Рішення № 76393349, 10.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3680/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - Ковальського В.Є.,

представника відповідача - Кучеренко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Дочірнього підприємства "ЛИДЕР" (вул. Вільямса Академіка, 93, Таїровська селищна рада, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 34168990) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування розрахунку до акту від 28.04.2018 року та постанови від 25.06.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "ЛИДЕР" з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.04.2018 року №0003176 на суму 593,44 Євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №060450 від 25.06.2018 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Одеській області при здійсненні габаритно-вагового контролю автомобіля позивача та оформленні його результатів були неправомірними, акт №0003176 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.04.2018 року та акт №049630 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.04.2018 р. було складено безпідставно, а розрахунок (без номера) плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.04.2018 р. №0003176 та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №060450 від 25.06.2018 р. є протиправними.

28.04.2018 року о 17 год. 36 хв. працівниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі Р-70 "Одеса - Білгород-Дністровський - Монаші" (65 км), було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля НОМЕР_1, що перевозив асфальтобетонну суміш, за результатами якого було зроблено безпідставний висновок про перевищення вагових параметрів та складено зазначені вище документи.

З наданих відповідачем чека зважування, актів та довідки неможливо встановити на яких вагах (якої марки, моделі, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування.

Вищевказаний чек зважування не підписано ні оператором, що проводив зважування (його прізвище там взагалі не зазначено), ні водієм, а тому він не може вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортного засобу. Інші докази - довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів є похідними, оскільки їх складено на підставі даних, зазначених у чеку зважувального засобу.

Крім того, зважування відповідачем автомобіля позивача та визначення його маси, а також навантаження на окремі осі, повинно було здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства із застосуванням вагового обладнання, що відповідає встановленим вимогам, є справним та дає змогу встановити реальні вагові параметри транспортних засобів.

Відповідачем не надано на запит представника позивача необхідних та допустимих доказів, які б свідчили про правильне виконання ним зважування автомобіля позивача та визначення його маси у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з наданої копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.04.2018 р., відповідач вважає, що автомобіль позивача з вантажем мав фактичну повну масу 35,12 тонни, що не перевищує нормативно допустиму масу 40,00 тонн і при цьому, фактичне навантаження вказано на три осі (6,81+14,68+13,63). В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0003176 (в пункті 10) зазначено фактичні осьові навантаження лише на дві осі, що не відповідає інформації, вказаній у довідці. При цьому, фактичне навантаження на першу вісь є значно меншим нормативно допустимого, а на другу, на думку відповідача, перевищує допустиме.

Окрім того, враховуючи, що у довідці відповідач зазначив, що одна вісь є здвоєною, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на здвоєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну з осей є неправильним. При такій конструкції для визначення навантаження на здвоєну вісь такі дві осі повинні зважуватись разом.

Про неправильність такого визначення загальної маси автомобіля та навантаження на осі, які відповідач вважає здвоєними, свідчить те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивача його загальна маса без навантаження складає 12950 кг (або 12,95 тонни). Згідно з накладною №11/23 від 28.04.2018 р. цей автомобіль перевозив асфальтобетонну суміш масою 20,95 тонн. Таким чином, загальна маса навантаженого транспортного засобу складала 33,90 тонни (із розрахунку: 12,95 + 20,95 = 33,90), в той час як відповідачем внаслідок окремого зважування трьох осей та сумування результатів визначено загальну масу автомобіля 35,12 тонн.

З довідки та акта №0003176 вбачається, що відповідач визначив повну фактичну масу автомобіля шляхом визначення осьових навантажень на кожну окрему вісь з наступним їх складанням. Оскільки повну фактичну масу автомобіля було визначено неправильно, це свідчить про те, що і фактичні осьові навантаження було визначено неправильно.

Зі змісту актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортних засобів позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

У відповідь на запит представника позивача про надання, серед іншого, документа, який підтверджує проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) зважувального обладнання, яке використовувалось для визначення вагових параметрів транспортних засобів позивача, такого документа відповідачем надано не було, що свідчить про його відсутність.

Після здійснення контролю водієві позивача довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю видана не була, у наданій відповідачем на запит копії довідки відсутня інформація про час проведення контролю, а в пункті 1 не зазначено найменування пункту габаритно-вагового контролю. При цьому, зазначено місце розташування пункту: а/д Р-70 "Одеса - Білгород-Дністровський - Монаші" 65 км.

В акті №0003176 внизу замість підпису водія є запис "від підпису відмовився", який ніким не засвідчено.

Маршрут "с. Малодолинське - м. Білгород-Дністровський", який зазначено у розрахунку, а у пункті 7 акту №0003176 від 28.04.2018 р. вказано по-іншому: "с. Мала Долина - м. Білгород-Дністровський", не відповідає маршруту, який було пройдено транспортним засобом позивача до моменту його зупинки.

В пункті 9 акта №0003176 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відповідачем не зазначено відстані між другою та третьою осями автомобіля позивача, а отже, така відстань ним не вимірювалися, а тому його висновок, що дві осі є здвоєними, є необгрунтованим.

Складений розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів авто мобільними дорогами загального користування ніким не підписаний, у ньому взагалі відсутні відомості про особу, яка його склала. Графа "Платник:" у ньому не заповнена.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

21.08.2018 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що після проведеного зважування було виявлено перевищення вагових параметрів на здвоєну ось. За результатами зважування було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049630 від 28.04.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0003176 від 28.04.2018 року, довідка про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 28.04.2018 року, та розрахунок до акту №0003176 від 28.04.2018 року. Згідно вищезазначеного акту №0003176 від 28.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати габаритно-вагового контролю, позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, замість допустимих 16 тонн(+-2% похибки) навантаження становило 28310 кг, тобто на 12 тонни 310 кг більше дозволених нормативів.

Щодо чеку (квитанції) зважувального засобу, цей документ не є документом суворої звітності, даний чек(квитанція) є підтвердженням факту перевищення вагових параметрів. Він формується і видається автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. Детально про результати зважування складається розрахунок, а водію надається довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки у Одеській області було складено акт № 049630 від 28.04.2018 року щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення, а саме: відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень.

Водій транспортного засобу від підпису та отримання документів відмовився, про що посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено відповідний запис.

Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, Постановою від 25 червня 2018р. А060450 до ДП «Лидер» було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Запрошення на розгляд справи, призначений на 25.06.2018 року, було направлено ДП (Лидер» вих. № 4804/1-31-18 від 08.06.2018 року за адресою вказаною в ЄДР.

28.08.2018 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначив, що з наданих відповідачем документів не вбачається, що ним використовувалась така методика для визначення фактичної маси транспортного засобу позивача та навантаження на окремі осі.

У відзиві представник відповідача не заперечує щодо того, що зважування авто мобіля позивача здійснювалося без застосування такої методики.

Після подання позовної заяви до суду представником позивача було отримано відповідь на адвокатський запит - лист ДП "Одеський облавтодор" від 12.07.2018 р. №15-1/739, яким директор вказаного підприємства інформує про те, що зважування транспортних засобів на пересувному пункті ГВК на автодорозі Н-33 "Одеса-Б-Дністровський-Монаші" (колишня Р-70) здійснювалося працівниками Укртрансбезпеки на вагах автомобільних ТВА-20Д, заводський номер 18831, які орендує ДП "Одеський облавтодор".

На підтвердження повірки вищевказаного засобу вимірювальної техніки до листа було додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2939 від 27.07.2017 р.

Вищевказане свідоцтво свідчить про те, що відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю використовувалося зважувальне обладнання, повірка якого на відповідність державним стандартам, встановленим для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, проведена не була.

З копії свідоцтва про повірку №2939 вбачається, що зазначені ваги пройшли повірку лише на відповідність ДСТУ ЕN 45501 "Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань". Цей державний стандарт містить лише загальні вимоги до приладів неавтоматичних зважувальних та не визначає специфічних вимог до приладів, які можуть використовуватися для зважування транспортних засобів у русі.

Проте, враховуючи вимоги до обладнання пунктів габаритно-вагового контролю, такі ваги повинні були пройти повірку на відповідність ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробувань (ОІМL R 134-1:2006,IDT)». Але доказів проходження такої повірки відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем не зазначено у відзиві, на підставі чого для розрахунку плати за проїзд взято відстань 60 км, між якими точками та яким чином її було визначено.

Оскаржувана постанова від 25.06.2018 р. №060450 не містить конкретної інформації про допущені позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.

У своєму відзиві представник відповідача вказує на те, що оскаржувану постанову винесено на підставі ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.

Разом з тим, при розгляді справи відповідачем не було враховано, що позивачем перевозилася асфальтобетонна суміш - сипучий вантаж, який є подільним, а тому дозвіл на перевезення такого вантажу відповідно до чинного законодавства виданий бути не може, а отже, навіть у разі, якщо б відповідачем було правильно визначено масу транспортного засобу позивача, позивач не міг би отримати такий дозвіл, а тому притягнення до відповідальності за відповідною частиною ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є протиправною.

В судовому засіданні 05.09.2018 року представник Позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в тексті позовної заяви, та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 05.09.2018 року представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем, який є суб'єктом господарювання - ДП "ЛИДЕР", код ЄДРПОУ 34168990, та суб'єктами владних повноважень Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, яке є територіальниморганом Укртрансбезпеки.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 3,4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Згідно з п.16 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Судом встановлено, що 28.04.2018 року в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці а/д Р-70 «Одеса-Б.Дністровський-Монаші, 65 км + 360 м, згідно направлення на перевірку № 026264 від 20.04.2018 року, було здійснено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, д/н НОМЕР_2, що належить ДП "ЛИДЕР".

За результатами зважування складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.04.2018 року, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 28.04.2018 року, відповідно до яких ДП "ЛИДЕР" допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, замість допустимих 16 тонн(+-2% похибки) навантаження становило 28310 кг, тобто на 12 тонн 310 кг. більше дозволених нормативів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.04.2018 року, повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 35,12 тонн шляхом складання навантаження на осі.

Також був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 049630 від 28.04.2018 року, в якому зазначено про відсутність дозволу на перевезення вантажу, що перевищує вагові обмеження та Акт №0003176 від 28.04.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.

З наведених підстав посадовими особами складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 28.04.2018 року, яким ДП "ЛИДЕР" нараховано плату за проїзд в розмірі 593,44 євро за фактично пройдену відстань 60 км.

Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №060450 від 25.06.2018 року до ДП "ЛИДЕР" на підставі акту № 049630 від 28.04.2018 року застосовано у відповідності до ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Частина 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч.1 ст.60).

Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп.15.п.5 Положення).

Згідно з п.1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 тонн або фактичною масою понад 24 тонн автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Оцінюючи обставини здійснення габаритно-вагового контролю, складені за його результатами документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО № 548616, маса без навантаження автомобіля КАМАЗ6520-029 становить 12950 кг. Згідно з накладної №11/23 від 28.04.2018 року ДП "ЛИДЕР" перевозилась асфальтобетонна суміш, загальною масою 20950 кг. Отже, маса транспортного засобу з вантажем мала становити 33900 кг.

У довідці про результати габаритно-вагового контролю зазначено, що повна маса транспортного засобу становила 35,12 тонн, що ставить під сумнів результати зважування вантажного автомобілю на приладу обліку, яким це зважування здійснювалось, та його технічна справність.

Згідно статті 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Відповідно до п. 12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

З наданих відповідачем чека зважування, актів та довідки неможливо встановити на яких вагах (якої марки, моделі, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування.

Крім того, згідно з актом №0003176 від 28.04.2018 року та довідкою від 28.04.2018 року позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, замість допустимих 16 тонн(+-2% похибки) навантаження становило 28310 кг, тобто на 12 тонн 310 кг. більше дозволених нормативів. Разом з тим зважування відбувалося окремо по напівосям кожної осі і в подальшому сумувалося. Згідно п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу. При цьому суд зазначає, що Порядком № 879 передбачена наявність методики, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, проте станом на момент проведення відповідного зважування така методика затверджена не була.

Суд вважає, що представник відповідачів, які є суб'єктами владних повноважень та на які відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про те, що дійсно було перенавантаження на здвоєну вісь автомобіля, а також про те, на якому саме вимірювальному засобі здійснено габаритно-ваговий контроль та він на момент його проведення був справним, відповідав вимогам законодавства щодо його перевірки.

Таким чином, відповідачем не доведено достовірність та правильність результатів вимірювань при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі транспортного засобу та його загальної ваги.

Суд також вважає обґрунтованими доводи позивача про недоведеність відповідачем правильності застосування ставок плати за проїзд.

Пунктом 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №879від 27.06.2007 року, визначено, що при перевищенні допустимих осьових навантажень від 10 до 20 відсотків включно застосовується ставка плати за кожен кілометр відстані в розмірі 0,27 євро. За перевищення допустимих осьових навантажень понад 20 відсотків застосовується ставка плати в розмірі 0,15 євро за кілометр за кожні 5 відсотків.

Між тим, за перевищення нормативних параметрів на здвоєну вісь на 76,94 нарахована плата у розмірі 1,978 євро/км, що не відповідає положенням Ставок.

Крім того, висновок суду про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №060450 від 25.06.2018 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 1700 грн. ґрунтується також на тому, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не відображає складу правопорушення та посилання на нормативний акт, який порушив позивач.

В оскаржуваній постанові у графі щодо допущеного правопорушення зазначено « 28.04.18р. а/д Р-70, Одеса-Б.Дністр.-Монаші, 65 км. (підстава: Акт від 28.04.18 р. №049630)». Таке рішення не відповідає вимозі його обґрунтованості та прийняття з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, які повинні бути відображені в постанові.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що дійсно було перенавантаження на здвоєну вісь автомобіля, а також про те, на якому саме вимірювальному засобі здійснено габаритно-ваговий контроль та він на момент його проведення був справним, відповідав вимогам законодавства щодо його перевірки, суд дійшов висновку, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.04.2018 року №0003176 на суму 593,44 Євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області та постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №060450 від 25.06.2018 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 1700 грн. належать до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "ЛИДЕР" (вул. Вільямса Академіка, 93, Таїровська селищна рада, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 34168990) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування розрахунку до акту від 28.04.2018 року та постанови від 25.06.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.04.2018 року №0003176 на суму 593,44 Євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №060450 від 25.06.2018 року про застосування адміністративно господарського штрафу в сумі 1700 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Дочірнього підприємства "ЛИДЕР" (вул. Вільямса Академіка, 93, Таїровська селищна рада, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 65496, код ЄДРПОУ 34168990) судові витрати у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.09.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.