Ухвала суду № 76398257, 10.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/515/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Ремеза П.М.,

суддів: Драного В.В., Онуфрієва В.М.,

при секретарі – Волошиній Н.С.,

з участю прокурора – Фомічової І.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченої – ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12017120020013552 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючу, не заміжню, маючу на утриманні двох малолітніх дітей, проживаючу без реєстрації АДРЕСА_1, раніше неодноразово судима, останній раз:

- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.05.2001 року за ч.2 ст.142, ст.44 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 680 грн.;

- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.10.2002 року за ч.4 ст. 296, ст. 71 КК України на 3 роки 4 місяці позбавлення волі;

- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.10.2006 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

- вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.06.2007 року за ч.2 ст. 307, ст. 69, ч.1 ст. 317, ст.ст.70, 71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі. Звільнена 17.12.2010 року за постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 09.12.2010 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців та 10 днів;

- вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2011 року за ч.2 ст. 309, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнена 21.08.2014 року по відбуттю строку покарання,

- вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.03.2016 року за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

- вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2018 року за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі,

визнано винною та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.04.2018 року у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 2 (два) місяці.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи № 34 від 19.01.2018 року – 572 грн.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Згідно вироку суду, обвинувачена ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за таких обставин.

Так, 06.12.2017 року о 13.29 год. ОСОБА_4, перебуваючи в магазині «Єва», що розташований по вул. Попова, 20 у м. Кропивницькому, де шляхом вільного доступу, повторно таємно викрала з полиці дві жіночі парфумовані води «Ланвін Еклат д'Арпеж», об'ємом 100 мл. та 50 мл., вартість яких згідно висновку експерта №34 від 19.01.2018 року становить відповідно 1976 грн. 18 коп. та 1287 грн. 45 коп., які поклала до пакету, який тримала у руці. Після чого, з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинила потерпілій стороні магазину «Єва» ТОВ «Руш» матеріальної шкоди на загальну суму 3263 грн. 63 коп.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_4, не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичну кваліфікацію своїх дій, просить вказаний вирок суду змінити та застосувавши ст.ст. 66,69 КК України призначити їй більш м?яке покарання.

Вважає вказаний вирок районного суду занадто суворим, який не відповідає її особі та тяжкості вчиненого нею діяння.

Вказує і на те, що районним судом не в повній мірі враховані обставини, що пом’якшують покарання, а саме – її щире каяття та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а тому призначене покарання не відповідає її особі та є явно несправедливим через суворість і підлягає зміні в бік пом’якшення.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника – адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, а вирок суду змінити пом’якшивши призначене покарання,думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги обвинуваченої, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_4у вчиненні злочину, за який її засуджено, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами кримінального провадження під час судового розгляду і ніким із учасників судового розгляду не оскаржується.

За таких обставин, суд першої інстанції провівши судове слідство у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4вчинила викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, а тому правильно кваліфікував її дії за ч.2 ст. 185 КК України.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відомості про особу обвинуваченої, яка офіційно не працює, не заміжня,має на утриманні двох малолітніх дітей доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, проте знаходиться (під наглядом) КЗ «Обласний наркологічний диспансер» з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання - «опіоїдів», зловживання із шкідливими наслідками з 2011 року, осудна, а також і те, що вона раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Обставинною, що пом’якшує покарання є щире каяття обвинуваченої у скоєному, а обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин районний суд правильно дійшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, буде покарання виключно в умовах ізоляції її від суспільства в призначений судом строк, обґрунтовано призначивши їй покарання у виді позбавлення волі, що передбачено санкцією статті обвинувачення, до того ж яке у даному випадку є фактично мінімально можливим видом та розміром покарання, з урахуванням особи обвинуваченої та фактичних обставин справи.

Тобто вид та розмір призначеного їй покарання є виваженим, слугуватиме не тільки справедливою карою за вчинене діяння, а й буде запобігати вчиненню нею та іншими особами нових злочинів.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги обвинуваченої в частині того, що судом першої інстанції не враховано обставини, що пом’якшують покарання, а саме – щире каяття та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, та що призначене їй покарання не відповідає її особі і є явно несправедливим через його суворість, оскільки як вбачається з оскарженого вироку суду, районним судом при призначенні покарання ОСОБА_4 в повній мірі враховані вищенаведені обставини,особу обвинуваченої та тяжкість вчиненого нею злочину, а також правильно визначено вид та розмір мінімально можливого покарання, а тому відсутні підстави для застосування до неї вимог ст.ст. 66, 69 КК України та призначення їй більш м’якого покарання.

Перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів істотних порушень кримінально - процесуального законодавства під час досудового та судового слідства по даному кримінальному провадженню, які б могли призвести до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення - не встановила.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4А.І – залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2018 року стосовно ОСОБА_4 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення їй копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2