Ухвала суду № 76406017, 05.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/554/18 Справа № 709/2088/17 Категорія: ч.2, ч.3 ст.185 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин

України, який народився у с.Ново-Увальське Крутихінського району

Алтайського краю Російської Федерації, проживає за адресою: вул.

Покровська, 53, с. Придніпровське Чорнобаївський район, Черкаська

область, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючий за наймом, неодружений, на

утриманні має неповнолітню дитину, інвалідом та учасником бойових

дій не являється, раніше судимий:

- 25 вересня 1995 року Чорнобаївським районним судом Черкаської

області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1961 року) до 2 років

позбавлення волі;

- 19 березня 1996 року Глобинським районним судом Полтавської

області за ч. 3 ст. 42, ст. 44, ч. 4 ст. 81 КК України (в редакції 1961 року)

до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 10 лютого 1999 року Семенівським районним судом Полтавської

області за ч. 1 ст. 215-3 КК України (в редакції 1961 року) до 2 років 6

місяців позбавлення волі;

- 30 січня 2001 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області

за ст. 42, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3 КК України (в редакції 1961 року) до 3

років позбавлення волі;

- 16 листопада 2005 року Золотоніським міськрайонний судом

Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення

волі;

- 21 серпня 2008 року Чорнобаївським районним судом Черкаської

області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі;

- 10 грудня 2008 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської

області за ст. 69, ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 25 лютого 2013 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської

області за ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України до 6

років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Черкаської

області вирок змінено та засуджено до 6 років позбавлення волі,

звільнений 24 грудня 2014 року Олександрійським районним судом

Кіровоградської області умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 7

місяців 28 днів;

- 20 квітня 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука

Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців

позбавлення волі;

- 26 січня 2017 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської

області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

на підставі ст.71 КК України приєднано частково не відбутий термін за

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25

лютого 2013 року і Автозаводського районного суду м. Кременчука

Полтавської області від 20 квітня 2016 року та остаточно призначено

покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, вироком

Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року вирок

Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2017

року скасовано в частині призначення покарання та засуджено за ч. 2 ст.

185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.4 ст.70 КК

України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання

покарання за вироком від 20 квітня 2016 року засуджено до 3 років 2

місяців позбавлення волі, за ст.71 КК України за сукупністю вироків,

частково приєднано покарання за вироком від 25 лютого 2013 року та

остаточно призначено до відбуття покарання у виді 3 років 9 місяців

позбавлення волі, звільнений 4 липня 2017 року по відбуттю строку

покарання,

визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, і призначено йому покарання: - за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; - за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначено ОСОБА_8 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишений до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахується з моменту взяття його під варту, тобто з 10 квітня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1758,44 гривень.

Вирішено долю речових доказів

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 29 липня 2017 року близько 8:00, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, таємно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, перебуваючи в магазині ПП «Курятник», який розташований в с. Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області, скоїв крадіжку мобільного телефону марки "LG D802", який знаходився на прилавку магазина та належав на праві приватної власності ОСОБА_9, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1632 від 14 вересня 2017 року становить 1413,33 грн., після чого з місця вчинення правопорушення зник, чим спричинив останній матеріальних збитків на вищевказану суму.

Він же, повторно, 29 липня 2017 року близько 14:00 переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, умисно, з корисливих мотивів, таємно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, перебуваючи в будинку, де проживає ОСОБА_10, який розташований за адресою: вул. Польова, 21, с. Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область з поверхні дивану у спальній кімнаті скоїв крадіжку мобільного телефону марки "Samsung GТ-18190", вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №4/1607 від 30 серпня 2017 року становить 1016,66 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив останній матеріальних збитків на вищевказану суму.

Наряду з вказаним, обвинувачений ОСОБА_8 13 листопада 2017 року близько 20:30, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: вул. Доманицького, 20, с.Іркліїв, Чорнобаївський район, Черкаська область, яке належить ОСОБА_11, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, протиправно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, відчинивши не замкнені на замок двері, проник до господарського приміщення, звідки таємно викрав велосипед марки "Ардіс", вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №4/2328 від 29 листопада 2017 року становить 1818,75 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 14 січня 2018 року близько 18:15, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, таємно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, біля магазину «Мандарин», що розташований по вул. Соборній у с. Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області, скоїв крадіжку велосипеда марки «Ардіс Славутич», що на праві приватної власності належить ОСОБА_12, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 10/43 від 19 квітня 2018 року становить 1200,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілій матеріальних збитків на вищевказану суму.

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 в частині призначення йому покарання із застосуванням ст.75 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що, на його думку, суд першої інстанції не в повній мірі врахував можливість застосування до нього ст.75 КК України або ст.69 КК України, оскільки він щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, крім того у нього є постійне місце проживання, працює за наймом, на утриманні є неповнолітня дитина, позитивні характеристики та тяжке матеріальне становище.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_8, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 щодо необхідності задоволення апеляційної скарги з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за які він засуджений ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки обвинувачений позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи, що до речі ним і не оскаржуються.

Дії ОСОБА_8 за ч.2 та ч.3 ст.185 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання судом першої інстанції були взяті до уваги всі обставини кримінального провадження, зокрема враховано наявність пом’якшуючих вину ОСОБА_8 обставин: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8, судом також враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, відношення обвинуваченого ОСОБА_8 до скоєного, особу обвинуваченого ОСОБА_8, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив корисливі злочини, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, і з врахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 тільки в умовах його ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, воно не має на меті завдати фізичних страждань або приниження людської гідності засудженого.

Що стосується твердження апелянта про те, що призначене покарання за цим вироком є надто суворим і не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі обвинувачуваного та, що йому можливо призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, зокрема, призначивши йому покарання з випробуванням, або з застосуванням ст.69 КК України, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки місцевим судом при призначенні покарання і так було враховано обставини які пом’якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих обставин і при призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним, до того ж воно є мінімальним, передбаченим відповідною санкцією статті КК України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом можливе за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_8, який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, належних висновків не зроблено та знову вчинив корисливі злочини, причому декілька епізодів. Тобто злочинна діяльність обвинуваченого ОСОБА_8 носить систематичний характер.

Колегія суддів апеляційного суду не вбачає жодної обставини, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, а наявність пом’якшуючих вину обвинуваченого обставин та відсутність обтяжуючих його вину обставин була врахована судом першої інстанції і в зв’язку з цим було призначено мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст.185 КК України та за ст.70 КК України, остаточне покарання було призначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і остаточне покарання було призначене у виді позбавлення волі теж на строк 3 (три) роки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, оскільки обвинуваченим не наведено переконливих даних, які б давали підстави для застосування йому більш м’якого покарання ніж передбачено законом.

Не вбачаючи підстав для зміни, чи скасування вироку суду, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 залишити – без зміни.

Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку на протязі 3-х місяців, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :