Постанова № 76393414, 11.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7101/17 Суддя першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати дії наряду патрульної поліції «Форт-0909» 17 грудня 2015 року в проміжок часу з 16.50 по 17.15 безвідповідальними;

- визнати безвідповідальність відповідача протиправною та зобов'язати його надати повну, достовірну та вичерпну інформацію про злочин до управління поліції Солом'янського району міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідей Головного управління Національної поліції у м. Києві, Управління патрульної поліції у м. Києві, Солом'янського УП ГУ ПН України у м. Києві можливо встановити запитувану ОСОБА_1 інформацію, більше того, з наявних у матеріалах справи документів не вбачається протиправної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 17 грудня 2015 року у квартирі по АДРЕСА_1 у місті Києві, в якій проживає позивач, разом з чоловіком та донькою, сталася крадіжка, про що стало відомо о 17.44 року під час телефонної розмови чоловіка позивача із співробітником поліції.

Крадіжка, свідками усіх етапів якої стали чисельні сусіди позивача, сталася приблизно о 16.50 год., і у цей же час у різні органи внутрішніх справ надійшло ряд телефонних дзвінків від свідків події щодо необхідності термінового прибуття наряду поліції.

З усних та письмових відповідей працівників поліції позивачці стало відомо, що наряд поліції після повідомлення про правопорушення діставався до місця події 40 хвилин, перебуваючи в автомобільному заторі у кілометрі від будинку позивача, до якого можливо дістатися пішки за приблизно за 8-10 хвилин.

Внаслідок такої бездіяльності, на думку позивачки, правопорушники отримали можливість безперешкодно завершити злочин та залишити місце правопорушення.

23 грудня 2015 року, 06 січня 2016 року, 28 січня 2016 року та ще кілька разів позивач зверталася до відповідача, а також до Солом'янського районного управління внутрішніх справ м. Києва з письмовими та усними заявами з метою з'ясування питань: чому поліція приїхала на виклик так пізно, коли саме приїхала поліція за викликом, скільки дзвінків було отримано поліцією по лінії «102», та кожного разу отримувала різні відповіді.

Врешті, на електронне звернення від 07 січня 2017 року щодо хронології дзвінків сусідів по лінії « 102» позивач отримала відповідь про відмову у наданні такої інформації, оскільки вона відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Отримавши різні за суттю відповіді, та посилаючись на те, що не може внаслідок цього встановити причини такої довгої затримки наряду поліції, а також на відсутність інформації про рух слідства у даній справі, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до змісту апеляційної скарги ОСОБА_1, остання погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання безвідповідальності відповідача протиправною та зобов'язати його надати повну, достовірну та вичерпну інформацію про злочин до управління поліції Солом'янського району міста Києва, як такої, що є необґрунтованою, а тому колегія суддів, в силу приписів ст.. 308 КАС України, не вбачає підстав для перегляду рішення суду в даній частині.

Щодо позовної вимоги про визнання дії наряду патрульної поліції «Форт-0909» 17 грудня 2015 року в проміжок часу з 16.50 по 17.15 безвідповідальними, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, із адміністративного позову вбачається, що позивач вважає безвідповідальними дії наряду патрульної поліції «Форт-0909», який 17 грудня 2015 року не зміг вчасно дістатися до місця крадіжки та у цьому зв'язку просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача. В обґрунтування таких вимог позивач надала до матеріалів справи копію листа Управління патрульної поліції у місті Києві від 28 січня 2016 року № 41/11-І-3344, з якого вбачається, що екіпаж 0909 отримав виклик щодо скоєння крадіжки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 о 17.13 год. та прибув за викликом о 17.29 год.. Передати виклик іншому екіпажу змоги не було, оскільки на той момент вільних екіпажів не було.

Крім того, позивачем надано копію листа Солом'янського УП ГУНП України у м. Києві, у якому зазначено, що 17 грудня 2015 року у період з 16.00 год. до 17.00 год. до УН Солом'янського району м. Києва надійшло одне повідомлення про крадіжку за адресою позивача.

Відповідно до листа Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29 березня 2016 року № І-70/125/12/07-2016 17 грудня 2015 року о 16.51 на спецлінію « 102» чергової частини УОАЗОР надійшло повідомлення, що по АДРЕСА_1, двоє невідомих чоловіків полізли на балкон другого поверху по газовій трубі з боку під'їздів. Повідомлення було прийнято оператором « 102», передано для відповідного реагування до Солом'янського управління поліції у м. Києві, зареєстровано у книзі обліку, та одразу по місцю правопорушення направлено наряд поліції «Форт-0909». У подальшому на спецлінію « 102» надійшло ще три повідомлення за вказаною адресою.

Окрім того, позивач зверталася до Управління патрульної поліції у м. Києві із заявою від 07 січня 2017 року, на яку отримала відповідь від 19 січня 2017 року № І-162/41/11/02-2017, з якої вбачається, що відповідно до інформаційно-аналітичної бази, стосовно подій, які сталися 17 грудня 2015 року за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, корп.1 за телефоном « 102» за телефоновано чотири рази в період з 16.50 по 17.15. На місце виклику спрямований екіпаж «Форт-0909» о 17.12, який, прибувши на місце, викликав слідчо-оперативну групу. У наданні решти запитуваної інформації позивачу відмовлено на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», пункту 9 статті 2 Указу Президента України від 05 травня 2011 року № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», Наказу МВС України від 14 травня 2012 року № 423 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України», оскільки запитувана позивачем інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Колегія суддів наголошує, що з аналізу змісту вищевказаних відповідей вбачається, що усі відповіді на звернення позивачки надано відповідачем в установленому порядку та строки.

Більше того, із наданих відповідей вбачається, відповідачем надавалась інформація по суті запитуваних питань та в межах тієї інформації, яка перебувала у їх віданні.

Доводи, зазначені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.О.Беспалов

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 11 вересня 2018 року.