Ухвала суду № 76404474, 10.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14516/18

н/п 1-кс/640/9712/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Слідчий суддя Київський районний суд м. Харкова Колесник С.А., за участю секретаря Ашрафової І.Р., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12018220490002134 від 11.05.2018, -

встановив:

10.09.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому він просить задовольнити його клопотання та доручити відповідній експертній установі, або експерту, або експертам провести йому відповідну психіатричну (психологічну) експертизу для можливості підтвердження факту нанесення йому діяннями посадових осіб АТ КБ «Приватбанк» моральної шкоди та для можливості достовірного визначення розміру відшкодування цієї моральної шкоди; розглянути питання щодо реалізації свого права, яке надане слідчому судді ст. 144 КПК України, та за власною ініціативою накласти грошове стягнення на слідчого в кримінальному провадженні № 12018220490002134 від 11.05.2018 СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області Байрамова А.З., зокрема на підставі викладених ним обставини за виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, як йому вбачається, без поважних причин.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, зокрема, що 27.11.2017 за заявкою АТ КБ «Приватбанк» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження на його автомобіль ЗАЗ DAEWOO SENS (2002 р.в., № кузову НОМЕР_1. Транспортний засіб купувався для потреб родини за спільні кошти родини. У витязі з Реєстру № 54915196 від 20.02.2018 обтяження зазначене записом № 5 від 27.11.2017 за № 16592171. Зазначений транспортний засіб придбано у виконавчої служби на аукціоні з продажу арештованого майна ДП «Сетам», який відбувся 02.10.2017, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу отримано 31.10.2017. Транспортний засіб продавався за рішення суду через борги попереднього власника ОСОБА_4 перед ТОВ «Кредикс Фінанс», що підтверджується записом № 1 і № 3 у витязі. Факт продажу транспортного засобу та набуття ним права власності на зазначений транспортний засіб підтверджується записом № 1 у витязі з Реєстру, актом виконавчої служби про проведенні електронні торги від 18.10.2017 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.10.2017, він вписаний як власник.

Вказав, що він не є боржником Приватбанку та не має жодних боргових зобов'язань перед ним. У витязі зазначено, що обтяження внесено через борги попереднього власника ОСОБА_4 перед Приватбанком, нібито є чинний кредитно-заставний договір НАА0АЕ000072155 від 09.04.2008, а обтяження зареєстроване через 27 днів після отримання ним свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2.

Метою зазначених діянь посадових осіб Приватбанку є відібрати в нього зазначений транспортний засіб та зобов'язати його сплачувати борг ОСОБА_4 в розмірі 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи, а також знущання над особою, пригнічення її честі та гідності, моральний тиск, доведення їхнього верховенства над Законом в Україні та змусити його родину все життя роками жити у страху, кого ж вони зобов'яжуть сплачувати боргу 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи.

За його зверненнями до Президента України ОСОБА_6, Прем'єр-міністра ОСОБА_7, Голови Національної поліції України ОСОБА_8 та за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, слідчим Київського ВП ГУНП в Харківській області Байрамовим А.З. ведеться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12018220490002134 від 11.05.2018 за ст. 356 КК України.

23.05.2018 о 20 год. 25 хв. у міській лікарні № 4 в реанімації померла його мати, якій 13.04.2018 виповнилось 69 років. Їй було важко ходити, важко підніматися в автобус, трамвай чи тролейбус, важко ходити сходами в метро, вона зовсім не могла піднятися з низької платформи в електричку. Машина, яку Приватбанк відбирають, купувалася саме для його мати, для родини, щоб можна було користуватися містом, поїхати до родичів, в село.

У лютому 2018 року він дізнався, що Приватбанк «накладено арешт на його машину», внесено запис до Реєстру про заборону на відчуження, заявивши свої права на його машину, оголошено машину майном Приватбанку, яке буде використане на потреби Приватбанку, продане на користь або передане у власність Приватбанку.

Моральна шкода ще й наноситься страхом за те, що саме вони вчинять: заберуть машину чи зобов'яжуть сплатити борг попереднього власника? Страх за подальше не дає йому спокою та жити нормальним життям, бо вони ніколи не скасують обтяження і будуть чекати на слушний момент.

Все це може бути підтвердженням нанесення йому діяннями АТ КБ «Приватбанк» та/або його посадовими особами моральної шкоди, що полягає в душевних стражданнях.

Вказує, що АТ КБ «Приватбанк» обізнаний за цю машину вже більше 10 років, забирає цю машину в нього вже майже рік, а його звернення залишає без уваги вже більше півроку.

На його думку для нього слід провести психіатричну експертизу для можливості підтвердження факту нанесення йому діяннями (дія чи бездіяльність) посадових осіб АТ КБ «Приватбанк» моральної шкоди та для можливості достовірного визначення розміру відшкодування цієї моральної шкоди.

На його думку перед експертом можуть бути поставлені, зокрема, такі питання:

1. Чи є підтвердження тому, що потерпілий усвідомлює свою провину за передчасну смерть своєї мати від раку на тлі затурканості потерпілого у відстоюванні справедливості з огляду на діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи за боржника ОСОБА_4, чи наносить таке йому душевних страждань?

2. Чи є підтвердження тому, що потерпілий звинувачує Приватбанк та/або посадових осіб Приватбанку у діяннях, які стали перепоном для виконання потерпілим його синівського обов'язку бути разом з хворою мамою, підтримувати її та дбати про неї, чи наносить таке йому душевних страждань?

3. Чи є підтвердження тому, що потерпілий усвідомлює спокуту за свою провину перед мамою на залишок життя, чи наносить таке йому душевних страждань?

4. Чи є підтвердження тому, що потерпілий звинувачує Приватбанк та/або посадових осіб Приватбанку у діяннях, які призвели по погіршення душевного стану мати потерпілого та зумовили її передчасну смерть, чи наносить таке йому душевних страждань?

5. Чи є підтвердження тому, що потерпілий звинувачує Приватбанк та/або посадових осіб Приватбанку у діяннях, які призвели до того, що його мати, померла із думкою про те, що в сина, в родини заберуть машину та/або зобов'яжуть сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи за боржника ОСОБА_4, чи наносить таке йому душевних страждань?

6. Чи є підтвердження тому, що та обставина, що машина знаходиться безпосередньо перед вікнами квартири родини потерпілого і з цією машиною потерпілий пов'язує смерть мати, наносить йому душевних страждань?

7. Чи є підтвердження тому, що діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4, наносили моральну шкоду померлій мамі потерпілому за її життя?

8. Чи є підтвердження тому, що діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4, наносять моральну шкоду потерпілому з огляду на те, що потерпілий не розповідав іншим членам родини про зазіхання Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку?

9. Чи є підтвердження тому, що діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4, викликають страх за майбутнє потерпілого та/або членів його родини з огляду на те, що потерплий не знає хто, коли і в який спосіб буде забирати авто, а також коли і кого Приватбанк зобов'яже сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4 (його самого, членів його родини, зокрема страх про таке за дітей, онуків і наступні покоління)?

10. Чи є підтвердження тому, що діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол.США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4, викликають душевних страждань з огляду на те, що транспортний засіб вже майже один рік іржавіє та перетворюється в металобрухт?

11. Чи можуть діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи за боржника ОСОБА_4, визначатися як такі, що з душевної точки зору забрали в потерпілого можливість бути разом з мамою, не дозволяли потерпілому бути для неї опорою і підтримкою, чи наносить таке потерпілому душевних страждань?

12. Чи є підтвердження тому, що діяння Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і штрафи за боржника ОСОБА_4, наносили, та/або наносять, та/або будуть наносити моральну шкоду потерпілому?

13. Якою може бути розмір відшкодування моральної шкоди, що завдана діяннями Приватбанку та/або посадових осіб Приватбанку, метою яких є забрати у потерпілого машину та/або зобов'язати його сплачувати борг у 7566,71 дол. США, та відсотки і комісія за боржника ОСОБА_4, з огляду на смерть мами потерпілого від раку під час таких обставин та тісний Родинний зв'язок?

Вказав, що 03.07.2018 він подав заяву, а 04.07.2018 його заяву, зокрема і з проханням призначити для нього судово-психіатричну експертизу для можливості підтвердження факту нанесення діяннями (дія чи бездіяльність) посадових осіб АТ КБ «Приватбанк» моральної шкоди та для можливості достовірного визначення розміру відшкодування цієї моральної шкоди, було зареєстровано канцелярією Київського ВП ГУ НП в Харківській області.

09.07.2018 він надав слідчому Київського ВП Байрамову А.З. пояснення щодо обставин кримінального провадження, підписав «Пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого» та написав ручкою власноруч заяву на ім'я начальника Київського ВП про визнання його потерпілим та цивільним позивачем, якому кримінальним правопорушенням завдано майнової і морально шкоди. Зі слів слідчого Байрамова А.З. він зрозумів, що його зварення від 03.07.2018 було ним прийнято до розгляду 09.07.2018.

Зазначив, що 30.08.2018 електронною поштою він направив до Харківської місцевої прокуратура №2 клопотання, в якому просив підготувати та направити до слідчого судді відповідне клопотання про призначення для нього психіатричної експертизи для підтвердження нанесення йому моральної шкоди та встановлення розміру її відшкодування з огляду на зазначені вище діяння Приватбанку. Він зателефонував до Харківської місцевої прокуратура №2, де йому повідомили про прийняття клопотання до розгляду.

На час подання цього клопотання стан розгляду його заяви йому не відомий, у слідчого Байрамова А.З. та в Харківській місцевій прокуратурі №2 є всі його контактні дані, жодних повідомлень щодо розгляду він не отримував.

19.07.2018 за № 110732-ВБ Приватбанком було зареєстровано його заяву про досудове відшкодування моральної шкоди, а в листі від 24.07.2018 за №20.1.0.0.0/7- 180719/671 Приватбанк проінформував його, що підстав для виплати відшкодування немає.

З огляду на викладене вище для з'ясування, чи заподіяно йому як потерпілому з урахуванням зазначених вище обставин моральної шкоди, необхідні відповідні спеціальні знання, тобто необхідною є відповідна психіатрична (психологічна) експертиза.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання клопотання про проведення експертизи під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В ст. 242 КПК України визначені підстави проведення експертизи. Так, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права (ч. 1 ст. 242 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КПК України, у разі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.

Згідно ч. 2 ст. 244 КПК України, у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Однак, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 244 КПК України, в прохальній частині клопотання заявника про призначення відносно нього психіатричної експертизи, відсутній перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.

Дійсно, зі змісту поданого до суду клопотання заявника вбачається, що він пропонує 13 запитань, які, на його думку, можуть бути поставлені експертам.

Однак, у прохальній частині вказаного клопотання відсутній конкретний перелік запитань, які необхідно поставити експертам.

Більш того, як зазначено вище, згідно вимог ч. 1 ст. 244 КПК України, звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді мають право сторони кримінального провадження.

Однак, до клопотання про призначення експертизи заявником не залучено даних, які б вказували, що ОСОБА_2 є стороною даного кримінального провадження (Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого, тощо).

Згідно ч. 4 ст. 244 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, дане клопотання про призначення експертизи підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 26, 243, 244, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Клопотання ОСОБА_2 про проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12018220490002134 від 11.05.2018 - повернути заянику.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Колесник С.А.