Вирок № 76403007, 10.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/7887/17 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 11-кп/783/578/18 Доповідач: Партика І. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді Партики І.В.,

суддів: Головатого В.Я., Гуцала І.П.,

при секретарі Щербаю В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 07.05.2018р. щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда Львівської області, громадянина України, без постійного місця реєстрації та проживання, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12017140090002466 від 13.06.2017р.,

за участю: прокурора Топій Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 07.05.2018р. ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено: за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 постановлено рахувати часу його фактичного затримання - 07.07.2017 року.

Цивільний позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 у користь ОСОБА_3 6450 грн. у відшкодування матеріальних збитків.

Запобіжний захід не обирався.

За вироком суду, обвинувачений ОСОБА_2 13.06.2017р. близько 14:30 год., перебуваючи по АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, за попередньою змовою у групі з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілої.

Так, обвинувачений ОСОБА_2, з метою подолання фізичного опору потерпілої схопив її та наніс удар кулаком по голові, а в цей час інша невстановлена особа зірвала з шиї потерпілої золотий ланцюжок вагою 8 грамів, вартістю 15000 грн. З місця вчинення злочину вони втекли. Згідно з висновком експерта №1591 від 07.09.2017р. потерпіла ОСОБА_4 отримала такі ушкодження: закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки із задовільним стоянням кісткових фрагментів, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості та забій м'яких тканин лобної ділянки, садна шиї, забій лівого колінного суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 16.06.2017р. близько 20:45 год., перебуваючи на АДРЕСА_2, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою 4,45 грами вартістю 4450 грн. з золотим кулоном із зображенням Матері Божої вагою 2 грами вартістю 2000 грн. З викраденими речима з місця вчинення злочину втік.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2, 02.07.2017р. близько 21:00 год., перебуваючи на АДРЕСА_3, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та зірвав з його шиї золотий ланцюжок вагою 12 грамів вартістю 7000 грн. . З викраденими речима з місця вчинення злочину втік.

Не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, заступник прокурора Львівської області Пуківський Б.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок у частині призначеного покарання скасувати.

Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання: за ч.2 ст. 186 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 - 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

В обґрунтування своїх вимог прокурор покликається на те, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не дотримався загальних засад про порядок призначення покарання.

Так, всупереч вимогам ст. 65 КК України, суд першої інстанції, без застосування положень ст. 69 КК України, не призначив ОСОБА_2 обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, а також не призначив обвинуваченому дане обов'язкове додаткове покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

Окрім цього, у вироку суду зазначено, що строк відбування покарання ОСОБА_2 слід рахувати з часу його фактичного затримання - 07.07.2017р. Однак, у даному кримінальному провадженні обвинувачений не затримувався та запобіжний захід йому не обирався. ОСОБА_2 було затримано 06.07.2017р. і 07.07.2017р. Червоноградським міським судом Львівської області обрано йому запобіжний захід у виді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила таку задоволити, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_3, які не заперечили проти поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України, за наведених у вироку обставинах, та правильність кваліфікації його дій є вірним та в апеляційному порядку не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим.

Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції у частині призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України не відповідає даній вимозі закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно ч. 3 ст. 65 КК України підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Згідно ч. 2 ст. 69 КК України, на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч. 2 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна.

Судом першої інстанції ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначено йому за цією статтею покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції питання про застосування положень ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України не вирішувалось, а рішення суду першої інстанції не призначати обвинуваченому ОСОБА_2 обов'язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, не мотивовано.

Відповідно, дана обставина вплинула і на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів визнає апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою, а тому, з урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_2 слід скасувати у частині призначеного покарання у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити у цій частині новий вирок.

Колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 13.06.2017р. близько 14:30 год., перебуваючи по АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, за попередньою змовою у групі з іншою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілої.

Так, обвинувачений ОСОБА_2, з метою подолання фізичного опору потерпілої схопив її та наніс удар кулаком по голові, а в цей час інша невстановлена особа зірвала з шиї потерпілої золотий ланцюжок вагою 8 грамів, вартістю 15000 грн. З місця вчинення злочину вони втекли. Згідно з висновком експерта №1591 від 07.09.2017р. потерпіла ОСОБА_4 отримала такі ушкодження: закритий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки із задовільним стоянням кісткових фрагментів, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості та забій м'яких тканин лобної ділянки, садна шиї, забій лівого колінного суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 16.06.2017р. близько 20:45 год., перебуваючи на АДРЕСА_2, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою 4,45 грами вартістю 4450 грн. з золотим кулоном із зображенням Матері Божої вагою 2 грами вартістю 2000 грн. З викраденими речима з місця вчинення злочину втік.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2, 02.07.2017р. близько 21:00 год., перебуваючи на АДРЕСА_3, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та зірвав з його шиї золотий ланцюжок вагою 12 грамів вартістю 7000 грн. . З викраденими речима з місця вчинення злочину втік.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, посередньо характеризується, щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, а також наявність обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину відносно особи похилого віку, та вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.

На підставі ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 слід визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

У решті вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області Пуківського Б.В. задоволити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 07.05.2018р. щодо ОСОБА_2 скасувати у частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

У решті вирок суду залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення.

С у д д і

Партика І.В. Гуцал І.П. Головатий В.Я.