Рішення № 7639012, 26.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.10р.Справа № 35/486-09 За позовом Закритого акціонерного товариства Заводу "Дніпропластмас",

м. Дніпропетровськ

до Колективного підприємства матеріально-технічного постачання

"ДНІПРОХИМ",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 623,79 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Федорина М.А., представник, дов. №1 від 16.05.2009 р.

від відповідача - Козіна А.М., представник, дов. від 07.12.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за спільне використання технологічних мереж основного споживача - 27477,98 грн, інфляційні втрати - 1 578,79 грн, 3% річних - 567,02 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №31/03 від 22.12.2003р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачено.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, вказуючи, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини щодо спільного використання технологічних мереж основного споживача, оскільки дія договору №31/03 від 22.12.2003р. закінчилась 31.12.2005р. та будь-яких додаткових угод про продовження терміну дії договору сторонами не укладалось.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством Завод "Дніпропластмас" - основний споживач (надалі позивач) та Колективним підприємством матеріально-технічного постачання "ДНІПРОХИМ" –субспоживач (надалі відповідач) було укладено договір з додатковою угодою №31/03 від 22.12.2003р. про спільне використання технологічних мереж основ-ого споживача строком дії до 31.12.2004р. та який відповідно до п. 10.4. вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Доказів розірвання цього договору в спірний період суду не надано. Посилання відповідача про припинення дії договору суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідач не надав доказів про відмову від договору, сторони продовжували сумісно використовувати електричні мережі для забезпечення своїх потреб в електроенергії.

За умовами п. 1.1 договору позивач зобов’язався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених відповідачу до використання, а відповідач –своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Згідно додаткової угоди та договору позивач та відповідач прийняли на себе зобов’язання сплачувати часткові витрати пропорційно електроспоживанню: на обслуговування (ППР) РУ-6КВ та кабельних мереж щомісяця відповідно до кошторису витрат; на аварійні роботи з відновлення робочого стану фідерів живлення 6КВ №6 та №44, за фактично виконані роботи, відповідно до кошторису, договору та актів виконаних робіт.

Позивач направив на адресу відповідача рахунки №ДН-0000186 від 20.11.2008р. на суму 33954,62 грн та №ДН-0000031 від 19.03.2009р. на суму 18523,36 грн з кошторисом та документами щодо дольової участі в ремонті електрообладнання. Понесення позивачем витрат на ремонт електрообладнання підтверджується договором №689/08 від 08.10.2008р., що укладений з виконавцем ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» на ремонт кабельної лінії 6 кВТ, актами приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009р. на 15734,40 грн, на 8680,80 грн, актом виконаних підрядних робіт №3/03 від 06.03.2009р. на 3500,00 грн, актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на 16 909,20 грн, на 33855,60 грн, актом приймання-здачі виконаних послуг (робіт) від 27.10.2008р. на 1120,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору плату за використання електричних мереж позивача відповідач зобов’язаний вносити на підставі рахунку, одержаного від позивача. Тривалість періоду для оплати становить 5 днів. Порядок оплати витрат, понесених на відновлення робочого стану електрообладнання сторонами не узгоджено, отже, відповідач зобов’язаний відшкодувати вказані витрати в строки, передбачені ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач вказані витрати позивача відшкодував частково в грудні 2008р. в сумі 25000,00 грн. Заборгованість становить 27477,98 грн, що підтверджується розрахунком позивача, рахунками на оплату, частково визнавалася відповідачем шляхом надання листа №123/23-6-ПТС, яким він зобов’язувався здійснити оплату в сумі 8954,62 грн до 20.02.2009р., та не спростовано відповідачем.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цієї заборгованості на час розгляду справи суду не надано та вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з грудня 2008р. по вересень 2009р. включно становлять 1578,79 грн, 3% річних за період прострочення платежу з 17.12.2008р. по 02.11.2009р.– 567,02 грн.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами спраив та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства матеріально-технічного постачання "ДНІПРОХИМ" – 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 59, код ЄДРПОУ 01881014 (р/р 26006060193114 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Закритого акціонерного товариства Заводу "Дніпропластмас" –49038, м. Дніпропетровськ, вул. Вокзальна, 5, код ЄДРПОУ 02969171 (п/р 26001092408461 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 305017) борг –27477,98 грн (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят сім грн 98 коп), інфляційні втрати – 1578,79 грн (одну тисячу п’ятсот сімдесят вісім грн 79 коп), 3% річних – 567,02 грн (п’ятсот шістдесят сім грн 02 коп), витрати по сплаті держмита –296,24 грн (двісті дев’яносто шість грн 24 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 22 січня 2010 р.