Ухвала суду № 76390520, 12.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

12 вересня 2018 року Справа № 0440/6880/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018р. о 15:44 год. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся із заявою до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” та просить підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” у порядку встановленому ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, у заяві заявник просить відстрочити йому сплату судового збору за подання цієї заяви посилаючись на те, що станом на 12.09.2018р. заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв'язку із зупиненням операцій з бюджетними коштами.

Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши надані докази на його підтвердження, суд не находить підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони з підстав відсутності (недостатності) коштів на сплату судового збору, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору за подання заяви на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цією заявою, суд виходить із того, що відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” заявник – Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не звільнений від сплати судового збору при поданні до суду позовів, заяв та подань. Також, і обмежене фінансування бюджетної установи чи відсутність (недостатність) у останнього коштів на сплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи або відсутність (недостатність) коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ “Про судовий збір”, а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2.

Враховуючи вищенаведене, у адміністративного суду відсутні підстави для відстрочення заявнику сплати судового збору за подання цієї заяви, а посилання заявникана відсутність (недостатність) коштів на сплату судового збору не приймається судом до уваги з вищенаведених підстав. При цьому, судом враховується, що, у даному випадку, подаючи вищевказану заяву, заявник діє як суб’єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору заявнику з причин неможливості сплатити судовий збір заявником на момент подання заяви.

Керуючись ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст. 133, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за заявою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський тепловозоремонтний завод” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1