Рішення № 7640361, 26.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.01.10 р.                     Справа № 15/340                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Востокхімпром” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34706139)

до відповідача приватного підприємства “Зодчій” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 32698891)

про стягнення предоплати за непоставлений товар за договором № 3-10/03-09 від 10.03.2009 р. в сумі 133519,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко М.Г. за дорученням б/н від 11.11.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Востокхімпром” м. Донецьк до приватного підприємства “Зодчій” м. Макіївка про стягнення предоплати за непоставлений товар за договором № 3-10/03-09 від 10.03.2009 р. в сумі 133519,70 грн.

Ухвалою суду від 11.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/340, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 11.12.2009 р., 24.12.2009 р. відповідач в судові засідання 24.12.2009 р., 26.01.2010 р. не з’явився, витребувані документи до суду станом на 26.01.2010 р. не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

В матеріалах справи є довідка Головного управління статистики у Донецькій області від 18.12.2009 року № 14/4-20/6382 з якої вбачається, що приватне підприємство “Зодчій” зареєстровано за адресою: 86151, м. Макіївка, вул. Московська, 62/14. За цією адресою суд направляв відповідачу ухвали в даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно умов договору від 10.03.2009 р. № 3-10/03-09 він як покупець з врахуванням додаткової угоди № 1 перерахував продавцю (відповідачу) предоплату за товар на загальну суму 204000,00 грн., а товар отримав від відповідача тільки на суму 129091,20 грн., недопоставлено товару на суму 74908,80 грн. З врахуванням додаткової угоди № 2 до спірного договору покупець перерахував предоплату на суму 332522,50 грн., а товар отримав тільки на суму 273911,60 грн., недопоставлено товару на суму 58610,90 грн. Відповідач, на думку позивача, не поставив товар у встановлений строк та у встановленому обсязі, чим порушив умови договору між сторонами та вимоги Цивільного та Господарського кодексів України стосовно обов’язку виконувати зобов’язання належним чином. З цього приводу позивач нібито направляв відповідачу претензію, в якій просив перерахувати борг на суму 133519,70 грн. на його банківський рахунок. Відповіді на претензію позивач не отримав, товар на суму фактичної предоплати досі не поставлений, кошти не повернуті. За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним позовом.

Розглянувши по суті позовні вимоги, суд дійшов до висновку, що вони безпідставні та необґрунтовані, не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Пунктами 1.1 та 2.1 спірного договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає та оплачує мінеральні добрива (товар) згідно специфікацій, що є невід’ємною частиною цього договору. Асортимент, ціна та кількість товару відображаються у специфікаціях, орієнтована сума договору складає 2000000,00 грн.

Згідно п. 5.1 договору покупець здійснює повну 100% оплату товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця суми вартості товару на підставі виставленого продавцем рахунку. Пункт 4.3 договору зобов’язує продавця направити покупцю рахунок-фактуру. А згідно п. 4.1 того ж договору строк поставки товару протягом 10 календарних днів з моменту 100% оплати за товар.

Додаткова угода № 1 від 10.03.2009 р. містить специфікацію на товар (асортимент, ціна та кількість товару), який підлягав поставці у березні 2009 р. на суму 1228080,00 грн. у кількості 602±5% тон.

Додаткова угода № 2 від 16.03.2009 р. містить специфікацію на товар (асортимент, ціна та кількість товару), який підлягав поставці у березні 2009 р. на суму 589950,00 грн. у кількості 270±5% тон.

Обидві вказані специфікації уточнюють та підтверджують умови договору, передбачені п. 5.1, стосовно 100% предоплати товару шляхом перерахування на поточний рахунок продавця суми вартості товару на підставі виставленого продавцем рахунку.

Позивач отримав від відповідача для здійснення попередньої оплати рахунки № 1003 від 10.03.2009 р. на суму 1228080,00 грн., № 1603 від 16.03.2009 р. на суму 589950,00 грн.

Вказані рахунки позивач оплатив частково: 1) згідно рахунку № 1003 від 10.03.2009 р. платіжними дорученнями № 311 від 18.03.2009 р. на суму 203500,00 грн., № 312 від 18.03.2009 р. на суму 500,00 грн.; 2) згідно рахунку № 1603 від 16.03.2009 р. платіжними дорученнями № 307 від 17.03.2009 р. на суму 198835,00 грн., № 315 від 20.03.2009 р. на суму 133687,50 грн. (з врахуванням листа позивача № 70 від 23.04.2009 р. до банку про зміну призначення платежу).

Вказані обставини свідчать про те, що позивач в порушення умов договору не здійснив 100% попередню оплату вартості товару в обсягах та сумах, передбачених специфікаціями до договору, тому строк поставки товару на умовах спірного договору для відповідача не наступив. Окремі поставки товару відповідач дійсно здійснював, але за власною ініціативою до настання встановленого договором строку поставки, та це ніяким чином не змінює умови договору стосовно строку поставки товару.

Згідно п. 9.2 договору сторони можуть доповнити, змінити або пролонгувати договір у додаткових угодах. Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Стосовно спірного договору, то він є за своїм змістом договором купівлі-продажу, який сторони домовилися укласти у письмовій формі. Тобто, будь-які зміни до цього договору повинні бути викладені у додаткових угодах, вчинених також у письмовій формі. Іншого умовами договору або законом для даних конкретних правовідносин сторін не передбачено, звичаї ділового обороту в такому випадку до правовідносин, заснованих на письмовому договорі, коли мова йде про внесення до нього змін, не застосовуються, оскільки усі питання повністю врегульовані умовами договору та нормами чинного законодавства.

Будь-які письмові угоди між сторонами про внесення змін до умов договору, в тому числі про порядок та строки оплати за товар та його поставки, не укладалися, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто закон передбачає альтернативні права покупця вимагати виконання зобов’язання в натурі щодо передачі товару або вимагати повернення попередньо сплаченої суми за непереданий товар, але за обов’язкової наявності факту порушення постачальником строку поставки товару.

Такого факту позивач у даній справі належними та допустимими доказами не довів.

Крім того, грошове зобов’язання відповідача повернути суму попередньої оплати не виникає з умов договору, а передбачено прямою нормою закону – ст. 693 ч. 2 ЦК України. Але строк виконання такого зобов’язання законом не встановлено.

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у покупця виникає право вимагати повернення сплаченої суми, а у продавця (відповідача) виникає грошове зобов’язання повернути вказану суму після пред’явлення такої вимоги.

У матеріалах даної справи відсутні належні докази щодо фактичного направлення поштою відповідачу будь-якої вимоги або претензії, або вручення такої вимоги представнику відповідача. До претензії № Ѕ від 10.08.2009 р. такі докази не додані, письмові пояснення позивача з цього питання не можуть замінити належні докази, як то поштові або інші документи, які на думку суду є допустимими для доказування вищевказаного факту. У своїх ухвалах суд двічі зобов’язував позивача надати належні докази з вказаного питання.

За таких обставин суд користується ст.ст. 33, 34 ГПК України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, строк виконання грошового зобов’язання щодо повернення суми предоплати для відповідача не наступив.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 26.01.2010 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя