Рішення № 76403260, 12.09.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6412/17

Провадження № 2/487/796/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2018 року. Заводський районний суд міста Миколаєва у складі судді Біцюка А.В., за участю секретаря Демиденко Н.В., представника позивача ОСОБА_1, відповідача Нестеренко Н.В., представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Наталії Василівни (АДРЕСА_1) про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Наталії Василівни про відшкодування шкоди, в якому після збільшення позовних вимог просив суд:

1. визнати дії приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Н. В. при посвідченні довіреності від 22 квітня 2014 року, зареєстрованої в реєстрі за №171, про уповноваження ОСОБА_5 на представлення інтересів ОСОБА_6 незаконними;

2. стягнути з приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Н. В. на його користь на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди 5000 гривень оплати послуг нотаріуса, 230942 грн. - оплати вартості квартири, 253805,26 грн витрат в зв'язку із інфляцією, а всього - 489747,26 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 22 квітня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Н.В. посвідчено довіреність від імені ОСОБА_6, на підставі якої уповноважений ОСОБА_5 в подальшому відчужив квартиру від імені ОСОБА_6, яка належала останньому, а ОСОБА_4 придбав вказану квартиру та сплатив за неї кошти в сумі 230942 грн. В 2017 році рішенням суду вказаний договір та довіреність визнано недійсними, а придбану квартиру ОСОБА_4 зобов'язано повернути ОСОБА_6 Посилаючись на те, що відповідач при посвідченні довіреності вимог законодавства не дотримався, проявив недбалість не встановивши особу, яка підписувала довіреність на продаж квартири від імені ОСОБА_6 та неперевіривши її підпис зі зразком підпису у паспорті ОСОБА_6, позивач просив визнати незаконними дії відповідача та стягнути з нього завдану позивачу шкоду, а також втрати в зв'язку із інфляцією та витрати на посвідчення договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позові.

Відповідач та представник відповідача заперечили проти позову, посилаючись на його безпідставність. Зазначили, що відповідач, як нотаріус, при посвідчені Довіреності виконала усі вимоги ст.43, 45 Закону України «Про нотаріат», що підтверджується довідкою від 06.06.2017 року про результати позапланової перевірки, проведеної комісією Головного територіального управління юстиції за зверненням ОСОБА_4 Тобто, нотаріус встановила справжність паспорту, який їй був наданий, особу ОСОБА_6 який до неї звернувся, особа якого відповідала зображенню на фото у паспорті ОСОБА_6, при цьому ніяких сумнівів відносно ідентичності зображення на фотокартці у паспорті із зовнішністю ОСОБА_6 не було. Вчинила всі дії передбачені законом для посвідчення довіреності.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 21 червня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу належала квартира АДРЕСА_3 (далі - Квартира).

Згідно з довіреністю, посвідченою 22 квітня 2014 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Н.В. за реєстровим № 176 (далі - Довіреність), ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_5 представляти його інтереси перед всіма фізичними та юридичними особами з питань продажу за ціну та на умовах на його розсуд вказану вище квартиру.

17 травня 2014 року між ОСОБА_6, від імені якого на підставі довіреності від 22 квітня 2014 року діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір) спірної Квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Н.В. Відповідно до умов Договору за Квартиру ОСОБА_4 сплатив 230942 гривні до підписання Договору.

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК Украни, вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішеннями Центрального районного суду міста Миколаєва від 08.06.2016р. та Апеляційного суду Миколаївської області від 01.11.2016р. при розгляді цивільної справи № 490/10288/15 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Нестеренко Н.В. (між тими сторонами, що беруть участь в цій справі) про визнання недійсною довіреності, визнання нікчемним договору купівлі-продажу квартири, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Вказаними рішеннями також встановлено, що рукописні записи та підпис в графі «Підпис» в Довіреності виконані не ОСОБА_6, а іншою особою, а тому відсутність належним чином оформленої довіреності свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_6 на відчуження Квартири.

Як зазначено у довідці про результати проведення позапланової перевірки приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Наталії Василівни за зверненням ОСОБА_4, яку складено 06.06.2017 року, Довіреність від 22.04.2014р. за р.№176 посвідчено відповідно до Закону України «Про нотаріат», порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Правил ведення нотаріального діловодства.

Також, у вказаній довідці зазначено, що Договір купівлі-продажу квартири за р.№212 від 17.05.2014 року посвідчено відповідно до Закону України «Про нотаріат», порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Правил ведення нотаріального діловодства. На момент посвідчення договору купівлі-продажу квартири відповідна довіреність була дійсною.

Статтею 27 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії.

Статтею 43 вказаного закону передбачено, що Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Як зазначено у ч.1 ст.45 Закону України «Про нотаріат», При посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Підставою для визнання судом Довіреності та Договору недійсними стало встановлення факту того, рукописні записи та підпис в графі «Підпис» в Довіреності виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Відповідач стверджувала, що до неї за посвідченням довіреності звертався саме ОСОБА_6 і його особу вона встановила на підставі наданого їй справжнього паспорту ОСОБА_6 Та обствина що відповідачу було надано спражній паспорт ОСОБА_6 визнається представником позивача.

Частинами 1 та 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, посилаючись на недбалість та незаконність дій з боку відповідача (нотаріуса) при посвідченні Довіреності, зазначав, що сам ОСОБА_6 до нотаріуса не звертався, а нотаріус належним чином не перевірив особу, яка до нього звернулась за посвідченням Довіреності, а саме не встановив її з особою зображеною на фотокартці в справжньому паспорті ОСОБА_6, який був наданий нотаріусу.

Проте, згідно з наданими сторонами доказами, до цього часу не встановлено хто саме звертався до нотаріуса за посвідчення Довіреності та підписав Довіреність. А тому, позивачем не доведено ту обставину, що особа, яка звернулась до нотаріуса за посвідчення довіреності та надала справжній паспорт ОСОБА_6 для підтвердження своєї особи, мала риси обличчя відмінні від зображення на фотокартці у наданому справжньому паспорті ОСОБА_6 Те що вказана особа мала відмінні риси від зображення на фото в паспорті ОСОБА_6 є припущенням, на якому не може грунтуватись рішення суду.

Також представник позивача стверджував, що нотаріус повинна була засумніватись у справжності підпису поставленому у Довіреності особою, яка звернулась за її посвідчення від імені ОСОБА_6, оскільки цей підпис не відповідав зразку, що мався у наданому справжньому паспорті ОСОБА_6

Пунктом 4 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, встановлено, що При вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Таким чином, за змістом вказаної норми Порядку, на нотаріуса при посвідченні довіреності не покладається обов'язок звіряти відповідність підпису на Довіреності підпису, що мається у паспорті особи.

Наведене в сукупності та взаємозв'язку дає підстави зробити висновок, що позивачем не доведено факту незаконності дій відповідача при посвідченні довіреності від 22 квітня 2014 року, зареєстрованої в реєстрі за №171, про уповноваження ОСОБА_5 на представлення інтересів ОСОБА_6, його позиція ґрунтується на припущеннях, на яких не може ґрунтуватись рішення суду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина у заподіянні шкоди.

Тягар доказування згідно і вказаною нормою розподіляється таким чином: позивач доводить наявність шкоди, її розмір та неправомірність рішень, дій чи бездіяльності, а відповідач відсутність його вини у заподіянні шкоди.

За загальним правилом деліктна (позадоговірна) відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Судом не встановлено протиправності дій відповідача на підставі доказів наданих позивачем, а за такого відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди з підстав незаконності дій відповідача.

Також, позивач у позові посилався на недбалість позивача, як на підставу стягнення з відповідача завданої йому шкоди.

За змістом ст. 27 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус відшкодовує особі шкоду заподіяну як у разі незаконних дій так і у разі недбалості. При цьому саме поняття «недбалість» вказаним Законом не визначено.

Між тим, визначення цього поняття для оцінки дій нотаріуса є суттєвим.

Для висновку про наявності недбалості у діях приватного нотаріуса необхідно виходити з визначення самого поняття «недбалість».

Аналіз діючого законодавства дає підстави зробити висновок, що поняття «недбалість» притаманне лише кримінальному законодавству України. За змістом ст.367 Кримінального кодексу України, службова недбалість полягає у невиконанні або неналежному виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.

Несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків виявляється у тому, що за наявності у особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, вона не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином: не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з установленим порядком.

Як вже зазначалось судом, позивач не довів ту обставину, що особа яка звернулась до нотаріуса з оригіналом паспорту ОСОБА_6 і яку, як стверджує нотаріус, вона встановила як ОСОБА_6, мала відмінні риси обличчя від тих, що зображені на фото в паспорті ОСОБА_6

За такого, позивач не довів факту несумлінності у діях відповідача при встановленні вказаної особи.

Що стосується відмінності підпису, зробленому у Довіреності, зразку, що мався у наданому нотаріусу паспорті ОСОБА_6, то, по-перше, як було зазначено вище, нотаріус не повинен їх порівнювати, а по друге, для встановлення фальшивості підпису потребуються спеціальні знання в сфері дослідження закономірностей письма та почерку на базі різних галузей науки, що від нотаріуса не вимагається.

Таким чином, оскільки позивач не довів факту несумлінності у діях відповідача, то відсутні підстави вважати, що відповідачем при посвідченні Довіреності була допущена недбалість, а за такого позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, внаслідок недбалості, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.263-2635 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нестеренко Наталії Василівни (АДРЕСА_1) про визнання дій незаконними та відшкодування матеріальної шкоди, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області безпосередньо або через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та проголошено 12.09.2018 року.

Суддя А.В.Біцюк