Постанова № 76393250, 11.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року справа №805/2824/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Гайдара А.В., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (повне судове рішення складено 29 травня 2018 року в м. Слов'янську) у справі № 805/1846/18-а (суддя в І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управлянні) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за 3 групою інвалідності та отримує пенсію в Управлінні. 24 квітня 2017 року позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Як зазначає позивач, рішенням №4379 від 22.11.2017 йому відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VІ). Вказаним рішенням не зараховано до пільгового стажу роботи за списком №1 наступні періоди роботи: з 30.06.1983 по 25.08.1983 в якості підземного гірничого робітника на шахті «Ізотова» та з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 01.02.1994 в якості підземного гірничого майстра на шахті «Кочегарка», оскільки заявником не надано довідки про реорганізацію шахти «Ізотова», шахти «Кочегарка» шляхом приєднання до ДП «Артемвугілля», або інші документи, підтверджуючі, що ДП «Артемвугілля» є правонаступником вказаних шахт, або ліквідацію цих підприємств без правонаступника. Крім того, позивач зазначає, що відповідно записів у трудовій книжці та довідки № 2104/03 від 21.04.2017 з 27.10.2008 по 26.11.2010 він працював гірничим майстром підземним, на шахті імені Ю.О. Гагаріна Артемівського виробничого обєднання по видобутку вугілля «Артемвугілля», виконував гірничі роботи під землею, що передбачено списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року. На думку позивача, цей період відповідно до розрахунку стажу не повністю включено до пільгового стажу за списком 1 з 30.10.2008 по 26.11.2010.

Також, позивач зазначає, що згідно із Законом № 2636 час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або обіймала посаду, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Однак на думку позивача, до його пільгового стажу не було включено період військової служби у лавах збройних сил з 25.06.1985 по 28.04.1987 (1 рік 10 місяців 4 дні). Позивач вважає такі дії Управління протиправними, оскільки вони вчинені з порушенням норм чинного законодавства та порушують його конституційні права.

Виходячи з наведеного, позивач просив: визнати протиправними дії Управління щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345-VІ; зобовязати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 8 Закону № 345-VІ з моменту подання заяви від 24.04.2017 з урахуванням періодів пільгового стажу з 03.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 25.06.1985 по 28.04.1987, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 10.02.1994, з 27.08.2001 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 26.11.2010, з 27.11.2010 по 23.04.2017.

Рішенням Донецького окружного адмністртивного суду від 29 травня 20185 року у справі № 805/2824/18-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління №4379 від 22 листопада 2017 року про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно статті 8 Закону № 345-VІ. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2017 року № 4379 про перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону № 345-VІ з урахуванням пільгового стажу: з 03.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 25.06.1985 по 28.04.1987, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 10.02.1994, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 29.10.2008, з 01.12.2008 по 04.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.01.2010 по 30.04.2010. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Спершу слід зазначити, що апеляційна скарга відповідача була повернута апеляційним судом. Апеляційне провадження відкрито лише за апеляційною скаргою позивача. Тобто, рішення місцевого суду оскаржено лише позивачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині, в якій в задоволенні частки позовних вимог відмовлено. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін. З цих підстав апеляційним судом не приймаються до уваги доводи відзиву Управління на апеляційну скаргу ОСОБА_1 про необґрунтованість задоволення місцевим судом його позовних вимог.

24 квітня 2017 року позивач звернувся до Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 10).

Розпорядженням від 13.05.2017 ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком з 24.04.2017.

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону № 345-VІ (а.с. 10). До вказаної заяви було додано: копію трудової книжки, копію диплома, довідки №0908/01, 0908/02, 0908/03 від 09.08.2017 про заробітну плату, копії особистих карток, копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру.

Рішенням Управління від 22.11.2017 № 4379 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно ст. 8 Закону № 345-VІ у звязку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Рішення про відмову у призначенні пенсії вмотивовано тим, що заявником не надано довідки про реорганізацію шахти «Ізотова», шахти «Кочегарка» шляхом злиття, приєднання до ДП «Артемвугілля», або інші документи, підтверджуючі що ДП «Артемвугілля» є правонаступником шахти «Ізотова» та шахти «Кочегарка», або ліквідацію цих підприємств без наявності правонаступника. У звязку з чим, до пільгового стажу позивача не зараховано до пільгового стажу роботи за списком 1 «шахтарі» згідно частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV наступні періоди роботи: з 30.06.1983 по 25.08.1983 в якості гірничого робітника підземного на шахті «Ізотова»; з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 01.02.1994 в якості підземного гірничого майстра на шахті «Кочегарка» (а.с. 9).

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

При цьому місцевий суд критично поставився до посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст.122 КАС України).

Апеляційний суд зазначає, що вимогами позову було визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345-VІ та зобов'язання Управління провести такий перерахунок з 24.04.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Управління від 13.05.2017 ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком з 24.04.2017.

Отже, про порушення своїх прав, якщо він вважав їх порушеними, позивач повинен був дізнатися не пізніше червня 2017 року при отриманні пенсії, яку він отримував щомісячно.

В той же час, до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише 23.04.2018 (а.с.4-7), тобто, з пропуском шестимісячного сроку звернення до суду.

Жодних поважних причин пропуску цього строку позивач не наводить, а апеляційний суд не вбачає.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду позовні вимоги за час, що передує 6 місяцям перед зверненням ОСОБА_1 до суду, яке відбулось 23.04.2018, тобто, позовні вимоги за період з 24.04.2017 по 22.10.2017.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом № 1058-IV.

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються в тому числі пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_4 України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік (частина 2 вказаної статті).

Згідно статті 8 Закону № 345-VІ, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Це передбачено Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме п. 20, згідно якого лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підпунктом 1.1 п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі за текстом - Порядок ведення трудових книжок), затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно пункту 2.2 Порядку ведення трудових книжок, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Порядку ведення трудових книжок визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Щодо не зарахування періодів роботи з 30.06.1983 по 25.08.1983 в якості підземного гірничого робітника на шахті «Ізотова»; з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 01.02.1994 в якості підземного гірничого майстра на шахті «Кочегарка», суд першої інстанції вірно зазначив, що записами у трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 підтверджується відповідний період роботи останнього, а відтак і його право на зарахування вказаних періодів до його пільгового стажу за списком № 1 в якості «шахтаря».

Посилання відповідача на відсутність довідки про реорганізацію шахти «Ізотова» та шахти «Кочегарка» є протиправними, оскільки в розумінні п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993 № 637, надання такої довідки необхідно тільки у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у них.

Крім того, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 2104/02 від 21.04.2017 вбачається, що позивач зокрема в періоди з 30.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 01.02.1994 працював на посадах, що передбачені списком №1 згідно постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове забезпечення» (а. с. 40).

Також згідно розрахунку стажу ОСОБА_1, позивачу не зараховано до пільгового стажу наступні періоди роботи:

- з 01.01.2002 по 31.05.2002;

- з 27.10.2008 по 29.10.2008;

- з 01.12.2008 по 04.12.2008;

- з 01.01.2009 по 31.01.2009;

- з 01.01.2010 по 30.04.2010.

Окремого рішення щодо не зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу відповідачем не приймалось.

У відзиві на позовну заяву, в якості підстави для не зарахування зазначених періодів роботи, відповідач зазначає, що у звітах страхувальника, поданих до Управління не вказувалось, що страхові внески вносилися за професією за кодом ЗП3013А1 або за кодом ЗП3014А4.

З цього приводу суд зазначає, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, страхові внески у спірний період, у тому числі за 2001, 2008, 2009, 2010 роки зараховано саме за кодами ЗП3013А1, ЗП3014А4.

Що стосується посилання відповідача, як на ознаку неврахування стажу, на ту обставину, що позивач не перебував на роботі з невияснених підстав а саме: в серпні 2008 року 4 дні; у січні 2009 року 4 дні; у лютому 2009 року 4 дні; в березні 2009 року 3 дні; квітні 2009 року 4 дні; у липні 2009 року 4 дні; у серпні 2009 року 4 дні; у вересні 2009 року 4 дні; у жовтні 2009 року 4 дні; у вересні 2010 року 3 дні, суд першої інстанції зазначив наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі за текстом - Порядок №383).

Відповідно до п.2 Порядку №383 застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно приписів зазначених норм до стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями за умови підтвердження документами відповідних умов праці, тобто зазначеними нормами передбачено зарахування усього періоду роботи на посадах або за професією та не передбачено поденний розрахунок пільгового стажу, в залежності від присутності працівника на роботі в певний день.

Крім того, як вже зазначалось судом, необхідною умовою для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах є трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку № 637.

За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що записами у трудовій книжці, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 0909/01, №0908/02 від 09.08.2017, підтверджено періоди роботи позивача з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 29.10.2008, з 01.12.2008 по 04.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.01.2010 по 30.04.2010, що дають право на включення вказаних періодів роботи до пільгового стажу за списком №1.

Як зазначалось вище, апеляційна скарга відповідача була повернута апеляційним судом, тому рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Апеляційна скарга позивача не містить обґрунтувань незгоди в висновками місцевого суду в частині, в якій в задоволенні позову було відмовлено. Фактично, єдиною вимогою апеляційної скарги ОСОБА_1 є прохання забовязати здійснити перерахунок з 24.24.2017.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу «шахтарі» періодів роботи з 03.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 25.06.1985 по 28.04.1987, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 10.02.1994, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 29.10.2008, з 01.12.2008 по 04.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.01.2010 по 30.04.2010.

Місцевий суд вірно застосував положення ч.2 статті 9 КАС України та обґрунтовано для повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вийшов за межі позовних вимог і скасував рішення Управління від 22 листопада 2017 року №4379 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Згідно приписів статті 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пенсійним фондом не заперечується наявність у позивача пільгового стажу в розмірі 7 років 2 місяці (а.с.43).

Задоволені місцевим судом позовні вимоги про включення до пільгового стажу періоди складають:

з 03.06.1983 по 25.08.1983 - 2 місяці 22 дні;

з 12.12.1984 по 19.04.1985 - 5 місяців 8 днів;

з 25.06.1985 по 28.04.1987 - 1 рік 10 місяців 3 дні;

з 17.07.1987 по 29.08.1991 - 4 роки 1 місяць 12 днів;

з 10.12.1991 по 10.02.1994 - 2 роки 2 місяці;

з 01.01.2002 по 31.05.2002 - 5 місяців;

з 27.10.2008 по 29.10.2008 - 2 дні;

з 01.12.2008 по 04.12.2008 - 3 дні;

з 01.01.2009 по 31.01.2009 - 1 місяць;

з 01.01.2010 по 30.04.2010 - 4 місцяці,

а загалом: 9 років 7 місяців 20 днів.

З врахуванням стажу, який не заперечується відповідачем (7 років 2 місяці), пільговий стаж позивача складає 16 років 9 місяців 20 днів, тобто, більше 15 років, а відтак, ОСОБА_1 має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статті 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

В той же час, виявивши порушення закону, яке полягало у незастосуванні відповідачем приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ст. 28, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого розмір пенсії ОСОБА_6 не був приведений у відповідність до законодавства, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, задля ефективного захисту прав позивача, зобов'язати Управління провести з 23.10.2017 (в межах строку звернення ОСОБА_1 до суду) перерахунок та виплату пенсії (як спосіб відновлення права) ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу: з 03.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 25.06.1985 по 28.04.1987, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 10.02.1994, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 29.10.2008, з 01.12.2008 по 04.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.01.2010 по 30.04.2010».

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 8 Закону № 345-VІ є засобом відновлення порушеного права в зязку з неправильним обчисленням розміру пенсії відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 24 квітня 2017 року № 1343, позивач просив здійснити переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Питання переведення з одного виду пенсії на іншу врегульовано частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, згідно якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому відповідач таке переведення здійснив.

Додаткові гарантії пенсіонерам, встановлені статтею 8 Закону № 345-VІ, не є окремим видом пенсії. Розпорядженням від 13.05.2017 ОСОБА_1 було переведено на такий вид пенсії, як пенсія за віком.

Отже, заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 13.11.2017 може стосуватись лише перерахунку за поданими ще документами, в той час як відповідачем з 24.04.2017 заперечується на підставі наявних в пенсійній справі відомостей про стаж роботи право позивача на обрахунок своєї пенсії згідно вимог статті 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведених вище висновків апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу позивача, а рішення місцевого суду - частково скасувати, з постановленням нового рішення по суті вимог.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 805/2824/18-а - скасувати частково.

Абзаци третій і четвертий Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 805/2824/18-а викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги ОСОБА_1 Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії за період з 24.04.2017 по 22.10.2017 - залишити без розгляду.

Зобов'язати Добропільське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести з 23.10.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ст. 28, ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стажу: з 03.06.1983 по 25.08.1983, з 12.12.1984 по 19.04.1985, з 25.06.1985 по 28.04.1987, з 17.07.1987 по 29.08.1991, з 10.12.1991 по 10.02.1994, з 01.01.2002 по 31.05.2002, з 27.10.2008 по 29.10.2008, з 01.12.2008 по 04.12.2008, з 01.01.2009 по 31.01.2009, з 01.01.2010 по 30.04.2010».

В іншій частині Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі № 805/2824/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 11 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

А.В. Гайдар