанк» -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_6 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва зі скаргою та з урахуванням уточнень до скарги від 17.07.2018 року, просила суд: скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала Олександра Олександровича від 17.11.2014 року про відкриття виконавчого провадження №45467586; зобов'язати ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скасувати заходи примусового виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження ВП №45467586 шляхом скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення його заборони відчуження по ВП №45467586, постанови про арешт майна (коштів) боржника, постанову про арешт майна (коштів) боржника, постанову про арешт коштів боржника, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Скаргу мотивовано тим, що 17.11.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедалом Олександром Олександровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №761/8796/13-ц від 24.10.2014 року щодо стягнення з ОСОБА_3, як поручителя та солідарного боржника ПАТ «Укрпериказ», на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитивним договором №1/2010 від 02.03.2010 року у сумі 39 023 172,41 грн., з яких: 36 700 809,23 грн. - заборгованість по кредиту строкова; 478 618,77 грн. - заборгованість про процентах строкова за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року; 1 696 754,04 грн. - заборгованість про процентах прострочена; 34 463,28 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 112 527,09 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів; стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» сплачений ним при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_3 - 1147,00 грн., з ОСОБА_7 - у сумі 1147,00 грн., ОСОБА_8 - у сумі - 1147,00 грн.

Разом з тим, на думку заявника, відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, який містить невірні дані щодо дати набрання рішенням законної сили, є неправомірним, а сама постанова - підлягає скасуванню.

Крім того, заявник вказує, що державним виконавцем не було надіслано на його адресу вищевказану постанову рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як то передбачено вимогами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 26.10.2014 року).

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення державним виконавцем вимог ч.5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 26.10.2014 року), заявник просить скаргу задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 28.03.2018 року цивільну справу за вказаною скаргою було призначено до розгляду у судовому засіданні.

17.04.2018 року на адресу суду надійшла заява скаржника про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 18.04.2018 року було повернуто заявникові.

23.04.2018 року до суду надійшла заява скаржника про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, яку ухвалою суду від 24.10.2018 року було задоволено.

18.05.2018 року Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було подано до суду належним чином завірені копії ВП №45467586.

21.06.2018 року до суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Укргазбанк» на скаргу, згідно з якими стягувач в повному обсязі заперечує щодо задоволення скарги, посилаючись на відсутність жодних доказів того, що приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець діяв протиправно та порушуючи права та інтереси заявника, за захистом яких мало місце звернення до суду.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2018 року, представником заявника було заявлено клопотання про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи, яке ухвалою суду 20.08.2018 року було залишено без задоволення.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала та просила задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував в повному обсязі, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, надіславши при цьому до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності з ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.06.1999 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Положеннями п. 1 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.06.1999 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин)передбачено, що, підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

При цьому, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.06.1999 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 17.11.2014 року Канцедала О.О. відкрито виконавче провадження №45467586 з виконання виконавчого листа №761/8796/13-ц, виданого 24.10.2014 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3, як поручителя та солідарного боржника ПАТ «Укрпериказ», на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитивним договором №1/2010 від 02.03.2010 року у сумі 39 023 172,41 грн., з яких: 36 700 809,23 грн. - заборгованість по кредиту строкова; 478 618,77 грн. - заборгованість про процентах строкова за період з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року; 1 696 754,04 грн. - заборгованість про процентах прострочена; 34 463,28 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 112 527,09 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів; стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» сплачений ним при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_3 - 1147,00 грн.

Звертаючись з заявою до суду, заявник, як на підставу для її задоволення, посилається на те, що відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу, який містить невірні дані щодо дати набрання рішенням законної сили, а саме: зазначення дати 11.02.2014 року замість дати 08.07.2014 року є неправомірним, а сама постанова - підлягає скасуванню.

Так, ч.1, 2 ст.18 закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Отже, виходячи з вищенаведених положень закону, державний виконавець, отримавши виконавчий лист та вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, перевіряє, зокрема, його відповідність вимогам статті 18 Закону і у разі відсутності будь-якої із цих вимог може відмовити у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування наявності підстав для скасування постанови, заявник вказує невірно зазначену у виконавчому листі дату набрання рішенням законної сили.

Однак, за наявності у виконавчому листі скріпленого печаткою підпису уповноваженої посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів, відсутність у державного виконавця встановленого законом обов'язку перевіряти інформацію щодо, зокрема достовірної дати набрання рішенням законної сили, а також те, що виконавчий лист містить зазначення дати набрання рішенням законної сили, вказані посилання заявника є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, твердження позивача про не надсилання державним виконавцем на його адресу вищевказаної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями матеріалів виконавчого провадження, з яких вбачається, що 18.11.2014 року постанова була направлена на адресу ОСОБА_3 рекомендованим листом №0405326570281 та отримана особисто останньою ще 24.11.2014 року.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

При цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вказані положення закону та даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що державним виконавцем було правомірно відкрито виконавче провадження №45467586, оскільки виконавчий лист від 24.10.2014 року в повній мірі відповідав вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд прийшов до висновку, що скарга ОСОБА_3 на рішення та зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ Канцедала О.О., заінтересована особа ПАТ «АБ «Укргазбанк», є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення, дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень та зобов'язання вчинити певні дії ДДВС МЮУ Канцедала О.О., заінтересована особа ПАТ «АБ «Укргазбанк».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва чрез Шевченківський районний суд м.Києва.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поноволення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 22.08.2018 року.

Суддя: