Рішення № 76391727, 04.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3194/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представників позивача Стеца В.М., відповідача Кардашової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі в особі управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі в особі управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 1 (далі-відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по віку неправомірними;

- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 05.09.2017.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим на підставі статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звернувся з письмовою заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про призначення пенсії за віком. 24.04.2018 відповідачем відмовлено у призначені пенсії за віком, у зв'язку з тим, що ним не підтверджено статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що Центральним архівом Міністерства оборони не підтверджено факт роботи позивача в зоні відчуження у 1986 році. Тому у позивача відсутнє право на пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із скороченням пенсійного віку на 10 років.

Ухвалою від 24.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

07.08.2018 (вх. № 24767) ГУ ПФУ у Львівській області подано відзив на позовну заяву.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 в складі військової частини 3152 з 12.05.1986 по 30.06.1986 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно наказу командира військової частини 3152 від 12.05.1986 №017, що підтверджується довідкою, виданою Військовою частиною 3152 (м. Реутово-3, Російська Федерація) від 26.03.1993 №63.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 серії НОМЕР_2 від 30.12.1993.

07.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», копію якої долучено до матеріалів справи. Разом із вказаною заявою позивачем долучено документи, які підтверджують його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

24.04.2018 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення №4, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відмова мотивована тим, що Центральним архівом Міністерства оборони не підтверджено факт роботи позивача в зоні відчуження у 1986.

Висновок про не підтвердження факту роботи позивача в зоні відчуження у 1986 році ґрунтується на тому, що вказані в архівній довідці №953/Д-1597 від 22.03.2018, виданій Центральним архівом військ Національної гвардії РФ, такі населені пункти як с.Черемошня та с. Дібровка, відсутні в Переліку населених пунктів, віднесених до радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.02.1991 року № 106.

Вважаючи дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії по віку неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 10 Закону №796-ХІІ, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України та Верховним Судом в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а, від 27.02.2018 №344/9789/17, від 31.07.2018 №751/2050/17.

Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього ж Закону: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.

При цьому призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (частина 3 статті 55 Закону №796-ХІІ).

Участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 3152 з 12.05.1986 по 30.06.1986 (тобто більше 5 календарних днів) та його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії підтверджується довідкою в/ч від 26.03.1993 №63 та посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.12.1993.

На дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії 07.09.2017 ОСОБА_1, народженому 30.07.1967, виповнилося 50 років.

Статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та досягнення ОСОБА_1 50 років є тими обставинами, сукупність яких зумовлює настання у нього права не зменшення пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Рішення ГУ ПФУ у Львівській області №4 від 24.04.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796-XII порушує право позивача на користування пільгами, встановленими вказаним Законом в частині призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи те, що із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 07.09.2017, суд дійшов висновку, що саме з цієї дати, а не з 05.09.2017 , як вказано у позовній заяві, право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно із статтею 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону №796-ХІІ.

Доводи відповідача про те, що вказані в архівній довідці №953/Д-1597 від 22.03.2018 такі населені пункти як с.Черемошня та с. Дібровка, відсутні в Переліку населених пунктів, віднесених до радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.02.1991 року № 106, судом до уваги не беруться з огляду на їх безпідставність.

Вказана обставина жодним чином не впливає на право позивача на зменшення пенсійного віку на 10 років для призначення пенсії, оскільки його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджено посвідченням серії НОМЕР_2 від 30.12.1993.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті Закону №796-ХІІ не відповідають визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, тому їх слід визнати протиправним, задовольнивши першу з позовних вимог.

Друга позовна вимога є похідною від першої, тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача, керуючись пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.09.2017, тобто з дати звернення з відповідною заявою.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 10 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., 79000, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.09.2017.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2018 року.

Суддя О.П. Хома