Рішення № 76405587, 09.08.2018, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/82/18

Провадження № 2/698/132/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кухаренка О.В.,

секретаря Гончар Т.О.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Катеринопіль цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 уклала з ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» договір від 13.10.2008 року № CSXRRC 07720209 згідно якого отримала кредит у розмірі 3651.30 грн зі сплатою відсотків з користування кредитом у розмірі 12 % на рік.

09.02.2018 року у Катеринопільському відділі ДВС позивач отримала копію розрахунку заборгованості за кредитним договором № CSXRRC 07720209 та виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №7862 за кредитним договором № CSXRRC 07720209 від 13.10.2008 року.

Зазначеним виконавчим написом з позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 34435,29 грн за 3160 днів а саме з 13.10.2008 року по 08.06.2017 року заборгованість - з пені в розмірі 32319.32 грн., заборгованість по штрафам 500 грн., заборгованість по штрафам 1615.97 грн., витрати за вчинення виконавчого напису 1800 грн.

Згідно рішення Катеринопільського районного суду від 12.09.2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CSXRRC 07720209 від 13.10.2008 року в розмірі 9763 грн. 95 коп.

Згідно постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.12.2016 року з ОСОБА_1 борг згідно рішення суду стягнуто в повному обсязі а виконавче провадження закінчено.

А тому позивач заначену заборгованість у виконавчому написі вчиненому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №7862 за кредитним договором № CSXRRC 07720209 від 13.10.2008 року вважає надуманою та не законною

Позивач просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12.07.2017 року зареєстрований в реєстрі за №7862 року, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 до суду на розгляд справи не зявився, надав заяву про розгляд справи без участі представника ПАТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти даного позову в повному обсязі (а. с. 75).

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до суду на розгляд справи не зявився. Надав листа від 25.07.2018 року в якому просить справу розглядати без його участі (а. с. 73).

Суд, заслухавши позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні ним правовідносини.

13.10.2008 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір з ПАТ КБ «Приватбанк» строком до 13.10.2011 року, відповідно до якого отримала кошти в розмірі 3651,30 грн. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 12% річних.

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до приватного нотаріуса ОСОБА_2 щодо вчинення нотаріального напису, на підтвердження боргу надало нотаріусу відповідну роздруківку на загальну суму коштів - 34435,29 грн., яка розрахована з 13.10.2008 року по 08.06.2017 року.

12.07.2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі наданих відповідачем документів вчинив виконавчий напис за №7862, яким запропонував стягнути безспірну заборгованість із ОСОБА_1 в сумі 34435,29 грн., в повному обсязі, задовольнивши вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується копією виконавчого напису (а.с. 8).

10.10.2017 року Катеринопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 54881437, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 10).

Згідно рішення Катеринопільського районного суду від 12.09.2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CSXRRC 07720209 від 13.10.2008 року в розмірі 9763 грн. 95 коп.

Рішення суду набрало законної сили 23.09.2013 року.

Відповідно до спірного нотаріального напису від 12.07.2017 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 34435,29 гривень (а.с. 8).

Відповідно до копії рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12.09.2013 року сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 9763,95 гривень (а.с. 76-77).

Відповідно до постанови від 26.12.2016 року Катеринопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 698/440/13-ц виданим Катеринопільським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 9763,95 гривень та 97,64 грн. судових витрат (а.с. 11).

В силу вимог ч.1ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (надалі за текстом - Порядок), передбачено, що про стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. (надалі за текстом - Перелік).

Відповідно до п.1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку перелік документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2. 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р.№ 1172.

Пунктами 1.2 Переліку передбачено, що такими документами є: п.1) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання; п. 2) кредитні договори, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов'язанням. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка із рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення із відміткою стягувача про погашення заборгованості.

У постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Поряд з цим, сума заборгованості, яка згідно виконавчого напису нотаріуса підлягає стягненню із ОСОБА_1 складає - 34435,29 грн., тоді як за рішенням Катеринопільського районного суду від 12.09.2013 року сума заборгованості, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 становить -9763,95 грн.

Також у виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 13.10.2008 року по 08.06.2017 року (а.с. 8), тобто нарахування заборгованості відповідачем здійснено з пропуском строку позовної давності. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, також є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису між сторонами існував спір, який розглядався в суді в межах даного кредитно договору, беручи до уваги, що розмір суми заборгованості за виконавчим написом нотаріуса відрізняється від розміру заборгованості, що стягнута із ОСОБА_1 за рішенням Катеринопільського районного суду від 12.09.2013 року, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки підстави для вчинення нотаріусом виконавчого напису були відсутні.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивачем додано до позову договір про надання юридичних послуг, Акт з описом виконаних робіт та квитанцію про оплату послуг адвоката, а тому вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи, що у нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення суми заборгованості задля задоволення вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів утриманих із заробітної плати позивача (а.с.12) на виконання виконавчого напису в сумі 793,97 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 137, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12.07.2017 року зареєстрований в реєстрі за №7862 року, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. та кошти утриманні відділом ДВС Катеринопільського районного управління юстиції на виконнання виконавчого напису в розмірі 793.97 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О.В. Кухаренко