Постанова № 76403596, 12.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/7432/16-ц 12.09.2018

Провадження №22-ц/784/1236/18

Справа №490/7432/16-ц

Провадження № 22ц/784/1236/18 Головуючий у 1-ї інстанції Чулуп О.С.

Категорія 39 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 вересня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Цуркан І.І.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Чулупа О.С. в залі судових засідань в м. Миколаєві о 12год. 00хв. зі складанням його повного тексту, по справі

за позовом

ОСОБА_2 до Миколаївської міської ради

про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Першої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївської області про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, після смерті її бабусі ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач зазначала, що одержала право на спадкування, оскільки інші спадкоємці попередньої черги відсутні, а її батько (син померлої) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Після смерті її бабусі ОСОБА_6, відкрилася спадщина на квартиру, яка перебувала у її власності на підставі свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, видане виконкомом Центрального району м. Миколаєва, яку вона прийняла як онука за фактом постійного проживання зі спадкодавцем та зверненням з відповідною заявою до нотаріальної контори.

Разом з тим, вона не може оформити спадщину, після смерті бабусі у встановленому законом порядку, оскільки у неї відсутній оригінал документу, що підтверджує право власності спадкодавця на майно, що підлягало реєстрації, а також не надано документів на підтвердження родинних зв'язків між її батьком та бабусею.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 12 вересня 2016 року проведена заміна неналежного відповідача Першої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївської області на належного - Миколаївську міську раду.

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову.

На думку апелянта рішення суду є незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як внаслідок неналежного повідомлення про призначені судові засідання її було позбавлено можливості надати докази родинних зв'язків між спадкодавицею ОСОБА_6 та її батьком ОСОБА_7, а також надати докази наявності у спадкодавці права власності на спірну квартиру.

Наголошувала на тому, що судом не вчинено дій щодо отримання відомостей про наявність права власності на квартиру померлої ОСОБА_6, яка його зареєструвала у відповідності до вимог, що діяли на час вчинення такої дії.

Зазначене, на думку апелянта, призвело до передчасних висновків та ухвалення необґрунтованого рішення.

Письмового відзиву на подану апеляційну скаргу відповідачем Миколаївською міською радою не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 місцевий суд вважав, що позивачем не надано допустимих доказів, що спірне майно належить спадкодавцю ОСОБА_6, а сама позивач є спадкоємцем після її смерті та прийняла спадщину.

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони є передчасними та необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 що підтверджено копією свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, виданого 30 липня 1998 року виконкомом Центрального району міста Миколаєва (а.с.14).

Таке право власності зареєстровано за власником ОСОБА_6 у Миколаївському БТІ (а.с.107). Повторна реєстрація права власності до новоутвореного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірну квартиру не внесена (а.с.11-112)

Частиною 1 статті 128 ЦК УРСР, яка діяла на час реєстрації прав власності спадкодавці, презюмується, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 12 Закону України «Про власність» визначаються підстави набуття права приватної власності, якими є: праця громадян як основа утворення їх власності, прибутки від участі в діяльності та вкладів коштів в установи або набуття майна, яке отримано внаслідок спадкування або укладення угод, які не заборонені законом.

За положеннями статті 15 цього ж Закону передбачено отримання громадянином у власність квартири як членом житлово-будівельного чи іншого кооперативу, умовою якого є повне внесення пайового внеску за квартиру. Громадянин, який став власником цього майна вправі розпоряджаться ним на свій розсуд.

Застережень щодо залежності переходу права власності члена кооперативу на квартиру від моменту реєстрації своїх прав власності, законом на час отримання спадкодавцем відповідного свідоцтва не передбачено.

За такого висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів про належність спірної квартири на праві власності ОСОБА_6 у відповідності до діючого на той час законодавства, не відповідає нормам матеріального права.

За матеріалами справи спадкодавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11), та після її смерті відкрилася спадщина, за прийняттям якої до державного нотаріуса у встановленому порядку звернулася позивач ОСОБА_2, яка за дівичем прізвищем є ОСОБА_8, але на час свого звернення до держнотконтори мала прізвище ОСОБА_2, яке змінила внаслідок реєстрації шлюбу на прізвище ОСОБА_2 (а.с.10, 16-18, 23, 26).

Інші спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися і на момент смерті спадкодавці ОСОБА_6 спільно з нею не проживали.

Крім того, на час смерті ОСОБА_6 у шлюбі не перебувала (а.с.21-22).

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 3 лютого 2015 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.6) з посиланням на відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру та відсутність підтвердження родинної спорідненості між померлою та заявницею.

В той же час згідно копії свідоцтва про народження батьком ОСОБА_8, нині ОСОБА_2 є ОСОБА_7 (а.с.26), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

За копією довідки про народження №53/1031, виданої позивачу 22 листопада 2017 року, тобто вже після винесення державним нотаріусом відповідної постанови, батьками ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 є: батьком ОСОБА_10 та матір'ю ОСОБА_6 (а.с.13, 78).

Отже, померла спадкодавця ОСОБА_6 є бабусею позивача ОСОБА_2, яка є її єдиною спадкоємицею, та прийняла спадщину.

Але ці доводи та обґрунтування позивача ОСОБА_2 не взяті до уваги місцевим судом, та за наявності відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадок у зв'язку з ненаданням спадкоємцем оригіналу правовстановлюючого документу, який вона не може отримати у встановленому законом позасудовому порядку, ним (судом) безпідставно відмовлено у задоволенні позову, що позбавило позивача можливості оформити право на спадщину.

За пунктом 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Мінюсту України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, роз'яснено, що за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз'яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивачки ОСОБА_2 до суду із даним позовом.

За такого суд, не з'ясувавши усі обставини спору, не перевіривши доводи сторін, та не проаналізувавши зібрані докази безпідставно залишив без задоволення позов ОСОБА_2, не врахував наявність підстав, передбачених статтями 1216-1218, частиною 1 статті 1226, статтями 1258, 1266, 1268, 1296, 1298 ЦК України, положеннями глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Мінюсту України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для визнання за позивачем права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом за правом представлення.

Тому заочне рішення з підстав, передбачених пп. 1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, визнав право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру в порядку спадкування, оскільки вона як спадкоємець ОСОБА_6 звернулась з заявою та прийняла спадщину за законом за правом представлення після смерті свого батька ОСОБА_7 на нерухоме майно, що перебувало у власності померлої.

Враховуючи правовий характер спору, питання про перерозподіл судових витрат, сплачених позивачем не ставився.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, починаючи з дати складання повного тексту рішення.

Головуючий О.О.Ямкова

Судді С.Ю.Колосовський

О.В.Локтіонова