Постанова № 76391160, 06.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2350/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

06 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: Сивого М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач ТОВ «Леон-Ш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2017 №0010081406, №0010071406.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.05.2018 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області №0010081406 від 10.11.2017 та №0010071406 від 10.11.2017.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема апелянта зазначає, що під час проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Леон-Ш» було виявлено відсутність реальності господарських операцій позивача з ПП «Ремподіллябуд» та ПП «Гарде-плюс».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повноваженого представника не направив.

06.09.2018 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку перебуванням директора товариства у відрядженні на 1 календарний день 06.09.2018.

Проте, колегія суддів розглянувши вказане клопотання дійшла висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений завчасно, а саме 20.08.2018, тоді як наказ про відрядження виданий 05.09.2018. Крім того, у суді першої інстанції в судовому засіданні 02.05.2018 приймав участь представник позивача Шумов А.Ю., а тому причини неявки позивача вказані у клопотанні є неповажними.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у Вінницькій області проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Леон-Ш» з своєчасності, достовірності та повноти нарахування ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Ремподіллябуд» та ПП «Гарде-плюс» за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1., 44.3. ст.. 44, п. 198.1. ст.. 198, п. 200.1., 200.2. ст. 200 Податкового кодексу (надалі ПКУ) в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 248733 грн., у тому числі - вересень 2014 року - 133333 грн. та жовтень 2014 року - 115400 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 02.10.2017 року №1855/1406/33623460, на підставі якого прийнято податкові повідомлення рішення від 10.11.2017 року № 0010081406, яким до позивача застосований адміністративний штраф у сумі 510 грн. згідно п. 85.2.ст. 85, п.121.1. ст.121 ПКУ та № 0010071406, яким позивачеві донарахований ПДВ у сумі 115400 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у 28850 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із неправомірності встановлення відповідачем відсутності реальності господарських операцій позивача з ПП «Ремподіллябуд» та ПП «Гарде-плюс».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо реальності господарських операцій позивача з ПП «Ремподіллябуд», колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки, ПП «Ремподіллябуд» не мало достатніх трудових ресурсів для вчинення господарських операцій такого об'єму, за ним не зареєстровані ніякі транспортні засоби. Надані позивачем ТТН не містять необхідних певних відомостей, відповідно оформлені неналежним чином та не можуть підтверджувати господарські операції. Транспортні засоби, на які є посилання в ТТН, зареєстровані на фізичну особу, з якою не встановлено договірних стосунків. Були допитані водії, визначені у ТТН, які не підтвердили виконання таких робіт. Один з транспортних засобів взагалі не зареєстрований у органах ДАІ. Встановлена відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, сировини та матеріалів для здійснення господарських операцій. У договорі, укладеним з позивачем зазначено, що саме ПП «Ремподіллябуд» здійснює заправку транспорту, але у реєстрі податкових накладних не виявлено податкових накладних на придбання паливно - мастильних матеріалів. Направлені запити до Управління Держземагентства у Вінницькій області щодо наявності у підприємства земельних ділянок, у відповіді зазначено про відсутність такових, до Управління Держпраці у Вінницькій області щодо наявності у підприємства спецтехніки, згідно отриманої відповіді в управленні відсутня інформація щодо наявності такої техніки та видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Встановлена відсутність контрагента за місцем реєстрації. Директор підприємства підтвердив, що є посадовою особою, але на даний час знаходиться у відрядженні за територією Вінницької області.

Встановлено, що між позивачем та ПП «Ремподіллябуд» укладений договір про надання послуг № 04/08/14-01 від 04.08.2014 року, згідно умов якого позивачеві надаються послуги щодо перевезення вантажу. Пунктами 1.2., 1.3 договору передбачено наявність письмової заявки позивача щодо надання послуг із визначеним переліком відомостей, яка є невідємною частиною договору, вона також підписується та скріплюється печатками обох сторін. Згідно п. 2.1 позивач оформлює ТТН, дорожні листи. Факт виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт.

На виконання вказаного договору позивачем надані завірені копії наступних документів: акти здачі-приймання робіт; рахунки - фактури; податкові накладні; ТТН; письмові заявки щодо надання послуг із визначеним переліком відомостей, платіжні доручення; банківські виписки.

Також між вказаними сторонами укладений договір №04/08/14-01 про надання послуг механізмів та автотранспорту від 04.08.2014 року, за яким позивач отримує у тимчасове користування будівельну техніку.

На виконання цього договору позивачем надані наступні документи: акти здачі-приймання робіт, розрахункова вартість експлуатації механізмів; рахунки - фактури; податкові накладні.

Доводи апелянта стосовно того, що за ПП «Ремподіллябуд» не зареєстровані ніякі транспортні засоби, власником автомобілів, які визначені у первинних документа, є фізична особа, з якою не встановлена наявність будь-яких фінансово-господарських відносин ПП «Ремподіллябуд», а також не зареєстрована ніяка спецтехніка, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, в матеріалах справи містяться договори підряду з Департаментом житлово- комунального господарства, енергетики та інфраструктури обласної державної адміністрації та з Калинівською міською радою. На виконання вказаних договорів позивачем надані відповідні первинні документи. Виконання обов'язків позивача за вказаними договорами передбачає використання транспортних засобів та спецтехніки. Згідно п. 1.1. договорів позивач саме своїми силами і засобами виконує свої зобов'язання.

Фактичне виконання таких договорів було перевірено Управлінням Північного офісу держаудитслужби у Вінницькій області, що підтверджується довідками зустрічних звірок.

Крім того, щодо доводів скаржника про відсутність в ТТН будь-якої інформації стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, колегія суддів зазначає, що відсутність певних відомостей у товарно-транспортних накладних не свідчать про нереальність господарських операцій. Встановлення недостатності у ПП «Ремподіллябуд» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень та сировини також не свідчать про нереальність господарських операцій, оскільки вид діяльності, яким займається контрагент не передбачає наявність таких ресурсів.

Таким чином, наведеним підтверджується наявність факту реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Ремподіллябуд», а тому у позивача були наявні підстави для віднесення сум ПДВ по цим операціям до складу податкового кредиту.

Щодо реальності господарських операцій ТОВ «Леон-Ш» та ПП "Гарде-плюс", а також застосування відповідачем до позивача адміністративного штрафу в сумі 510 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.3 статті 44 ПКУ, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У відповідності до вимог пункту 85.2 статті 85 ПКУ, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до ст. 44 ПКУ у редакції, яка була чинна на момент проведення перевірки, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Аналіз наведеної норми доводить, що платник податків повинен відновити втрачені документи та надати їх для перевірки. Лише у разі неприйняття податковим органом таких документів, платник податків повинен надіслати поштою копії таких документів.

Пунктом 121.1 статті 121 ПКУ передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

20.06.2017 року позивачем було повідомлено відповідача про втрату первинних документів стосовно контрагентів, по яким здійснюється перевірка. Відповідачем було надано строк, протягом якого позивач повинен був відновити втрачені документи. З цією метою позивачем були направлені запити до вказаних контрагентів з прохання надати дублікати первинних документів.

Від ПП «Ремподіллябуд» позивачем були отримані необхідні документи та вони були надані до перевірки.

Від ПП «Гарде-плюс» відповідь не надійшла. Відповідно відновлення втрачених документів не відбулось. І до перевірки позивачем були надані ксерокопії первинних документів, на яких написано «згідно оригіналу» та міститься підпис директора позивача. Вказане підтверджується матеріалами справи, проте ксерокопії первинних документів не були прийняті податковим органом.

До перевірки позивачем були надані копії первинних документів, які не були прийняті відповідачем та складений акт від 21.09.2017 року № 345 про ненадання документів, що належать до перевірки.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надані запити Козятинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 31.12.2014 року та від 06.01.2015 року щодо необхідності надання позивачем первинних документів по взаємовідносинах із вказаними контрагентами за спірний період у зв'язку із виявленням фактів, які можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства. На вказаний запит позивачем надані відповіді від 21.01.2015 року та від 06.02.2015 року, у додатку до яких зазначено про надання копій: видаткових та податкових накладних, договорів, ТТН, банківських виписок, платіжних доручень та паспорту якості, рахунків-фактури.

З наведеного вбачається, що позивачем були вчинені усі необхідні дії, направлені на відновлення втрачених документів, передбачене нормами Податкового кодексу України, але таке відновлення не відбулось по причинам, які не залежать від волі позивача, а отже податкове повідомлення рішення від 10.11.2017 року № 0010081406, яким до позивача застосований адміністративний штраф у сумі 510 грн., підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Разом з тим, стосовно ПП «Гарде-плюс» відповідачем встановлено, що за підприємством не зареєстровані транспортні засоби та відсутність необхідних ресурсів для здійснення господарських операцій, а такж при перевірці податкової накладної встановлено, що вона оформлена з порушення вимог законодавства, не зазначено код товару згідно УКТЗЕД. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється досудове розслідування по цьому контрагенту за кримінальним провадженням від 09.02.2017 року.

Між позивачем та ПП «Гарде-плюс» 23.10.2014 року укладений договір № 23-10 на постачання нафтопродуктів та матеріалів асортимент та кількість, яких узгоджуються додатково та підтверджується накладними на відпуск. Згідно п. 2.4 позивач отримує товар на складі контрагента - нафтобаза або на своєму терміналі. П. 3.1 передбачено, що ціна товару зазначається у рахунках - фактурах та видаткових накладних. П. 4.2 визначено, що товар відвантажується після отримання коштів від позивача.

На підтвердження отриманого товару, позивачем надано видаткову накладну №83 від 24.12.2014 року на суму 234 060 грн., в тому числі 39 010 грн. ПДВ, податкову накладну, а також товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів.

Висновки відповідача про відсутність у ПП «Гарде-плюс» необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності, колегія суддів відхиляє, оскільки таке встановлення відбулось лише на підставі даних ЄРПН, тоді коли фактично перевірка контрагента не відбувалась.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання відповідача на інформацію слідчих по здійсненню досудового розслідування ПП «Гарде-плюс», яке внесено до ЄРДР від 09.02.2017, оскільки по даному кримінальному провадженню вирок не прийнято, не проведено жодної експертизи та не надано рішення про нікчемність договорів.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області неправомірно було встановлено відсутність реальності господарських операцій позивача з ПП «Ремподіллябуд» та ПП «Гарде-плюс», а тому податкові повідомлення-рішення форми №0010081406 від 10.11.2017 та №0010071406 від 10.11.2017 підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.