Постанова № 76393493, 11.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/4165/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № 809/284/18 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції - Скільський І.І.,

час ухвалення рішення - 17.04.2018 року, не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 17.04.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №027140 від 09.11.2017.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем необгрунтовано, з порушення вимог чинного законодавства України, винесено постанову №027140 від 09.11.2017, якою до позивача застосовано штраф у сумі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення вантажів без наявності оформлених документів, а саме: не оформлено протокол перевірки та адаптації тохографа до транспортного засобу, відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, щоденні реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водія.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що 06.03.2017 відповідачем було подано суду клопотання про заміну неналежного відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області належним відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті України, яке мотивоване тим, що Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті України.

Ухвалою суду від 09.03.2018 у задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про заміну неналежного відповідача належним було відмовлено.

Також апелянт зазначає, що 11.10.2017 інспекторами управління Укртрансбезпеки на автодорозі P-18, Житомир-Ставище проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Renault номерний знак НОМЕР_1 щодо дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів згідно товарно-транспортної накладної №077315 від 11.10.2017. За результатами проведеної перевірки встановлено, що у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, відсутні щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водія за попередні 28 днів та поточний день. Крім того, позивача належним чином повідомлено про розгляд 09.11.2017 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується направленням повідомлення за №26/4696-17 від 27.10.2017. Не зважаючи на те, що позивач був належним чином повідомлений, на розгляд вказаної справи він не з`явився. Враховуючи зафіксовані в акті перевірки №016570 від 11.10.2017 порушення, відповідачем винесено постанову №027140 від 09.11.2017. Вважає, що оскаржувана постанова відповідачем винесена з дотриманням вимог чинного законодавства. Однак судом першої інстанції при винесенні рішення не було взято до уваги, що при застосуванні адміністративно- господарського штрафу відповідач діяв в межах чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 11.10.2017 працівниками Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області за наслідками проведеної, у відповідності до завдання №017671, рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автодорозі Р-18 (Житомир-Ставище), складено акт за №016570 від 11.10.2017.

У даному акті зафіксовано факт здійснення перевезення водієм ОСОБА_2 транспортного засобу Renault, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, вантажу (гірчиці) згідно товарно-транспортної накладної №077315 від 11.10.2017, вантажовідправник - ПП "ОСОБА_3.", вантажоодержувач - ООО "St", за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, індивідуальної контрольної книжки водія, щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія за попередні 28 днів та поточний день, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.9).

09.11.2017 начальником Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області за виявлене порушення, на підставі акту перевірки №016570 від 11.10.2017, абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" винесено постанову №027140, згідно якої до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції - адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.11).

Не погоджуючись із вказаною постановою від 09.11.2017, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не наведено та не надано доказів, які б підтверджували відношення водія ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а всі обставини вчиненого правопорушення наведені лише в акті перевірки, що є недостатнім доказом.

У відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до частини 14 статті Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26 Порядку №1567).

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є дії Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області щодо притягнення до відповідальності шляхом накладення адміністративного-господарського штрафу на власника транспортного засобу RENAULT MAGNUM 480.19Т, державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно довіреності серія HBO №949971 від 16.02.2017 посвідченої приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованою в реєстрі з №452, той факт, що транспортний засіб RENAULT MAGNUM 480.19Т, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у розпорядженні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.12).

Крім того, вказаний у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №016570 від 11.10.2017, водій - ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, докази зворотного відповідачем не надано та не міститься в матеріалах справи.

Щодо доводів апелянта про те, що перевізником в даному випадку є ОСОБА_1, оскільки у водія на момент перевірки був відсутній тимчасовий реєстраційний талон, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів і напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 08.09.1998, за бажанням власника транспортного засобу-фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Враховуючи вищевикладене, право ОСОБА_5 і ОСОБА_6 розпорядження транспортним засобом RENAULT MAGNUM 480.19Т, державний номерний знак НОМЕР_1 підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю серії HBO №949971 від 16.02.2017, отримання тимчасового реєстраційного талону не є обов`язком, а правом особи, яким вона може скористатись за власним бажанням.

Представником апелянта не наведено та не надано доказів, які б підтверджували відношення водія ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як і того що саме ОСОБА_1 є вантажоперевізником, тобто саме ця особа здійснювала перевезення вказаного вантажу.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є підставним, обґрунтованим і підлягав до задоволення.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Я. С. Попко Повне судове рішення складено 12.09.2018 року