Рішення № 76402718, 04.07.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1249/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши в підготовчому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області в особі відділу Держгеокадастру у Сокальському районі про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду зі даним позовом, вказавши, що 03.08.2016 року померла його мама ОСОБА_2. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 2,30га, що належала спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай). Крім позивача інших осіб, які б претендували на майно ні за законом, ні за заповітом, немає.

Звернувшись у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини йому було надано відповідь у якій роз’яснено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) був виданий у відповідності до Програми приватизації майна і землі в агропромисловому комплексі Львівської області, яка в часі випереджала врегулювання питання видання та реєстрації сертифікату на загальнодержавному рівні, а тому за формою сертифікат не відповідає вимогам вищенаведених Указу Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України.

Оскільки не даний момент позивач немає можливості прийняти спадщину, тому змушений звернутися до суду із позовом та просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку, що розташована на території Реклинецькоїсільської ради Сокальського району, право на яку належало Спадкодавцю на підставіСертифікату на земельнучастку (пай) серія ЛВ № 09949, виданого року на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 22.05.1997 року за № 250.

Позивач в судове засідання не прибув, однак його представником – адвокатом ОСОБА_3 надано суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак через канцелярію суду подано заяву сільського голови про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув та не повідомив про причини неявки, хоча належним чином повідомлявся про місце та час судового розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд приймає визнання позову відповідачем у справі, якщо його дії несуперечать інтересам інших осіб.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія 1-СГ №436046встановлено, що ОСОБА_2 померла 03.08.2016 року.

Із дослідженої копії договору оренди земельної частки (паю) укладеного між ОСОБА_2 (як власника сертифіката на право на земельну частку) та ТзОВ «Реклинець» (як організацію, яка використовує землю для сільськогосподарських потреб) встановлено, що останній отримав в оренду земельну частку (пай) розміром 2,30 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділено в натурі єдиним масивом та належить орендодавцю на підставі сертифікату серії ЛВ №09949, виданого на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 22.05.1997р. №250.

З довідки №111 від 04.06.2017р. виданої виконавчим комітетом Реклинецької сільської ради встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті проживала і була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт родинних відносин між спадкодавцем та позивачем підтверджено копією свідоцтва про народження серії VI-УР №719477, та довідкою №494 від 26.03.2018р. про відомості згідно Книги запису актів громадянського стану про одруженняТанчин Г.М. та ОСОБА_4

03.04.2018р. державним нотаріусом Великомостівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п.п. 16, 17 розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У відповідності до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Згідно пунктів 10 Постанови Пленуму ВС України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У п.11. постанови Пленуму зазначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) то сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до змісту ст. 1276 ЦК встановлено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004р. №7 - Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективно ївласності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачіцього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п.3.5. роз'яснень ВСУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'яспадкоємця, а не права власності на земельнуділянку.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 одержала Сертифікат на право приватної власності на землю, за життя мати не встигла здійснити державну реєстрацію, а тому у ОСОБА_1 немає можливості прийняти спадщину, тому для реалізації права на спадкування за позивачем слід визнати право на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_2, яке складається із земельної ділянки розміром 2,30 умовних кадастрових гектарів, в тому числі 1,67 га. ріллі та 0,63 га. кормових угідь для товарного сільськогосподарського виробництва на території Реклинецьокї сільської ради Сокальського району Львівської області право на яку належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серія ЛВ №09949, виданого на підставі розпорядження Сокальської райдержадміністрації від 22.05.1997 року за №250.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: О. А. Веремчук