Ухвала суду № 76396707, 03.09.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9731/18

Провадження №2/369/3486/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2018 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С.,

При секретарі Головатюк В.В.,

розглянувши заяву представника ТОВ «ФК «Могран Кепітал» - ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Морган Кепітал" до ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Центр надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до іншого житла ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Центр надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до іншого житла.

31.08.2018 року до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову, а саме до прийняття Києво-Святошинським районним судом Київської області судового рішення по суті справи за позовом ТОВ «ФК «Морган Кепітал» до ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_6 в особі законного передставника матері ОСОБА_4, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та виселення, і набрання ним законної сили: заборонити вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 (Святопетрівське), Києво-Святошинського району Київської області, що належить ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на праві приватної власності (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 275699032224); заборонити ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП 30439042212) надавати дозвіл на реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі АДРЕСА_1 (Святопетрівське), Києво-Святошинського району Київської області (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 275699032224); заборонити Сільській раді села Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 02043485, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., с. Святопетрівське, вул.. Володимирська, буд. 2-б) здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у квартирі АДРЕСА_1 (Святопетрівське), Києво-Святошинського район Київської області (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 275699032224).

Посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 планує зареєструвати в квартирі малолітню доньку своєї знайомої , оскільки чинне законодавство забороняє виселення дитини без надання іншого житла чи звернення стягнення на предмет іпотеки, без згоди органу опіки та піклування. У підтвердження вказаного факту надано лист Державної міграційної служби № 6.2-5677/1-18 від 09.08.18, відповідно до якого батько ОСОБА_7 ОСОБА_5 надав нотаріально посвідчену згоду батька на реєстрацію доньки в квартирі, що належить ОСОБА_2

Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або утруднити вирішення справи по суті, оскільки ОСОБА_2 може провести відчуження зазначеної квартири на користь третіх осіб чи зареєструє в квартирі інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.1 ст.149 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад, укладати договір, проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Забезпечення позову застосовується судом чи суддею у випадках, коли є реальна або імовірна загроза утруднення виконання рішення суду в майбутньому, перелік способів застосування виду забезпечення встановлений у відповідній статті ЦПК України не є вичерпаним, а тому види забезпечення можуть бути різними в залежності від обставин справи й оцінку застосування того чи іншого виду забезпечення позову вирішується судом або суддею при розгляді цього питання, таке прохання позивача узгоджується з його позовними вимогами.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом встановлено, що забезпечення у такий спосіб не ґрунтується на вимогах закону, а відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не вплине на унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Разом з тим заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій з приводу іншої квартири, що розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Петрівське (Святопетрівське), АДРЕСА_3.

Тобто заходи забезпечення позову, що просить застосувати заявник не стосуються предмет у даного спору.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.. 149-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заявипредставника ТОВ «ФК «Могран Кепітал» - ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Морган Кепітал" до ОСОБА_2, малолітньої ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Центр надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві, Служба у справах дітей Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві про визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом виселення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до іншого житла – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Апеляційного суду Київської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Н.С. Пінкевич