
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6396/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Файдюка В.В.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Григорук В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 р. у справі за адміністративним позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство інфраструктури України про скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В :
Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство інфраструктури України, в якому просила скасувати наказ від 20.12.2016 року №2265 «Про прийняття рішення щодо приватизації Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представником державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Фонду державного майна України задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 року порушено провадження у справі №17-2/136-03-5080 про банкрутство Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство».
Відповідно до ч. 14 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 року введено процедуру санації Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство». Ухвалою від 12.02.2016 року Господарським судом Одеської області призначено керуючим санацією Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» арбітражного керуючого Лахненко Є.М.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2016 року затверджено план санації Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство».
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 року №271 «Про проведення прозової та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках» Державну судноплавну компанію «Чорноморське морське пароплавство» включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Наказом Фонду державного майна України від 20.12.2016 року №2265 прийнято рішення про приватизацію Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні.
Згідно ст. 17 Закону з дня винесення ухвали про санацію, зокрема: припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.
Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.
Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.
Отже, відповідно до норм Закону, який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами при розгляді справи про банкрутство, з моменту введення процедури санації, розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації.
Частиною 2 ст. 18 Закону визначено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: продаж частини майна боржника; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств).
Отже, нормами Закону визначено можливість продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу виключно для недержавних підприємств.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 20 Закону з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
Продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
З системного аналізу викладеного вбачається, що Закон не передбачає продаж боржника - державного підприємства як цілісного майнового комплексу .
Згідно абзацу 2 п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 18.01.2013 року) положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 18.01.2013 року) з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.
Відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції від 18.01.2013 року) з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника.
Продажу в процедурі санації боржника підлягає тільки майно, зазначене в затвердженому у встановленому порядку плані санації.
Продаж частини майна боржника в процедурі санації боржника проводиться на аукціоні відповідно до порядку, встановленого цим Законом.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що продаж майна боржника можливий виключно згідно з планом санації.
З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2017 року було проведено засідання комітету кредиторів та зборів кредиторів щодо розгляду змін до плану санації боржника (позивача), за результатими якого було прийнято зміни до плану санації. Як і першочергова редакція, так і зміни до плану санації передбачають продаж частини майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час прийняття оскаржуваного наказу) приватизація державного майна здійснюється шляхом: продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного на час прийняття оскаржуваного наказу) кошти, одержані від продажу державного майна, у тому числі від продажу земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації (збір за подання заяви про приватизацію; реєстраційний збір за реєстрацію покупців для участі в аукціоні, конкурсі; суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації; відсотки, нараховані на суму відстрочених платежів тощо), зараховуються до Державного бюджету України у повному обсязі.
Натомість, відповідно до Закону кошти, отримані від продажу майна боржника під час провадження справи про банкрутство, мають бути спрямовані на погашення вимог кредиторів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ прийнято всупереч норм Закону, який є спеціальним та має пріоритет перед іншими законодавчими актами при розгляді справи про банкрутство, оскільки відносно позивача ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2003 року порушено провадження у справі про банкрутство.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2018 року - без змін.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Файдюк В.В.
Літвіна Н.М.
Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2018 року.
Судове рішення № 76390147, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/6396/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: