Рішення № 76391951, 12.09.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 року м. Рівне №817/1367/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» до Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича про визнання протиправним та скасування припису.

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» (далі іменується - позивач) до Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис №01п/01-2 від 25.04.2018.

Ухвалою суду від 23.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.06.2018.

За клопотання відповідача розгляд справи відкладено на 24.07.2018.

Ухвалою суду від 24.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2018.

Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули та не повідомили суд про причини неявки.

За правилами частини першої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за відсутності представників сторін, оскільки підстав для відкладення розгляду справи, визначених статтями 205 та 223 КАС України, немає; потреба заслухати свідка чи експерта відсутня; в матеріалах справи наявні усі докази та матеріали для можливості вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 27.08.2018 постановлено розглядати справу в порядку письмового провадження.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав Припис Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича №01п/01-2 від 25.04.2018, яким запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» провести розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві з громадянином ОСОБА_2, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом, затвердити акт за формою Н-1), встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Позивач вказує, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб і порядок, визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №295 від 26.04.2017, якою затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, оскільки формуванню Припису має передувати процедура проведення відповідного заходу з контролю - інспекційне відвідування чи невиїзне інспектування, оформлення відповідного акта, у випадку виявлення порушень, і лише згодом винесення Припису. Таких заходів інспектування проведено не було. Також, позивач вказує, що підприємство не зобов'язане взагалі проводити розслідування нещасного випадку, оскільки громадянин ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з підприємством, а виконував роботи за цивільно-правовим договором.

Відтак, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскаржуваний Припис винесений посадовою особою контролюючого органу на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» №1232 від 30.11.2011, а не в порядку реалізації повноважень за Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №295 від 26.04.2017. Також, відповідач зазначає, що оскаржуваний Припис формується без проведення відповідного заходу інспектування, оскільки для його прийняття необхідна наявність лише однієї з наведених у Постанові №1232 підстав, у даному випадку - заява громадянки ОСОБА_4 від 20.04.2018 про те, що її син - ОСОБА_2, працюючи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» згідно договору, отримав травму - перелом ноги, а підприємством не проведено відповідне розслідування.

Відтак, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

До Управління Держпраці у Рівненській області надійшла заява громадянки ОСОБА_4 від 20.04.2018 про те, що її син - ОСОБА_2, працюючи на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» згідно договору, отримав травму - перелом ноги; по даному факту підприємство розслідування випадку не проводить, що є порушенням законодавства про охорону праці; внаслідок травми ОСОБА_2 набув статусу особи з інвалідністю; просила контролюючий орган провести спеціальне розслідування нещасного випадку (а.с. 38).

За результатами розгляду такої заяви Управлінням Держпраці у Рівненській області оформлено відповідь від 18.05.2018 №18-04/2941 «Про розгляд звернення», відповідно до якої заявника повідомлено про вжиття контролюючим органом відповідних заходів шляхом вручення директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» ОСОБА_5 Припису від 25.04.2018 №01п/01-2 за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку, встановлення причин нещасного випадку, усунення порушень в оформленні актів, приведення їх у відповідність з вимогами Порядку №1232 (а.с. 39).

Так, відповідачем оформлено Припис від 25.04.2018 №01п/01-2 за формою Н-9 (далі іменується - Припис), в якому зазначено, що під час розгляду матеріалів щодо нещасного випадку, який стався 30.07.2016 з ОСОБА_2, підрядником Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод», встановлено, що нещасний випадок стався внаслідок падіння колоди на ліву ногу; стався а таких обставин: 30.07.2016 приступив до виконання робіт, близько 16 год. 30 хв. майстер виробництва провів інструктаж, близько 22 год. 30 хв. під час витягування із штабеля багром нижньої колоди відбулось скочення верхньої колоди, внаслідок чого отримана травма (перелом) лівої ноги, викликаною бригадою швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 був з діагнозом: закритий в/с багато уламковий перелом бічного виросту лівої вел/гомілкової та голівки м/гомілкової кісток із зміщенням, з території Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» доставлений до Костопільської центральної районної лікарні та госпіталізований у відділення травматології, що підтверджується копіями карти виїзду КЗ «ОЦЕМД та МК» РОР та епікризу 3843 Костопільської районної центральної лікарні.

Приписом запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод»: провести розслідування нещасного випадку, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-5 (у разі визнання його таким, що пов'язаний з виробництвом, затвердити акт за формою Н-1), встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Припису, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі іменується - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

За приписами статті 38 Закону України «Про охорону праці» №2694-XII від 14.10.1992 (далі іменується - Закон України №2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 22 Закону України №2694-XII встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Абзацом 4 частини 1 статті 39 Закону України №2694-XII визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Нормативно-правовим актом, що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства), є Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» №1232 від 30.11.2011.

Даною Постановою затверджено «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі іменується - Порядок №1232).

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків (пункт 7 Порядку №1232).

Підпункт 2 пункту 10 Порядку №1232: роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Пункт 14 Порядку №1232: комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину; У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Пункт 33 Порядку №1232: контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції; Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом і складання акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Пункт 34 Порядку №1232: посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Судом встановлено, що до Управління Держпраці у Рівненській області надійшла заява від матері потерпілого про факт нещасного випадку на виробництві та про не проведення позивачем відповідного розслідування нещасного випадку.

З аналізу положень пункту 34 Порядку №1232 слідує, що посадова особа органу Держпраці в разі, зокрема, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку, наділена правом видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду приписи щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Відтак, суд дійшов висновку, що видаючи оскаржуваний Припис, перший заступник начальника Управління Держпраці у Рівненській області Нос Микола В'ячеславович діяв в межах наданих йому повноважень та за наявності підстав, передбачених пунктом 34 Порядку №1232.

Правова позиція щодо наявності повноважень у посадових осіб контролюючого органу на винесення Припису на підставі норм Порядку №1232 викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/1286/17 (адміністративне провадження №К/9901/7092/18), висновки якої підлягають врахуванню в порядку статті 242 КАС України.

В позовній заяві позивач вказує, що підстави, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами встановлений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі іменується - Закон України №877-V) та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №295 від 26.04.2017, якою затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі іменується - Порядок №295) та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Позивач наводить доводи про те, що відповідачем порушено норми вказаних вище нормативних актів, оскільки оскаржуваний Припис міг бути винесений лише за результатами проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та лише після оформлення акта - у разі виявлення порушень.

Суд відхиляє такі доводи позивача та вказує, що оскаржуваний Припис винесений відповідачем у відповідності до норм Порядку №1232, а не на виконання приписів Порядку №295. При розгляді даного спору застосуванню підлягають норми саме Порядку №1232, який регулює питання у сфері охорони праці.

Окрім того, позивач вказує на те, що оскаржуваний Припис є протиправним, оскільки підприємство не зобов'язане взагалі проводити розслідування нещасного випадку. Такі твердження позивача базуються на тому, що громадянин ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з підприємством, а виконував роботи за цивільно-правовим договором - Договором підряду від 04.07.2016 №245 (а.с. 26).

Суд відхиляє такі доводи позивача, оскільки в межах даної адміністративної справи не підлягає встановленню обставина, чи має цивільно-правова угода - Договір підряду від 04.07.2016 №245 ознаки трудового договору; оскаржуваний Припис не містить жодних висновків контролюючого органу щодо наявності таких ознак; оскаржуваний Припис по своїй суті не має зобов'язального характеру, оскільки таким Приписом лише запропоновано провести розслідування нещасного випадку, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом. Тобто, позивач на виконання Припису був зобов'язаний провести розслідування та визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом.

Суд не бере до уваги надане позивачем в якості доказу рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26.06.2018 у справі №564/1048/18 за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» - ОСОБА_5 до Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 (а.с. 61), за наступних підстав.

Так, рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 26.06.2018 у справі №564/1048/18 позов ОСОБА_5 до Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 - задоволено; постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 - скасовано; провадження у справі - закрито в порядку частини 6 статті 41 КУпАП.

Проте, скасування судом постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26.04.2018 відбулося не по суті, а у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Таке рішення суду не є преюдиційним, оскільки не містить опису встановлених фактів по суті спору, що розглядається в межах даної адміністративної справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі доведено правомірність оскаржуваного Припису, а відтак заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат не підлягає вирішенню в порядку статті 139 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Костопільський фанерний завод» (місцезнаходження: 35000, Рівненська область, місто Костопіль, вулиця Бурова, 9; код ЄДРПОУ 35797190) до Першого заступника начальника Управління Держпраці у Рівненській області Носа Миколи В'ячеславовича (місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця Лермонтова, 7; код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправним та скасування припису - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.