Рішення № 76395923, 07.09.2018, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1389/18

Номер провадження №2/351/646/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Нагірняк В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В:

До Снятинського районного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності. Позовні вимоги вимоги мотивувала тим, що 13.12.1995р. померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої залишилось спадкове майно - земельні ділянки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: земельна ділянка № 493 площею 0,885 га та земельна ділянка № 1441 площею 0,154 га, які знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради та належали померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 002599.

У даному державному акті прізвище померлої помилково вказано як "Вісіцька" замість правильного "Висіцька".

У зв'язку з даною розбіжністю у державному акті на право приватної власності на землю державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори винесено 20.06.2016р. постанову про відмову у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших спадкоємців немає. На час смерті матері вона була зареєстрована та проживала разом із матір'ю. У встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після чого на ім'я заведено спадкову справу.

Просить встановити факт належності їй державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 002599, виданого ОСОБА_2 сільською радою 26.06.2001р., а також просить визнати за нею право власності на земельні частки (пай), що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради, в межах земельних ділянок № 493 площею 0,885 га та № 1441 площею 0,154 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акту на право власності на земельні ділянки ІІ-ІФ № 002599, виданого на ОСОБА_4, яка померла 13.12.1995р..

Представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть І-НМ № 290179, ОСОБА_3 померла 13.12.1995р..

Згідно державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 002599 "Вісіцькій" Є.О. передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,04га в межах згідно з планом, що на території ОСОБА_2 сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 сільської ради від 18.06.2018р. на день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку по вул. Шевченка, 39 в с. Кулачківці Снятинського району були зареєстровані та проживали: донька померлої -позивачка ОСОБА_1, зять померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступила позивачка, заборона відчуження на спадкове майно не накладалась, заповіт від імені померлої в сільській раді не посвідчувався.

Із довідки Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 20.06.2018р. та Інформаційної довідки із Спадкового реєстру вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заведена.

Постановою Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 20.06.2018р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження і паспорті.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі не збігаються з ім"ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними в свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Судом встановлено, що при видачі ОСОБА_2 сільською радою 26.06.2001р. державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ № 002599 прізвище ОСОБА_3 помилково записано "Вісіцька" замість правильного «Висіцька», оскільки згідно свідоцтва про смерть її прізвище записано «Висіцька».

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Отже, виходячи з вищенаведеного, в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 13.12.1995р., було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,04га в межах згідно з планом, що на території ОСОБА_2 сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем належного їй на праві власності майна за законом стала донька - позивачка ОСОБА_1, яка вступила в управління спадковим майном та здійснює за ним догляд, у встановлений законом термін звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отже вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, а тому слід встановити факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю, а такожвизнати за позивачкою право власності на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Снятинського району, в межах земельної ділянки площею1,04 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ІІ-ІФ № 002599, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 99 від 26.06.2001р., виданого на ОСОБА_4.

На підставі викладеного, п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", ст.ст. 321, 328, 392, 1216, 1217, 1225, 1261, 1268 ЦПК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 002599, виданого ОСОБА_2 сільською радою 26.06.2001р. на ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 99, ОСОБА_3, яка померла 13.12.1995р

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки площею 1,04 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ІФ № 002599, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 99, виданого 26.06.2001р. на ОСОБА_4, яка померла 13.12.1995р..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.