Постанова № 76405714, 07.09.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Номер справи 703/1956/18

3/703/631/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

09 червня 2018 року поліцейським Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 складено протокол серії БД №386832 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1, відповідно до якого, він 09 червня 2018 року близько 23 години 24 хвилин по вул. Кармелюка в м. Сміла Черкаської області, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України. Покази алкотестера «Драгер» склали 0,25%.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав покази, що його 09 червня 2018 року після 23 години знайомий ОСОБА_3 попросив проїхати на автомобілі останнього ділянку дороги, на якій були наявні вибоїни. Він погодився та сів за кермо автомобіля, оскільки добре знає вказану ділянку дороги та на той час після зливи на ній була велика кількість води. Перед цим він вжив дві пляшки безалкогольного пива, однак коли сідав за кермо забув про це. Він проїхав за кермом автомобіля приблизно 200-300 метрів. В автомобілі перебували ОСОБА_3, який був водієм, його брат ОСОБА_4 та дівчина ОСОБА_3 – ОСОБА_5 Коли він почав рух на автомобілі та майже доїхав до заправки, його зупинили працівники поліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, під час якого він продув алкотестер «Драгер». Трубочка, яку йому надали для продування, була не запакована. Під час продуву алкотестера та складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в автомобілі, яким він керував. Також працівники поліції запросили свідків вже як дописували протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він випив келих вина, оскільки так йому написати сказали працівники поліції. Перед тим як сісти за кермо він приблизно за дві години до цього вживав безалкогольне пиво. Коли він сідав за кермо, то не відчував, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Працівники поліції зупинили автомобіль, яким він керував при виїзді із польової дороги. Чи застосовували працівники поліції відеозапис при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення йому не відомо. Коли він продував алкотестер, свідків поруч не було. Алкотестер він продув одного разу, який видав показник 0,25.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_6 зазначив, що його підзахисний алкогольні напоїв вживав за дві години до керування транспортним засобом, яким керувати не планував. Керування ОСОБА_1 транспортним засобом було викликано проханням водія автомобіля, який не мав навичок належно керувати таким. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля лише, щоб подолати складну ділянку дороги та виїхавши на дорогу міського значення був зупинений працівниками поліції. Таким чином, умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у ОСОБА_1 був відсутній. Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_1, під час складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції були допущені порушення чинного законодавства України.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надав покази, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 являється його товаришем. Перед подіями, які відбулися за участю ОСОБА_1, він отримав посвідчення водія. 09 червня 2018 року він попросив у свого знайомого покататися на автомобілі. В цей день приблизно після 23 години він їхав на автомобілі зі своїми товаришами, серед яких був ОСОБА_1 з с. Мала Смілянка до м. Сміла по ґрунтовій дорозі. На дорозі, по якій він рухався на автомобілі, була ділянка дороги, на якій знаходилося каміння, в зв’язку з чим щоб не пошкодити автомобіль він попросив ОСОБА_1 проїхати зазначену ділянку дороги. ОСОБА_1 погодився на його прохання та сів за кермо. Проїхавши вказану ділянку дороги, автомобіль зупинили працівники поліції. В цей час за кермом перебував ОСОБА_1 Посвідчення водія йому видали 08 червня 2018 року. При ньому ОСОБА_1 не повідомляв про вживання алкоголю та запаху такого від останнього він не відчував. З осіб, які перебували в автомобілі, ніхто алкоголь не вживав. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції продув алкотестер, однак при цьому він присутній не був, а сам процес бачив з автомобіля. Працівники поліції зупинили два автомобілі для того щоб водії засвідчили факт огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння. В який саме момент працівники поліції запросили вищевказаних свідків він не пам’ятає, в зв’язку з чим вказати чи були присутні такі при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан сп’яніння він не може. Пам’ятає, що ОСОБА_1 продував алкотестер у автомобілі працівників поліції. Процесу розпаковки трубочки, який в подальшому продував ОСОБА_1, працівниками поліції він не бачив. ОСОБА_1 не повідомляв йому, що вживав алкоголь.

Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про виклик для допиту як свідків працівників поліції ОСОБА_2, ОСОБА_7, осіб, які засвідчили факт огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння з використанням технічних засобів ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які перебували в автомобілі разом з ОСОБА_1

Судом вказане клопотання адвоката задоволено та викликано як свідків ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, шляхом направлення на їх адресу судових повісток.

Разом з тим, вищевказані свідки в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин.

Крім того, судом зобов’язано захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_6 забезпечити явку заявлених стороною захисту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Однак, явка свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 забезпечена не була.

Враховуючи неявку вищевказаних свідків, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення без їх участі, при цьому судом враховано наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 своєї постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягаються до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом в повній мірі дотримані вищевказані роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, з врахуванням строків накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, розгляд такої, з метою недопущення порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був неодноразово відкладений в зв’язку з неявкою його та захисника.

При цьому, обов’язок забезпечення явки свідків, виклик яких заявлений захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, був покладений на останнього, однак такі в судове засідання не з’явилися з невідомих суду причин.

Будучи допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, виклик якого був заявлений захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, жодних обставин, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, або могли викликати сумніви у суду щодо вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, не вказав.

Враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що під час продуву алкотестера та складання протоколу про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в автомобілі яким він керував, відтак суд вважає, що заявлені адвокатом ОСОБА_6 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які перебували в одному автомобілі з ОСОБА_3 під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп’яніння та складання відносно протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких інших обставин ніж ті, які зазначив ОСОБА_3, вказати не зможуть.

Крім того, суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 можливий без безпосереднього допиту як свідків працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_7, які складали протокол про адміністративне правопорушення та збирали матеріали відносно ОСОБА_1, оскільки їхня позиція фактично висловлена в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №386832 від 09 червня 2018 року, та без безпосереднього допиту як свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які залучалися працівниками поліції для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння, оскільки такими надані письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з причин неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та свідків, заявлених захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на думку суду, свідчать лише про затягування розгляду справи, направлене на уникнення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, яке карається значним штрафом та позбавленням права керуванням транспортним засобом, відповідальності та жодним чином такі дії сторони захисту не направлені на встановлення дійсних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що визначений ст.38 КУпАП трьохмісячний термін накладення адміністративного стягнення, в разі доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, закінчується 09 вересня 2018 року, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без допиту вищевказаних свідків у судовому засіданні.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, його захисника та свідка ОСОБА_3, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до протоколу БР №386832 від 09 червня 2018 року про вчинення адміністративного правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1, останній порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об’єктивна сторона ч.1 ст.130 КУпАП виражається у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП судом мають бути встановлені дві обставини об’єктивної сторони вказаного правопорушення, а саме: керування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, транспортним засобом та її перебування в цей час в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Під час судового розгляду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надав пояснення, що дійсно він 09 червня 2018 року після 23 години він керував автомобілем «Daewoo», на прохання свого товариша ОСОБА_3

Зазначені пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтверджуються показами свідка ОСОБА_10, наданими під час судового розгляду, та протоколом про адміністративне правопорушення серії №386832 від 09 червня 2018 року.

При цьому, суд має зазначити, що ч.1 ст.130 КУпАП не визначено, яку саме відстань особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна проїхати для кваліфікації її дій за вказаною частиною статті, так само як і не містить причин, за яких вказана особа перебувала за кермом.

Таким чином, суд приходить до беззаперечного висновку, що кваліфікація дій особи, яка керує транспортним засобом, за ч.1 ст.130 КУпАП, не залежить від відстані, яку проїхала вказана особа на транспортному засобі, та причин, які спонукали таку добровільно керувати транспортним засобом.

Під час судового розгляду, будь-яких доказів, які б свідчили, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з власної волі, шляхом застосування до нього будь-якого тиску, керував транспортним засобом, не здобуто, в зв’язку з чим суд приходить до беззаперечного висновку, що 09 червня 2018 року близько 23 години 24 хвилини по вул. Кармелюка в м. Сміла Черкаської області він добровільно керував автомобілем НОМЕР_1.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_6 про те, що його підзахисний не мав умислу на керування транспортним засобом.

Згідно з ч.ч. 2,3,4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують її увагу та швидкість реакції затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожен випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

Відповідно до п. 6 розд. 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року №1413/27858 та п. 1 ч.3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків, якими не можуть бути залучені працівники національної поліції та особи щодо неупередженості яких є сумніви. Результати такого огляду зазначаються у відповідному акті, дані якого заносяться до протоколу і долучається до нього. Він складається у 2-х примірниках, один з яких вручається водію.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 р. 1 відповідної Інструкції та п. 6 ч. 3 Порядку лише той водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або при його незгоді з результатами такого огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладі охорони здоров’я.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Відповідно до показів алкотестера «Драгер» №1777 від 09 червня 2018 року, яким працівниками поліції був проведений огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння, у видихуваному повітрі останнього виявлено 0,25% проміле алкоголю.

Згідно п. 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року №1413/27858, встановлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Таким чином, під час проведення огляд у ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння встановлено перевищення дозволеного проміле алкоголю в крові.

Під час судового розгляду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що перед керуванням транспортним засобом вживав дві пляшки безалкогольного пива.

При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №386832 від 09 червня 2018 року, ОСОБА_1 власноручно, що підтвердив під час судового розгляду, здійснив запис у такому, а саме: «випив келих вина, потім кервав автомобілем. Продув алкотестер Драгер в лікарню їхати не потрібно».

Під час судового розгляду, при дослідженні письмового доказу, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що в такому він зазначив про вживання вина, оскільки так повідомили йому працівники поліції, насправді він вживав пляшку пива.

Разом з тим, будь-яких доказів, які свідчили про те, що власноручно записані у протоколі про адміністративне правопорушення пояснення ОСОБА_1 надані під тиском з боку працівників поліції, матеріали справи не містять, в зв’язку з чим суд приходить до беззаперечного висновку, що такі записані добровільно та відповідають дійсності, при цьому судом враховані пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, який неодноразово, під час судового розгляду, змінював такі щодо виду та об’ємів алкоголю, який він вживав перед керуванням транспортним засобом, що свідчить про його нещирість та намагання таким чином ввести суд в оману для уникнення відповідальності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №386832 від 09 червня 2018 року, чеку алкотестера «Драгер» №1777 від 09 червня 2018 року, акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, такі не містять жодних заперечень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 щодо проведеного огляду на стан сп’яніння працівниками поліції з використанням спеціального технічного засобу та процедури його проведення.

Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 09 червня 2018 року, в їх присутності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продув алкотестер «Драгер» - результат 0,25% проміле алкоголю у видихуваному повітрі, від проходження медичного огляду на стан у встановленому порядку в медичному закладі відмовився, мотивуючи це тим, що він дійсно вживав спиртне та з порушенням згоден.

При цьому, вищевказані письмові пояснення у повній мірі відповідають встановленим обставин справи, не місять будь-яких протиріч як між собою так і з іншими дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, засвідчені особистими підписами осіб, в яких такі відібрані, в зв’язку з чим суд приходить до беззаперечного висновку, що такі відповідають дійсності.

Крім того, під час судового розгляду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що після продування алкотестера «Драгер», на такому висвітився результат 0,25 проміле.

Вказані пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повністю відповідають письмовим поясненням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що також підтверджує достовірність пояснень останніх.

Крім того, присутність свідків при оформленні матеріалів та протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підтвердив свідок, який був допитаний під час судового розгляду за клопотанням адвоката ОСОБА_11, при цьому він не зміг достовірно повідомити суду, в який саме момент були запрошені працівниками поліції для огляду ОСОБА_1 на стан сп’яніння свідки, що жодним чином не спростовує їх відсутність при його проведенні.

Також, будь-яких доказів, які б свідчили, що працівники поліції при огляді ОСОБА_1 на стан сп’яніння використовували вже бувшу у використанні трубочку до алкотестера, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції під час проведення огляду на стан сп’яніння йому надавалася розпакована трубочка для продуву алкотестера та що під час такого були відсутні свідки.

При цьому, на думку суду, такі пояснення ОСОБА_1, які жодним доказом не підтверджені, направлені на уникнення ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до беззаперечного висновку, що поліцейськими дотримані вимоги чинного законодавства щодо огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУПАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується його та свідка ОСОБА_3 показами, наданими під час судового розгляду, а також сукупністю письмових доказів, безпосередньо досліджених судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №386832 від 09 червня 2018 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; чеком тестування алкотестера «Драгер» №1777 від 09 червня 2018 року, відповідно до якого, у видихуваному повітрі ОСОБА_1 виявлено 0,25% проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, ОСОБА_1 погодився з результатами алкотестера «Драгер»; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 09 червня 2018 року, відповідно до яких, такі підтвердили факт використання працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння, технічного засобу – алкотестер «Драгер» покази якого склали 0,25% проміле алкоголю.

Згідно довідок начальника Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, які містяться в матеріалах адміністративної справи, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року не притягувався та отримував посвідчення водія серії РРВ №355665 від 22 червня 2006 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, який вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вважаю, що для його перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі передбаченому законом з позбавленням права керування транспортними засобами, також суд враховує, що альтернативи відповідному стягненню, за вчинення даного правопорушення закон не передбачає.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.251, 252, 266, 283, 284 КУпАП України, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року №1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Строк пред’явлення постанови до виконання – 3 (три) місяці.

Суддя О.П.Опалинська