Ухвала суду № 76405334, 04.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/8506/17 Головуючий у 1 інстанції - Попрас В.О.

Провадження № 11кп/790/1574/18 Суддя-доповідач - Савченко І.Б. Категорія: ч.1 ст. 286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді - Савченко І.Б.,

суддів - Плетньова В.В., Шабельнікова С.К.,

при секретарі - Боровській О.В.,

за участю прокурора - Лазарєва А.А.,

захисника - Грічаніченко О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

цивільного відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» в особі голови правління ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2018 року,стосовно ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Київського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2018 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, розлучений, має сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України з призначенням покарання у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі пункту в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного судом покарання.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди 27034,33 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1351,72 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 13 648,28 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 5100 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовлено.

Вказаним вироком встановлено, що 31 березня 2017 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. Мироносицькій в м. Харкові зі сторони вул. Свободи в напрямку вул. Жон Мироносиць.

Під час руху по вул. Мироносицькій, під'їхавши до перехрестя з головною дорогою вул. Гіршмана, ОСОБА_3 зупинився після чого, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 16.11- На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

почав рух та виїхавши на вказане перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_10, який в цей час рухався по головній дорозі по вул. Гіршмана.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, згідно з висновком судово-медичної експертизи №454-А/17 пасажир автомобіля «Кіа Черато» ОСОБА_6 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому діафізу правої плечової кістки в нижній третині із зсувом.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3, які знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною події та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не зорієнтувався в дорожній обстановці, перед початком руху не переконався в небезпеці, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг, не надавши дорогу автомобілю НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_10, який в цей час рухався по головній дорозі по вул. Гіршмана і допустив з ним зіткнення, що спричинило вказані наслідки.

Не погодившись з рішенням районного суду потерпілий ОСОБА_6 та цивільний відповідач ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» в особі голови правління ОСОБА_8 подали на нього апеляційні скарги.

Цивільний відповідач ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» в особі голови правління ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 12.02.2018 року змінити. Зменшити суму відшкодування заподіяної здоров'ю ОСОБА_6 шкоди з 27034 грн.33к. до 6755 грн.27 к.. Зменшити суму відшкодування моральної шкоди, спричинену ОСОБА_6 з 1351 грн. 72 коп. до 337 грн. 76 коп.

В обгрунтування вимог вказує, що надані потерпілим ОСОБА_6 документи щодо підтвердження витрат на лікування ,на думку цивільного відповідача не підтверджують витрат на лікування саме на суму 27034,33 грн., оскільки надані чеки про придбання ліків та предметів медичного догляду не всі стосуються призначень лікаря, а деякі зовсім не стосуються його лікування. Крім того вказує, що потерпілий підтвердив витрати на лікування лише на суму 6755, 27 грн., а про придбання імплантів потерпілий зовсім не надав підтверджуючої документації про рекомендацію лікаря на встановлення цих імплатів.

Потерпілий ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок Київського районного суду м.Харкова від 12.02.2018 року змінити в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_6 Збільшити суму стягнення з ОСОБА_3 та ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_6 суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 65 000 грн., а також стягнути суму 347 258, 44 грн., що є розміром доходу фізичної особи- підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок ушкодження здоров'я.

В обгрунтування вимог вказує на те, що судом безпідставно було відмовлено йому в задвоволенні заявленої в цивільному позові суми доходу фізичної особи- підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок ушкодження здоров'я, яка складає 347 258, 44 грн. Оскільки він внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП не міг в повній мірі виконувати свої робочі обов'язки, що передбачені в договорі №58 від 02.03.2015 року про виконання робіт на замовлення ТОВ « ЕДЖАЙЛЕНЖІН УКРАЇНА» протягом 2 місяців. Крім того заначає, що ним було надано суду першої інстанції всі документи щодо підтвердження вказаної суми та порядку її розрахунку.

Зазначає, що визначена у вироку сума моральної шкоди є замалою, оскільки він зазнав тривалих фізичних, душевних та психічних страждань, був позбавлений можливості виконувати свої робочі обов'язки та отримувати за них відповідну винагороду, що призвеоо до скрутного матеріального положення його сім'ї. Крім того він втратив можливість керувати власним транспортом, що також має негативний наслідок для нього та його сім'ї, моральну шкоду оцінює в сумі 65 000 грн.

Заслухавши доповідь судді; пояснення представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу потерпілого; пояснення представника цивільного відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» та заперечувала проти апеляційної скарги потерпілого; пояснення обвинуваченого та його захисника , які заперечували проти апеляційної скарги потерпілого; пояснення прокурора, який вважав вирок обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту апеляційних скарг, фактичні обставини кримінального правопорушення, винність та кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційних скаргах не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно вимог ст. 374 мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.7 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити розмір шкоди , завданої кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з обвинувального акту (а.с.3) та опису матеріалів досудового розслідування (а.с.43) 30 травня 2017 року потерпілим ОСОБА_6 було подано до СУ ГУНП в Харківській області цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином (а.с.8-11) .

Таким чином до складання та направлення обвинувального акту до суду першої інстанції 06.06.17р. (а.с.46) слідчому та прокурору було відомо про спричинення потерплому ОСОБА_6 внаслідок злочину , скоєного ОСОБА_3 моральної та матеріальної шкоди .

Згідно вимог ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат є обставинами , що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно вимог ч.2 ст. 242 КПК України в редакції на час проведення досудового розслідування слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 242 КПК України в ред. від 03.10.2017 р. слідчий або прокурор зобов'язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Отже відповідно до вимог ст. 242 КПК України для визначення розміру матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих потерпілому, було обов'язкове проведення експертизи , що на стадії досудового слідства зроблено не було.

Згідно положення ч.1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Як пояснили апелянти з клопотаннями про проведення експертизи вони в суді першої інстанції не звертались , суд також не пропонував призначити експертизу для розв'язання цивільного позову.

Таким чином суд першої інстанції при розгляді цивільного позову потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої злочином , розмір якої повинен бути визначений експертизою, не маючи необхідних спеціальних знань (зокрема для з'ясування змісту проведених медичних маніпуляцій в ході оперативного лікування потерпілого стосовно імплантації , наявності причино наслідкового зв'язку між травмою та втратою працездатності і її розміром, характеру та ступеню враженості психологічних переживань потерпілого ) , самостійно зробив висновок щодо ступеню доведеності зазначених обставин та розміру завданої шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 412 КПК України порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 370, 129, 242, 332 КПК України є істотним , оскільки перешкодило суду ухвалити в законне судове рішення в частині цивільного позову.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції може змінити вирок в частині зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Враховуючи , що апеляційний суд обмежений проханням, викладеним в апеляційній скарзі, але апелянти та інші учасники судового розгляду клопотань про призначення відповідних експертних досліджень не заявили , суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити своє рішення в частині цивільного позову в порядку ст. 408 КПК України.

З врахуванням наявності передбачених ст. 412 КПК України підстав для скасування судового рішення в частині вирішення цивільного позову , і відсутністю підстав для ухвалення апеляційним судом свого рішення в цій частині , скарги потерпілого ОСОБА_6 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» слід задовольнити частково. Вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід скасувати і призначити новий розгляд позову в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 405,407,412 КПК України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_6 та цивільного відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_11 та ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія»матеріальної та моральної шкоди скасувати і призначити новий розгляд провадження в частині цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

В решті, у тому числі в частині вирішення питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на правову допомогу , вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині залишення вироку без змін , безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді -