Ухвала суду № 76393427, 10.09.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/438/2018(м)

237/4901/16-к

Єдиний унікальний номер: 237/4901/16-к

Доповідач: Топчій Т.В. Номер провадження 11кп/775/438м/2018

УХВАЛА

іменем У к р а ї н и

10 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в складі:

суддів Топчій Т.В.

Свіягіної І.М., Куракової В.В.

за участю секретаря Параскєвіної Н.П.

прокурора Сухаревої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі кримінальне провадження №12017050690001163 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 09 липня 2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-27 вересня 2011 року Мар'їнським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, ухвалою Волноваського районного суду від 05.02.2014 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання, невідбутий строк складає 1 рік 7 місяців 9 днів,

визнаний винним та засуджений за ст. 185 ч.3КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Стягнуто на користь держави витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 1/5-38 від 26.09.2016 року у розмірі 703,68 грн та витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 1/5-89 від 24.11.2016 року у розмірі 1100, 50 грн.

Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_4 8 687, 55 гривень у рахунок відшкодування майнової шкоди та 3000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Мар'їнського районного суду Донецької області від 09 липня 2018 р. ОСОБА_3 визнаний винним за ст. 185 ч.2 КК України за вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.

07 вересня 2016 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, де діючи умисно, таємно, шляхом пошкодження віконного скла, проник в приміщення магазину, що є іншим приміщенням, переслідуючи корисливі мотиви і ціль наживи, викрав продукти харчування всього на загальну суму 6427, 90 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 17 серпня 2017 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув за місцем мешкання раніше знайомої ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3, де діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, а саме через незачинені вхідні двері, проник до зазначеного будинку, що є житлом, та таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме: телевізор марки DENKI модель TV-DK21PF, вартістю 630 грн. та мікрохвильову піч CLATRONIC модель MWG-729, вартістю 1095 грн. після чого покинув місце скоєння злочину та розпорядився вкраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1725 грн.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.

На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, просив вирок змінити, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав, що в порушення вимог процесуального закону судом не було вирішено питання про судові витрати в частині стягнення судового збору.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновки суду про винність ОСОБА_3, правильність кваліфікації його дій, вид та міру покарання, в апеляційному порядку не оскаржувались.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що суд в порушення вимог процесуального закону, не стягнув з обвинуваченого судовий збір.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ст. 1 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року визначено, що судовий збір включається до складу судових витрат.

Оскільки питання про розмір та порядок розподілу судових витрат діючим кримінальним процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Так, у ст.141 ч.6 ЦПК України зазначено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Ст. 4 ч.1 ЗУ « Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від ОСОБА_4 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок злочину була подана до суду 20.12.2016 р. ( а.с.17), таким чином треба керуватися ЗУ « Про судовий збір» в редакціїї від 2016 р.

Ст. 4 ч.2 п.1 п.п.1,2 « Про судовий збір» в редакції, чинної на час подання цивільного позову, а саме на 2016 р. передбачає ставки судового збору, які встановлюються у таких розмірах:

За подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Беручи до уваги вимоги ст. 6 ч.3 ЗУ «Про судовий збір» з яких вбачається, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, та вважає за необхідне змінити оскаржуваний вирок в частині стягнення судового збору з обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Вирок Мар'їнського районного суду Донецької області від 09 липня 2018 року відносно ОСОБА_3 засудженого

за ст. 185 ч. 3 КК України - змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Кримінального Касаційного Верховного Суду, а засудженим, що тримається під вартою протягом цього строку з дня вручення копії ухвали.

Судді: