Ухвала суду № 76409069, 10.09.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21808/18

6-812/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання за позовом Кредитної спілки «Фін-Еко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 грудня 2005 року задоволено позов КС «Фін-Еко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року скасовано ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року та звільнено з-під арешту 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про поновлення строку на пред'явлення до виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року.

Посилається на те, що вона позбавлена можливості пред'явити зазначену ухвалу до виконання, оскільки строк її пред'явлення закінчився.

Просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року до виконання.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30 грудня 2005 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва задоволено позов КС «Фін-Еко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с. 85-86).

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2006 року скасовано ухвалу судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року та звільнено з-під арешту 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 102).

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, на підставі яких виконавчих документів рішення підлягають примусовому виконанню, а саме на підставі:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази;

- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

- виконавчих написів нотаріусів;

- посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

- постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Вбачається, що ухвала про скасування заходів забезпечення позову є процесуальною підставою для зняття виконавцем арешту з майна у виконавчому провадженні, яке було відкрите на підставі виконавчого документа - ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, ухвала про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову не потребує відкриття державним виконавцем окремого виконавчого провадження, а тому вона не є виконавчим документом.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 26, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 433 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання за позовом Кредитної спілки «Фін-Еко» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: