Ухвала суду № 76401117, 12.09.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

12.09.2018 Провадження № 1-кс/331/4368/2018

Єдиний унікальний номер № 331/5183/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Стратій Є.В., при секретарі Мороз Н.І., за участі слідчого Огаренка С.К., прокурора Іваннікової А.І., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018080020002000, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який має повну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який не має осіб на утриманні, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018080020002000, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 29.08.2018, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, прийшов до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, де зустрів раніше знайому потерпілу ОСОБА_5 У ході бесіди остання розповіла ОСОБА_2 про те, що з її квартири 22.08.2018 було викрадено її майно, на що ОСОБА_2 повідомив, що зможе допомогли повернути їй викрадене майно.

30.08.2018, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5, шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прийшов до місця мешкання потерпілої ОСОБА_5, а саме до буд. №37 по вул. Троїцька у м. Запоріжжі, та повідомив, що йому відома особа, яка скоїла крадіжку майна з її квартири.

Далі, 04.09.2018, приблизно о 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 продовжуючи свій умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5, шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знову зустрівся з потерпілою ОСОБА_5 біля її будинку за вищевказаною адресою. У ході розмови ОСОБА_2 повідомив потерпілій, що її майно знаходиться у Вознесенівському ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, оскільки працівники поліції вилучили його у ході проведення обшуку, та їй необхідно прибути до відділу поліції, щоб забрати своє майно. Приблизно о 08 годині 00 хвилин потерпіла прибула до Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Возз’єднання України, буд. 32. Приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_2 підвів до потерпілої раніше незнайомого їй чоловіка, який представився заступником начальника управління внутрішньої безпеки ГУНП в Запорізькій області. Вислухавши розповідь потерпілої про крадіжку майна з її квартири, невідомий відійшов убік разом з ОСОБА_2 та після короткої розмови останній повернувся до потерпілої та запевнив, що її майна сьогодні повернуть. Після чого, потерпіла разом з ОСОБА_2 направилась до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, де вони перебували протягом короткого проміжку часу. Коли потерпіла повідомила, що їй треба їхати по своїм справам, ОСОБА_2 реалізуючи свій умисел направлений на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5, шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повідомив потерпілій про те, що йому необхідно сплатити 10 000 грн. за повернення її майна на що остання погодилась. Після цього, потерпіла разом з ОСОБА_2 направились до відділення АТ «ОСОБА_6 ОСОБА_5», розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29, де у касі відділення ОСОБА_5 зняла зі свого рахунку 10 100 грн. Вийшовши з відділення банку потерпіла передала ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 грн. Тим самим, ОСОБА_2 шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 у сумі 10 000 грн., чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, встановлено достатню кількість доказів для підозри ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який кваліфікується як: заволодіння чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинена повторно.

08.09.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний вчинив злочин середньої тяжкості, за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.

Беручи до уваги вище викладене, орган досудового розслідування приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2В, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, зважаючи на те, що 29 серпня 2018 року слідчим суддею Клименко Л.В. була винесена ухвала № 1-кс/331/4230/2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12018080020001926, внесеному до Єдиному реєстру досудових розслідувань 27.08.2018 року відносно ОСОБА_2, 25 березня 1989. Також ОСОБА_2В офіційно ніде не працює, та не має постійного доходу, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, судимість за скоєння якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку і знаходячись на випробувальному терміні знову вчинив злочин, на шлях виправлення та перевиховання не став, є підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити новий злочин, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування відносно ОСОБА_2В більш м’якого запобіжного заходу, вважається неможливим оскільки, інший запобіжний захід не забезпечив цілей кримінального провадження.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, надав пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні, просив клопотання задовольнити.

Прокурор підтримала клопотання, надала пояснення, аналогічні викладеним в клопотанні, наполягала на його задоволенні.

Захисник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що вважає за можливе застосування запобіжного заходу, який вже застосовується до ОСОБА_2, у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив в задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Так, 08.09.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

10.09.2018 року, о 09 годині 00 хвилин, підозрюваному та захиснику вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, наявністю ризиків того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме: протоколом допиту підозрюваного від 08.09.2018 року, протоколом допиту потерпілого від 05.09.2018 року, протоколом огляду місця події від 06.09.2018 року та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Аналізуючи дані про особу ОСОБА_2, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний є раніше судимою особою, яка вчинила злочин в період іспитового строку, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних стосунків не має.

Так, вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2018 року ОСОБА_2 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді 3 років 6 місяців 4 днів позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Крім того, слідчий суддя вважає наявним наступні ризики. Так, перебуваючи на волі, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа буде засуджена за правилами ст. 71 КК України до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується наявністю в провадженні СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області кримінального провадження № 12018080020001926, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2018 року.

Так, в рамках вказаного кримінального провадження 29.08.2018 року слідчим суддею Клименко Л.В. до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З тексту поданого клопотання вбачається що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення 04.09.2018 року.

Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, оскільки, перебуваючи на волі, дана особа вчинила новий злочин. Отже, більш м’які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим слідчим суддею ризикам під час досудового розгляду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя доходить висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та уникнення встановлених слідчим суддею ризиків, доцільно обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у вигляді 5 (п’яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9205 (дев’ять тисяч двісті п’ять) гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018080020002000, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2018 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів у Запорізькому слідчому ізоляторі № 10 УДПтС України в Запорізькій області, тобто до 11 годин 50 хвилин 11 листопада 2018 року.

Строк тримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою відраховувати з 11 годин 50 хвилин 12 вересня 2018 року.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 (п’яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9205 (дев’ять тисяч двісті п’ять) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р № 37319085001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області , ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження по справі № 1-кс/331/4368/2018, ЄУН 331/5183/18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз’яснити підозрюваному особі наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Є.В. Стратій