Ухвала суду № 76393706, 10.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

10 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5776/17

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. по справі № 815/5776/17

позивач ОСОБА_1

відповідач Головне управління Держгеокадастру в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання видати наказ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. адміністративний позов задоволено.

На зазначену постанову суду Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просять поновити Головному управлінню строк на апеляційне оскарження. На обгрунтування зазначеного клопотання зазначають, що Головним управлінням 03.01.2018 р. було отримано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, на яку було подано апеляційну скаргу від 10.01.2018 р. та було направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. На адресу Головного управління 06.08.2018 р. надійшла постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року. Перевіривши стан розгляду справи на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua) встановлено, що апеляційна скарга так і не надійшла до суду. Апелянт зазначає, що апеляційну скаргу було відправлено до суду рекомендованим листом через ПАТ "Укрпошта", але на сьогоднішній день не має можливості відстежити лист, оскільки данні про відправлення зберігаються півроку, отже отриматиінформацію про його отримання не є можливим. У зв`язку із зазначенним апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, незалежних від Головного управління обставин.

Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Як вбачається з адміністративного позову, він містить дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 р., оскільки адміністративний позов було подано до суду 10.11.2017 р.) у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною до 15.12.2017 р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року, оскільки апеляційну скаргу було подано до суду першої інстанції 29.08.2018 р.) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду складає 1920 (640х2х150%) грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №34315206081007, одержувач УК в м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923,банк: Казначейство України, код банку:899998 Код ЄДРПОУ суду 34380461, в сумі 1920 грн., в зв`язку з чим апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України залишається без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 р.) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2018 р.) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову суду було прийнято у відкритому судовому засіданні 13 грудня 2017 року. Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14.12.2017 року (а.с.69-77).

Відповідно до супровідного листа 15.12.2017 року копії постанови суду були надіслані сторонам по справі та отримана Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області 03.01.2018 р., як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що на вищезазначену постанову суду першої інстанції ними 10.01.2018 р. було направлено апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Доказів про те, коли саме апеляційну скаргу було направлено до Одеського окружного адміністративного суду (журнал відправки кореспонденції, реєстр вихідної кореспонденції) апелянтом не надано.

Також відсутні докази, що апелянт вчиняв будь-які дії, щодо з`ясування обставин втрати апеляційної скарги ПАТ "Укрпошта".

Крім цього, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що тільки після 06.08.2018 року, коли ними вдруге було отримано копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції через сайт Судової влади України (https://court.gov.ua) апелянтом було встановлено, що апеляційна скарга так і не надійшла до суду.

Однак, суд звертає увагу на те, що, навіть відраховуючи строк подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 06.08.2018 року (коли апелянтом повторно було отримано копію оскаржуваного рішення) у відповідності до вимог ст. 186 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року, оскільки постанову було прийнято 13.12.2017 року) останнім днем подання апеляційної скарги є 16.08.2018 року.

Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 29.08.2018 року, тобто з пропуском встановленого КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Таким чином, суд вважає причини пропуску строку, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі неповажними.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

У зв`язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху, для надання апелянтом інших поважних підстав, які унеможливили апелянту звернутись до суду вчасно, для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишити без руху.

Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Роз'яснити Головному управління Держгеокадастру в Одеській області , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженю.

Суддя: Шевчук О.А.