Постанова № 76405368, 11.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

м. Харків

Справа № 610/735/18 (категорія: договірні)

Провадження № 22ц/790/3859/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого: - Кіся П.В.,

суддів: - Бровченка І.О.,

- Хорошевського О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»

на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року (суддя Храмцов В.Б.)

у цивільній справі № 610/735/18 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

26.03.2018 року публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» «ПриватБанк» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_5 , у якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.12.2007 року в розмірі 68602,16 грн., яка складається з наступних сум:

3795.06 грн. - заборгованість за кредитом;

57522.00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3780.24 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

250.00 грн. - штраф (фіксована частина);

3254.86 грн. - штраф (процентна складова).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.12.2007 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір б/н. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, та надав ОСОБА_5 кредит у розмірі, встановленому договором.

ОСОБА_5 умови договору, щодо погашення кредиту не виконувала, у зв'язку з чим станом на 28.02.2018 року утворилася заборгованість в сумі 68602,16 грн.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

05 червня 2018 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

При цьому позивач зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, тобто з 31 грудня 2016 року, а банком подано позовну заяву 22 березня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності; що у договорі передбачено договірне списання і останній платіж був здійснений 28.02.2018 року; що після переривання перебіг позовної давності починається заново; що своїм підписом у договорі відповідач засвідчив, що він ознайомлений з істотними умовами договору та погоджується з ними; що зобов'язання за договором належним чином не виконано, кредитний договір в установленому законом порядку не розірваний та не визнаний недійсним, а тому на теперішній час діє.

Відповідач ОСОБА_5 згідно поштового повідомлення отримала 11.08.2018 року копію ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк», копію апеляційної скарги позивача з додатками, однак до цього час відзив на апеляційну скаргу, згідно ст.360 ЦПК України, не подала, із заявами та клопотаннями не зверталася.

З огляду на викладене, відповідно до ст. ст. 7, 368 ЦПК України, апеляційний суд розглядає скаргу, за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не оспорюється, що кредитний договір дійсно було укладено 19.12.2007 року за ініціативою ОСОБА_5, яка підписала заяву, підтвердивши попереднє ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, отримавши кредит у розмірі 1500 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, проте умови кредитного договору належним чином не виконувала.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах даного позову, позивач звернувся до суду із вимогою про захист свого цивільного права за межами позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Проте з висновком суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дійсно, як вказував позивач і суд першої інстанції з наданих доказів вбачається, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Частиною 1 статті 634ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач засвідчив, що він погоджується з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що він ознайомився і згоден з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності позивачем факту укладення кредитного договору з ОСОБА_5 та порушення його умов відповідачем.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, що позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах даного позову.

Відповідно до п.5.4 Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору

Відповідно до Умов та правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" відповідачем було отримано кредитні картки НОМЕР_2 термін дії якої до 12/11 року, НОМЕР_3 термін дії якої до 12/16 року. Отже перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦКУ). Банком надіслано поштою позовну заяву до суду 22.03.2018 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Крім цього судом першої інстанції не враховано, що строк позовної давності переривався 28.02.2018 року, 23.07.2015 року, 08.01.2015 року. Згідно виписки по особовому рахунку транзакції 28.02.2018 року, 23.07.2015 року, 08.01.2015 року визначені як "переказ коштів між рахунками за договором".

Відповідно до п. 5.6 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань. (здійснювати договірне списання).

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом або договором між банком і клієнтом.

Згідно з п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, та право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином судом встановлено, що відповідач згідно умов договору на які він погодився, надав банку розпорядження списувати кошти з усіх його поточних рахунків при настанні строків платежів, що і здійснювалось банком в межах сум заборгованості та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності, оскільки не було враховано строк дії картки та транзакції від 28.02.2018 року, 23.07.2015 року, 08.01.2015 року, які відбувались за розпордженням позичальника шляхом договірного списання, при цьому такі дії банку відповідачем не оскаржені, незаконними не визнані, тому на дані правовідносини розповсюджуються положення чч. 1, 3 ст. 264 ЦПК України. Тобто, відрахування позовної давності починається з моменту останнього списання коштів з рахунків боржника.

Разом з тим з розміром визначення обсягу суми боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь банку колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, Банком, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, декілька разів змінювалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами.

Так, станом на момент укладення договору відсоткова ставка складала 36,00 %; за період з 01.01.2013р. по 31.08.2014 р. відсоткова ставка складала - 30,00 %, за період з 01.09.2014р. по 31.03.2015 р. відсоткова ставка складала - 34,80 %.; з 01.04.2015р. по 28.02.2018р.- відсоткова ставка складала 43,20% річних, які нараховуються на поточну заборгованість.

Судовою колегією було перевірено розмір нарахованих відсотків та виявлено, що їх нарахування не відповідає умовам договору.

Таким чином, судом було проведено наступний перерахунок нарахованих відсотків.

Станом на 31.03.2015 року заборгованість за процентами становила 1181,87 грн.

За період з 01.04.2015 року по 28.02.2018 року минуло 1065 днів. Розмір процентів складає 3795,06 грн. * 43,2 % / 360 * 1065= 4850,09 грн.

Отже, загальна заборгованість за відсотками станом на 28.02.2018 року становить:

1181,87 + 4850,09 = 6031,96 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позову в частині стягнення штрафів в сумі 500,00 грн. ( фіксована частина) та 5062,72 грн. ( процентна складова), оскільки вимога про одночасне стягнення і штрафу і пені, є подвійним стягненням, що суперечить ст.61 Конституції України.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Виходячи з викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, пропорційно задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_5 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 352 грн. 40 коп. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції та 528 грн. 60 коп. за апеляційний перегляд рішення суду.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2;376, 381-382, 390 ЦПК України,апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний Банк « РИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.12.2007 року на користь Акціонерноготовариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) в загальному розмірі 13 607,20 грн., яка складається з:

-3795,00 грн заборгованість за кредитом;

-6031,96 грн заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3780,24 грн заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 352 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 528 грн. 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2018 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

О.М. Хорошевський