Ухвала суду № 76407894, 07.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1452/18

Номер справи місцевого суду: 522/19567/15-к

Головуючий у першій інстанції Коваленко В.М.

Доповідач Мандрик В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Мандрика В.О.,

суддів Грідіної Н.В., Потаніна О.О.,

секретаря Узун Н.Д.,

за участю прокурора Моско О.В.,

адвоката ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області Савельєва Ю.В. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду Одеської області від 28.08.2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Фрунзівка Одеської області, громадянина України, начальника відділу містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання т. в. о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Єремейчук А.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладанням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці. Досудовим розслідуванням встановлено, що будучи начальником відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та капітального будівництва районної державної адміністрації, головного архітектора району, при укладенні договорів про закупівлю робіт за державні кошти на виконання капітального ремонту системи зовнішнього водопостачання села Градениці, на суму 9 466 690 гривень 04 копійок разом з іншими службовими особами протягом 2012 року склали та підписали акти приймання виконаних будівельних робіт, у яких встановлено завищення вартості виконаних робіт, відображених у вказаному акті № 3 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 950 297,22 грн., чим спричинено збитки державі в особі Одеської обласної державної адміністрації. Зазначені дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366,ч. 5 ст. 191 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати увалу, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки суд не в повній мірі врахував обставини кримінального провадження, те що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від 7 до 12 років з позбавлення права обіймати певні посад чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, не врахував наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження вчинити інше кримінальне правопорушення. Вислухавши доповідача, прокурора про задоволення апеляції та скасування ухвали слідчого судді, підозрюваного і його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та наголосили, що експертиза була проведена неповноважним експертом та неправильно встановлено обставини, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. У відповідності до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші. Колегія суддів вважає, що слідчий у клопотанні а прокурор в судовому засіданні не довели наявність зазначених у клопотанні ризиків, що підозрюваний може переховуватися від досудового розслідування та суду, знищити або спотворити докази, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також не довели неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Стосовно повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то сама по собі підозра у скоєнні особливо тяжкого злочину не може бути безумовною підставою для обрання підозрюваній особі виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, судом враховано дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність реєстрації та постійного місця проживання в Одеській області, те, що він офіційно працевлаштований, раніше не притягувався до кримінальної відповідності, має міцні соціальні зв'язки, перебуває у шлюбі, має на утриманні батька - інваліда та дружину, яка є інвалідом 2 групи. Врахувавши викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з достатньою повнотою дослідивши матеріали поданого слідчим клопотання, та врахувавши обставини, передбачені ст. 178 КПК України, обґрунтовано обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід зможе досягнути мети кримінального провадження та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним його процесуальних обов'язків, тим більше, враховуючи що підозрюваний під час досудового розслідування, що проводиться з 2015 року, дотримувався процесуальних обов'язків.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2018 року про відмову в обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду В.О. Мандрик Одеської області

О.О. Потанін

Н.В. Грідіна