Рішення № 76393252, 11.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/5018/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Балобанов О.В., звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДМС у Львівські області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018.

Позивач в обґрунтування позовних вказує, що громадянину Туреччини ОСОБА_1, видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018. 13.11.2017 відповідачем прийнято рішення про скасування вказаної посвідки. Відповідач порушив норми Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251, що призвело до прийняття протиправного рішення про скасування посвідки позивача на тимчасове проживання на території України.

Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст яких полягає в наступному. Підставою для скасування посвідки стало подання Київського міського центру зайнятості від 13.09.2017 №13-9425, яке мотивоване тим, що наказом від 12.09.2017 № 176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців» центр зайнятості скасував дозвіл на працевлаштування ОСОБА_1. ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» повідомило ГУ ДМСУ у Львівській області листом від 10.11.2017 № 220/3 про оскарження наказу Київського міського центру зайнятості від 12.09.2017 № 176 до Окружного адміністративного суду м. Києва. Цей лист було отримано та зареєстровано в електронній системі документообігу ГУ ДМСУ у Львівській області вже після прийняття оскаржуваного рішення, 15.11.2017 (вх. № 19557/1/4601-17).

Ухвалою від 28.12.2017 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 10.01.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 13.02.2018 за клопотанням сторін суд зупинив провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12994/17 за позовом ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу від 12.09.2017 року №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців».

Ухвалою від 31.07.2018 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 21.08.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.09.2018.

22.08.2018 (вх. № 3227ел) ГУ ДМС у Львівські області подано відзив на позовну заяву.

11.09.2018 (вх.№28511) представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Громадянин Туречини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі багаторазової візи типу D (строк перебування 90 днів, дійсна до 13.08.2017) прибув в Україну на запрошення ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» для працевлаштування на цьому підприємстві.

На підставі наказу (розпорядження) ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» №00000000-2-00003374 від 01.06.2017 ОСОБА_1 прийнято на роботу з 02.06.2017.

Позивач документований виданою 22.06.2017 посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2, термін дії до 27.04.2018.

Головне управління ДМС України в місті Києві 07.11.2017 листом № 8001.21.2-13602/80.2-17 надіслало ГУ ДМС у Львівській області лист Київського міського центру зайнятості від 13.09.2017 №13-9425 з переліком роботодавців, яким анульовано дозволи на застосування праці іноземних громадян згідно з наказом Київського міського центру зайнятості від 12.09.2017 № 176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців», яким в тому числі скасовано дозвіл на працевлаштування ОСОБА_1.

13.11.2017 ГУ ДМС у Львівській області прийняло рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України, згідно з яким громадянину Туреччини ОСОБА_1 скасовано посвідку на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 від 27.04.2018.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу від 12.09.2017 року №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців».

Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва №826/12994/17 від 20.02.2018 адміністративний позов ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ від 12.09.2017 №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців», прийнятий Київським міським центром зайнятості. Вказане рішення набрало законної сили 23.03.2018.

Предметом оскарження є рішення ГУ ДМС у Львівській області від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018, виданої громадянину Туречини ОСОБА_1.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).

Стаття 1 Закону № 3773-VI дає визначення термінів:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

- посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

- дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Як визначено в частині третій статті 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.

Строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, становить строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (пункт 1 частини першої статті 51 Закону № 3773-VI).

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначає Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 453 (далі - Порядок № 251).

Згідно з пунктом 19 Порядку № 251 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 251 іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

Судом встановлено, що ГУ ДМС України у Львівській області отримало повідомлення Київського міського центру зайнятості від 13.09.2017 № 13-9425 «Про надання інформації» про анулювання дозволів на застосування праці іноземців згідно з наказом Київського міського центру зайнятості від 12.09.2017 № 176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців», згідно з яким скасовано дозвіл на працевлаштування в тому числі ОСОБА_1.

На підставі такого повідомлення прийнято рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018, виданої громадянину Туречини ОСОБА_1.

Всупереч вимог пункту 19 Порядку № 251 оскаржене рішення прийнято головним спеціалістом відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та ОБГ ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_2., а не начальником територіального органу ДМС чи його заступником, тобто неуповноваженою на прийняття такого рішення особою.

При цьому судом не береться до уваги покликання у тексті рішення на його погодження/затвердження іншими посадовими особами територіального органу ДМС (т.в.о. начальника відділу, в.о. заступника начальника), оскільки Порядком № 251 передбачено прийняття рішення (а не його погодження чи затвердження) начальником територіального органу ДМС чи його заступником.

Суд також враховує, що питання правомірності наказу Київського міського центру зайнятості від 12.09.2017 № 176, на підставі якого виселено оскаржуване рішення, було предметом оскарження в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №826/12994/17 від 20.02.2018 адміністративний позов ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ від 12.09.2017 №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців».

Вказане рішення набрало законної сили 23.03.2018.

Окружним адміністративним судом м. Києва, в тому числі, встановлено, що Київський міський центр зайнятості при прийнятті оскаржуваного наказу не провів перевірку щодо встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» документах, жодним чином не мотивував прийняття такого наказу та не зазначив норми, які порушено ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» та які є підставою для прийняття спірного наказу.

За правилами, встановленими частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №826/12994/17 від 20.02.2018, що набрало законної сили, встановлено протиправність наказу Київського міського центру зайнятості від 12.09.2017 року №176 «Про прийняття рішення щодо анулювання дозволів на застосування праці іноземців», на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване рішення, то рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018 також є протиправним на підлягає скасуванню.

Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» діяло добросовісно та повідомляло відповідача про оскарження цього рішення у судовому порядку.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване рішення від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем без урахування вимог чинного законодавства та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДМС України у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 640, 00 грн, сплаченого на підставі квитанції №11 від 05.01.2018.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Руданського, 3, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 37831493) про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 13.11.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України серії НОМЕР_2 терміном дії до 27.04.2018, виданої громадянину Туреччини ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79005, Львівська область, м. Львів, вул. Руданського, буд. 3, ідентифікаційний код 37831493) на користь громадянина Туреччини ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома