Ухвала суду № 76405965, 11.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1337/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 39 Смоляр А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегія суддів судової палати у цивільних спраовах: Бородійчука В.Г.., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.

за участю секретаря: Попова М.В.

учасники справи:

представник ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_8, до Черкаської міської ради, третя особа Друга Черкаська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

рішення ухвалено під головуванням судді Смоляра А.О.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради, третя особа Друга Черкаська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою державного нотаріуса Другої Черкаської нотаріальної контори від 11.05.2016 року, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Спадщина залишилась після смерті його матері, ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Постанова про нотаріальну відмову мотивована ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що належало померлій.

У зв'язку з чим просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування на 3/10 частини житлового будинку.

Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право власності у порядку спадкування на 3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що районним судом не було встановлено, що крім ОСОБА_7 спадкоємцем майна являється і ОСОБА_5, який є рідним братом позивача. Приймаючи рішення суд позбавив його права на свою частину спадщини, без врахування майнових інтересів.

Позивач ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Зазначені правовідносини допускають правонаступництво, тому ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 07 серпня 2018 року до участі в справі залучено правонаступник ОСОБА_7, його сина ОСОБА_8

Своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_8 не скористався.

Правонаступник померлого позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8 повторно не з'явився в судове засідання та подав клопотання про відкладення розгляду справи, так як він 11.09.2018 року буде перебувати у відрядженні. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. ОСОБА_8 повторно належним чином повідомлений про день та час слухання справи, тому його перебування у відрядженні не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши сторону, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючи позов ОСОБА_7 до Черкаської міської ради, третя особа Друга черкаська нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень ОСОБА_10 належить 3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

З заявою до Другої Черкаської нотаріальної контори про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10 звернувся її син, ОСОБА_7, посилаючись на те, що він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Постановою державного нотаріуса Другої Черкаської нотаріальної контори від 11.05.2016 року, ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, у зв'язку ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, що належало померлій.

Крім позивача спадкоємцем першої черги являється рідний брат позивача ОСОБА_5, який 01.11.1994 року звертався до Другої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи той факт, що позивачем ОСОБА_7 апелянт ОСОБА_5 не був залучений до участі по справі в якості відповідача, а судом першої інстанції не було перевірено коло спадкоємців по справі, справу було розглянуто без участі іншого спадкоємця за законом. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою не рішення суду першої інстанції.

Так як спадкодавець ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, або ж до 01 січня 2004 pоку, застосуванню до правовідносин спадкування підлягають норми чинного на той час законодавства - Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

До початку розгляду справи по суті в апеляційній інстанції суду стало відомо, що позивач ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Правонаступником було залучено ОСОБА_8, який являвся рідним сином покійного та подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР у спадкування здійснюється за законом чи за заповітом.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 553 ЦК УРСР спадкоємець за законом або за заповітом в праві був відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважалося, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом було правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

ОСОБА_5 прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори, тому їх частки в спадковому майні є рівними з іншим спадкоємцем ОСОБА_7, позивачем по справі, де кожному із спадкоємців належить по 3/20 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, (в поточний час АДРЕСА_1).

Але судом першої інстанції не було встановлено коло спадкоємців по справі та безпідставно було визнано право власності в порядку спадкування за позивачем і на частину спадкового майна ОСОБА_5

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В матеріалах справи відсутні докази про відмову у прийнятті спадщини ОСОБА_5, а тому відповідно до закону спадкове майно підлягає поділу у рівних частина між спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини справи, що призвело до порушення закону та до неправильного вирішення спору по суті, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до зміни в частині визнання за позивачем права власності на спадкове майно в розмірі 3/10 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, (в поточний час АДРЕСА_1) та ухвалення в цій частині нового рішення, яким за спадкоємцем померлого позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8 необхідно визнати право власності в порядку спадкування на спадкове майно в розмірі 3/20 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, (в поточний час АДРЕСА_1).

В матеріалах справи відсутні дані про прийняття дочкою померлої ОСОБА_10, ОСОБА_12, спадщини шляхом її прийняття чи подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, тому колегія суддів вважає її особою, яка не прийняла спадщину.

Частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, апелянтом було подано апеляційну скаргу та сплачено судовий збір в розмірі 1353 грн., апеляційна скарга підлягає до задоволення на 50%, тому при задоволенні апеляційної скарги на 50% підлягають до стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 і судові витрати пропорційно до задоволеної апеляційної скарги в сумі 676,5 гривни.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року задовольнити частково, а рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою визнати за ОСОБА_8 право власності у порядку спадкування на 3/20 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 676,5 гривни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

В.Г.Бородійчук

Судді Ю.В.Сіренко

В.І.Ювшин

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2018 року.