Рішення № 7640901, 28.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.10 р.                     Справа № 4/309                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Гаврилко О.В. – директор за наказом №1-к від 16.06.2009р.,

від відповідача – Шубчинський П.В. – довіреність від 10.01.2010р. № 131,

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК-СКИФ” м. Донецьк

про стягнення 19346,33грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги з урахуванням зміни суми позову в частині стягнення річних та інфляційних витрат письмовим клопотанням від 28.01.2010р. відповідно до ст. 22 ГПК України про стягнення з відповідача 19346,33грн., з яких: 19086,19грн. – заборгованість, 209,95грн. – інфляційних витрат, 50,19грн. – 3%річних.

          В підтвердження позову позивач посилається на видаткові накладні та довіреності, по яких поставлений товар, рахунки-фактури, які виставлялись відповідачу для оплати, вимоги про оплату боргу, які направлені відповідачу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00грн. витрат на послуги адвоката.

В підтвердження надав угоду №11/02 від 10.11.2009р., яка укладена між позивачем та адвокатом Парфіненко Ольгою Борисівною, рахунок-фактуру №66 від 14.12.2009р. на суму 1500,00грн. та докази його оплати, акт здачі-прийняття послуг №11/02-1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3129 від 24.12.2008р.

          Відповідач не визнає вимоги позову у зв’язку з тим, що позивач поставив товар на суму 23143,31грн., а одержав оплату в сумі 24469,12грн., тому саме позивач зобов’язаний повернути йому не отоварені грошові кошти в сумі 1325,81грн., про що був позивачу направлений лист 22.01.2009р. № 5. Крім цього, позивачем не пред’являвся рахунок № СФ-0001112 від 22.08.2007р. на суму 13608,00грн., рахунок № СФ-0000964 від 02.08.2007р. виставлений на іншу суму – 1512,00грн. і був оплачений в повному обсязі, рахунок №СФ-0001004 від 13.08.07р. на суму 1350,00грн. б4в оплачений в повному обсязі, рахунок № СФ-0001122 від 22.08.2007р. на суму 3024,00грн. був оплачений в повному обсязі, а за накладною № РН-0000807 від 29.08.2007р. на суму 20412,00грн. товар не поступав на підприємство відповідача і довіреність на ім’я Кисельова Олексія Олександровича підроблена, так як не збігається з підписом у накладної.

          За клопотанням сторін в судовому засіданні 14.01.2010р. і 25.01.2020р. оголошувалась перерва для перевірки сторонами документів в підтвердження поставки товару позивачем відповідачу.

Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами укладена усна угода про поставку відповідачу товару.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Судом встановлено і не спростовується відповідачем, що за домовленістю сторін відповідач погодився з тим, що позивач йому поставляє полікарбонат бронзовий товщиною 8мм розміром 2.1х6м кв.м. на умовах оплати за ціною, вказаною у накладній.

2

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити інший стороні продукцію за умови її оплати. Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов’язань і, тому вони порушують правові наслідки.

Предметом даного спору є виконання грошових зобов’язань відповідача по поставці товару за однією накладною - РН-0000807 від 29.08.2007р. і виставленому раніше поставки рахунку-фактури № 964 від 02.08.2007р.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 964 від 02.08.2007р., в якої указав найменування товару, кількість, ціну, загальну суму. Як зазначено в самому рахунку-фактурі, вона підлягає оплаті в день, яким датується виставлений рахунок-фактура.

За накладною РН-0000807 від 29.08.2007р. представником відповідача, якому видана довіреність серії ЯОЗ № 736952 від 29.08.2007р. на одержання матеріальних цінностей за переліченими в ній рахунками, в тому числі - № 964 від 02.08.2007р. одержаний товар на загальну суму 20412,00грн.

Найважливішим обов’язком продавця являється передача товару покупцю. Цей обов’язок позивачем виконаний, що підтверджується підписом особи, яка одержала товар і печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до умов ст.ст.655, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття.

Враховуючи, що виставлений позивачем рахунок № 964 від 02.08.2007р. був сплачений відповідачем частково платіжним дорученням № 32 від 27.08.2007р. в сумі 1325,81грн. разом з іншими виставленими рахунками: № 1122 від 22.08.07р., №980 від 06.08.07р., 1004 від 13.08.07р., які сплачені в повному обсязі.

Після зарахування сплаченої платіжним дорученням № 32 від 27.08.2007р. частини суми в розмірі 1325,81грн. за відповідачем залишилась несплаченою вартість товару в сумі 19086,19грн. (20412,00 – 1325,81).

Оскільки відповідач не довів, що ним сплачений товар в повному обсязі, який одержаний за накладною РН-0000807 від 29.08.2007р., господарський суд вважає обґрунтованим і доведеним факт неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Позивач направив відповідачу вимогу про оплату заборгованості в сумі 19086,19грн. на печатки якої є дата відправлення – 05.11.2009р.

З урахуванням семиденного строку з дня пред’явлення вимоги та поштового перебігу, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з боржника трьох процентів річних та витрат на інфляцію законними.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, сума якої складає за період з 16.11.2009р. по 17.12.2009р. 209,95грн., а також 3% річних від простроченої суми, що складає за цей же період 50,19грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1500,00грн. витрат на послуги адвоката.

В підтвердження надав угоду №11/02 від 10.11.2009р., яка укладена між позивачем та адвокатом Парфіненко Ольгою Борисівною, рахунок-фактуру №66 від 14.12.2009р. на суму 1500,00грн. та докази його оплати, акт здачі-прийняття послуг №11/02-1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3129 від 24.12.2008р.

Що стосується цієї вимоги позивача, суд дійшов наступного:

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), судові витрати, які складаються, зокрема з оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи.

Господарський суд виходить з того, що саме реальна, тобто фактично здійснена на момент розгляду справи оплата за юридичні послуги є необхідною умовою стягнення цих сум з іншої сторони, так як стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

3

Між позивачем та адвокатом Парфіненко Ольгою Борисівною (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 3129, виданого 24.12.2008р.) підписана угода №11/02 від 10.11.2009р.

У відповідності з п. 1 договору адвокат бере на себе зобов’язання бути представником позивача по господарській справі про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК-СКИФ” м. Донецьк, а саме: вести перемови з боржником щодо досудового врегулювання спору та складання позовної заяви. За цією угодою позивач зобов’язався сплатити адвокату винагороду в розмірі 1500,00гн.(п. 3 договору).

Позивачем надані докази того, що контрагент по вищезазначеному договору є саме адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), докази оплати послуг (розрахункову квитанцію №598282 на суму 1500,00грн.), а також доведений факт надання юридичних послуг у вигляді складання позовної заяви.

Суд бере до уваги наступне: адвокат не брав участь у вирішенні даного спору; суд неодноразово відкладав розгляд справи за відсутністю документів в підтвердження вимог позивача; позивач тричі змінював як предмет позову, залишивши на розгляд суду виникнення зобов’язань тільки за однією поставкою так і суму річних та інфляційних, тому витрати, понесені позивачем на оплату за послуги адвоката розподіляється між сторонами порівну.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі пропорційно стягнутої суми.

На підставі ст.ст. 202,530,625 Цивільного кодексу України, ст. 193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 22,44,49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК-СКИФ” м. Донецьк про стягнення 19346,33 грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДАК-СКИФ” м. Донецьк-83054, вул. Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 35374396 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛІ-СЕРВІС” м. Донецьк-83054, вул. Поліграфічна, 1 (поштова адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Лебединського, 7б), ЄДРПОУ 33454474 заборгованість в сумі 19086,19грн., 209,95грн. – інфляційних витрат, 50,19грн. – 3%річних, 750,00грн. – витрати на послуги адвоката, державне мито в сумі 193,46грн. та 155,52грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя