Рішення № 76393374, 12.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3677/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65049, паспорт серії НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812), третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» (аеропорт «Одеса», м. Одеса, 65054, ідентифікаційний код 01131508), про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій просив суд: визнати противоправними дії та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9154 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботу з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ період з 26.08.1981 року по 14.11.1983 року - 02 роки 02 місяці 19 днів, з 26.03.1984 року по 28.02.1994 року - 09 років 11 місяців 03 днів, разом - 12 років 01 місяць 22 дні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

13.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії з розпискою-повідомлення.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, посилаючись на те, що «робітники, зайняті регулюванням, настройкою і ремонтом всехвильових радіоприймальних установах, як правило, не зайняті повний робочий день на включених установках, так як не всі технологічні операції настройки апаратури потребують включення джерел випромінювання; пільговий стаж ОСОБА_1 складає 0 років 0 місяців при загальному стажі роботи - 34 роки». Також, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що: «підприємство не надало первинні документи, що підтверджують безпосередню зайнятість на зазначених роботах».

Позивач вважає, що він має загальний стаж роботи 34 роки, з яких стаж роботи на інших роботах із важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, Постановою КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року, становить 12 років 01 місяць 22 дні. Позивач вважає, що працював на посаді із шкідливими умовами праці до 1994 року у період дії Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яким була передбачена відповідна професія, а тому до пільгового стажу зараховується весь період роботи за цією професією.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Одеській авіалінії», про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що 13.07.2018 року за № 9154 було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст.114 p. XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сам факт наявності в Списках тієї чи іншої посади, яку обіймала особа, не дає права на призначення пенсії на пільгових умовах. У всіх випадках потрібно первинними документами підтверджувати зайнятість на відповідних роботах повний робочий день, а якщо Списками встановлені додаткові умови - відповідно ті вимоги також мають бути додержані. Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення за Списком № 2 відповідно до статті 55 Закону є підтвердження вищезазначеного загального страхового стажу. Відповідно до п.10 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за вислугу років, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.11.2017 року звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та надав наявні документи на підтвердження такого права.

Рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9154 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки підприємство не надало первинні документи, що підтверджують безпосередню зайнятість на роботах з випромінюванням УКВ, УВЧ, СВЧ. До документів, які містять необхідні дані підтвердження спеціального стажу на зазначених роботах можуть бути віднесені накази, розпорядження, журнали (картки) обліку відпрацьованого часу, штатні розписи, розрахунково-платіжні відомості на зарплату, графіки роботи (чергувань), карти результатів посвідчування деталей або виробів, посадові інструкції, картки реєстрації індивідуальних доз зовнішнього випромінювання тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до п.2 Розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Згідно з ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що 30.01.2018 року ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» надало ОСОБА_1 архівну довідку про розмір помісячної оплати праці, нарахованої йому під час роботи на підприємстві автомеханіком 4 розряду, радіотехніком 2 класу СП-75 по обслуговуванню УКВ та СВЧ групи б. ЕРТОС, радіотехніком 1 класу, техніком по радіолокації та радіонавігації 1-ї категорії з 1981 року по 1994 рік.

08.02.2018 року та 14.03.2018 року ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» надало ОСОБА_1 довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про те, що зазначена особа працювала повний робочий день у ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» та за період: з 26.08.1981 року по 14.11.1983 року - 02 роки 02 місяці 19 днів, з 26.03.1984 року по 28.02.1994 року - 09 років 11 місяців 03 дні, разом - 12 років 01 місяць 22 дні, виконувала обов'язки радіотехніка 2 та 1 класу по технічному обслуговуванню б. ЕРТОС, була постійно зайнята на роботах із застосуванням УКВ, УВЧ, в тому числі СВЧ по обслуговуванню; посада ОСОБА_1 у ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» - радіотехнік 2 класу СП-75м б. ЕРТОС, що передбачена Списком № 2 розділом XXXIII підрозділом «Загальні посади» пунктом 23200000-1753г; підстави для видачі довідки: Постанова КМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, Постанова КМУ № 10 від 26.01.1991 року.

14.03.2018 року ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» видало ОСОБА_1 довідку, що підтверджує спеціальній стаж роботи № 15 про те, що позивач працював на підприємстві з 28.07.1981 року по 14.11.1983 рік, з 26.03.1984 року по 28.02.1994 рік на посаді автомеханіка, радіотехніка СП-50м по обслуговуванню УКВ та СВЧ, радіотехніка 2 класу, радіотехніка 1 класу, техніка з радіолокації та радіонавігації 1 категорії підрозділу б. ЕРТОС.

Також, у вказаній довідці вказано, що вищезазначений спеціальний стаж надає право на пенсію відповідно до ст.ст.13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року (Список № 2 розділ XXXII «Загальні професії» робітники та інженерно-технічні працівники, зайняті на установках УКВ і УВЧ та на роботах із застосуванням УКВ та УВЧ), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року (Список № 2 розділ XXXIII 23200000-1753г робочі та спеціалісти, які постійно зайняті на роботах із застосуванням УКВ, УВЧ, СВЧ випромінюваній, виконання яких потребує обов'язкового застосування способів індивідуального захисту від цих випромінюваній), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 виконував роботи з шкідливими і важкими умовами праці, де був безпосередньо зайнятий повний робочий день, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, працюючи у період з 26.08.1981 року по 14.11.1983 року та з 26.03.1984 року по 28.02.1994 року в ВАТ «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» на посаді радіотехніка 2 та 1 класу по технічному обслуговуванню СП-75 б. ЕРТОС та постійно зайнятим на роботах із застосуванням УКВ, УВЧ, в тому числі СВЧ по обслуговуванню.

При цьому, суд встановив, що професія «Робітники та інженерно-технічні працівники, зайняті на установках УКВ і УВЧ та на роботах із застосуванням УКВ та УВЧ» передбачена Списком № 2 в постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 у Розділі XXXІІ «Загальні професії», професія «Робітники та спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювання, виконання яких потребує обов'язкового застосування способів індивідуального захисту від цих випромінювань» передбачена Списком № 2 в постанові Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10 у Розділі XXXІІІ «Загальні професії» (23200000-1753г), професія «Робітники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ випромінювань, виконання яких потребує обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту від цих випромінювань» передбачена Списком № 2 в постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 у Розділі XXXІІІ «Загальні професії» (23200000-1753г).

Таким чином, рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9154 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 належить до скасування.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботу з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ період з 26.08.1981 року по 14.11.1983 року - 02 роки 02 місяці 19 днів, з 26.03.1984 року по 28.02.1994 року - 09 років 11 місяців 03 дні, разом - 12 років 01 місяць 22 дні, а також призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В позовній заяві позивач також просить суд визнати протиправними дії відповідача без будь-якого належного обґрунтування. Крім того, позивач в позові взагалі не зазначає, які дії відповідача він просить суд визнати протиправними.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, вимога про визнання протиправними дій не належить до задоволення, оскільки належним та достатнім способом захисту в даному випадку є скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Крім того, вирішуючи даний спір в цій частині позовних вимог, суд також враховує, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин, а задоволення вказаної вимоги до такого не призведе.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.ч.3-4 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65049, паспорт серії НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812), третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Одеській авіалінії» (аеропорт «Одеса», м. Одеса, 65054, ідентифікаційний код 01131508), про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 9154 про відмову у призначенні пенсії.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботу з джерелами УКВ, УВЧ, СВЧ період з 26.08.1981 року по 14.11.1983 року - 02 роки 02 місяці 19 днів, з 26.03.1984 року по 28.02.1994 року - 09 років 11 місяців 03 дні, разом - 12 років 01 місяць 22 дні.

4. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65049, паспорт серії НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 2114,40 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко