Постанова № 76389803, 11.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2018 рокусправа № 804/8243/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (суддя суду 1 інстанції Єфанова О.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрометиз» звернулось з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017р. №0011344606.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпрометиз» з питань перевірки формування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за серпень 2017 року, встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми податкового кредиту в серпні 2017 року на 69717,00грн. та порушення п.200.1, ст.200 абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податного) періоду на суму 69717,00грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки №152/28-10-46-06-05393145 від 10.11.2017р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017р. №0011344606.

Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу та вважає його хибним, оскільки останній базується лише на податковій інформації щодо контрагентів позивача, разом з тим, позивачем в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було надано посадовим особам відповідача всі первинні бухгалтерські та податкові документи, що підтверджують реальність господарських операцій (поставка товару, виконання робіт) з контрагентами позивача.

У зв'язку із чим при винесенні відповідачем оскаржуваного податкового-повідомлення рішення внаслідок неправомірних висновків податкового органу були порушені права і законні інтереси позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0011344606.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильність застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції на ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що на підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 29.11.2017 №0011344606 про зменшення суми, що включається до складу податкового кредиту наступного завітного (податкового) періоду на 69717грн.

На формування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вплинули взаємовідносини ПАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «БРЮ»; ТОВ «Міжнародна Інформаційна Агенція»; ОСОБА_2;. ТОВ «ПСВ СПЛАВ»; ТОВ «Наукова-виробнича фірма «Топстар»; ТОВ НВП «Екопромтех»; ТОВ «Електрологістик».

Так, в ході перевірки встановлено відсутність реальної вчиненої господарської операції ПАТ «Дніпрометиз» по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами-постачальниками та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Встановлено невідповідність між придбаним та реалізованих товаром по ланцюгу постачання, та як наслідок неможливо встановити фактичного виробника товару та його надходження до ПАТ «Дніпрометиз», що є підставою для визнання відсутності реально вчиненої господарської операції.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ПрАТ «Дніпрометиз» зареєстровано 30.06.1995р. Виконкомом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів м.Дніпропетровська, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.06.1995р. №12241060024002905.

Рішенням річних загальних зборів акціонерів, яке оформлено протоколом №29 від 24.04.2017р., ПрАТ «Дніпрометиз» перейменовано в ПАТ «Дніпрометиз».

ПАТ «Дніпрометиз» перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу ВПП ДФС з 25.08.1999р.

На підставі направлень від 20.10.2017р. №314/28-10-46-07 та від 20.10.17р. №315/28-10-46-06, відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС №2343 від 19.10.2017р. працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпрометиз» (код за ЄДРПОУ 05393145) з питань перевірки формування від'ємного значення податку на додану вартість по декларації податку на додану вартість за серпень 2017 року.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт №152/28-10-46-06-05393145 від 10.11.2017р., відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в серпні 2017 року на 69717,00грн. та порушення п.200.1, ст.200 абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податного) періоду на суму 69717,00грн.

На підставі висновків акту №152/28-10-46-06-05393145 від 10.11.2017р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017р. №0011344606, яким ПАТ «Дніпрометиз» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69717,00грн.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України)

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені у межах господарської діяльності платника податку і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку цього платника.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом в акті перевірки №152/28-10-46-06-05393145 від 10.11.2017р. зроблено висновок про нереальність взаємовідносин ПАТ «Дніпрометиз» з ТОВ «БРІО» (договір поставки від 23.01.2015р. №132/15), ТОВ «Міжнародна Інформаційна Агенція» (договір №830/17 від 31.07.2017р.), ФОП ОСОБА_2 (договір №589/15 від 05.05.2015р.), ТОВ «ПСВ СПЛАВ» (договір №749/17 від 06.07.2017р.), ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» (договір поставки №143/16 від 25.01.2016р.), ТОВ НВП «Екопромтех» (договір поставки №62/17 від 16.01.2017р.), ТОВ «Електологістик» (договір №142/15 від 12.01.2015р.), на підставі наданих до перевірки документів, договорів, отриманої податкової інформації від ДПІ контрагентів, а також баз даних АІС Податковий блок, а саме: АІС «Картка платника», АІС «Зустрічні перевірки», АРИ «Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», єдиний реєстр податкових накладних, підсистеми ІС «Податковий блок»: «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», «Аналітична система».

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підтвердження виконання умов договору поставки від 23.01.2015р. №132/15 укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «БРІО» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 53234,17грн. (в тому числі ПДВ - 8872,37 грн.), податкові накладні від 28.08.2017, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення. (а.с. 38-44 т. 1; а.с. 3-37 т. 2)

На підтвердження виконання умов договору №830/17 від 31.07.2017 укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «Міжнародна Інформаційна Агенція» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 37161,60грн. (в тому числі ПДВ - 6193,60 грн.), податкові накладні від 04.08.2017, 14.08.2017, 08.08.2017,а також прибуткові ордери, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, платіжне доручення. (а.с. 45-48 т. 1, а.с. 38-49 т. 2)

На підтвердження виконання умов договору №589/15 від 05.05.2015р. укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ФОП ОСОБА_2 в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 18984,00грн. (в тому числі ПДВ - 3164,00 грн.), податкова накладна 08.08.2017, прибутковий ордер, видаткова накладна та товарно-транспортні накладні, платіжне доручення. (а.с. 49-51 т. 1, а.с. 50-53)

На підтвердження виконання умов договору №749/17 від 06.07.2017р. укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «ПСВ СПЛАВ» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 43920,00грн. (в тому числі ПДВ - 7320,00 грн.), податкова накладна від 02.08.2017, прибутковий ордер, видаткова накладна та товарно-транспортні накладні, платіжне доручення. (а.с. 52-54 т. 1, а.с. 54-57 т. 2)

На підтвердження виконання умов договору поставки №143/16 від 25.01.2016р. укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «Топстар» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 170829,21грн. (в тому числі ПДВ - 28471,54 грн.), податкові накладні від 01.08.2017, прибуткові ордери, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжне доручення. (а.с. 55-73 т. 1, а.с. 58-89 т. 2)

На підтвердження виконання умов договору поставки №62/17 від 16.01.2017р. укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ НВП «Екопромтех» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 18684,00грн. (в тому числі ПДВ - 3114,00 грн.), податкові накладні від 14.08.2017, від 16.08.2017, прибуткові ордери, видаткові накладні та платіжне доручення. (а.с. 74-80 т. 1, а.с. 90-95 т. 2)

На підтвердження виконання умов договору №142/15 від 12.01.2015р. укладеного між ПАТ «Дніпрометиз» та ТОВ «Електологістик» в матеріалах справи містяться податкова накладна від 16.01.2018 на загальну суму 75487,80грн. (в тому числі ПДВ - 12581,30 грн.), податкові накладні від 08.08.2017, від 10.08.2017, від 14.08.2017, прибуткові ордери, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжне доручення. (а.с. 81-88 т. 1, а.с. 96-107 т. 2)

Таким чином, господарські операції позивача з його контрагентами підтверджуються наданими до перевірки договорами та наявними в матеріалах справи, видатковими накладними, ТТН, прибутковими ордерами, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами приймання-виконаних будівельних робіт.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, та зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки не міститься.

Отже, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його вищенаведеними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а також документів, оформлених на виконання умов укладених договорів, які повністю відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача та рух його активів.

При цьому, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст вищевказаних угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентами, так і на час їх виконання, вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідачем не заперечується.

В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства контролюючий орган, зокрема, посилається на податкову характеристику контрагентів.

Однак, такі твердження є необґрунтованими оскільки невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Враховуючи положення частини 2 статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Пунктом 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. (пункт 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України)

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів (послуг) та їх оплату.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять, що спростовує доводи податкового органу щодо відсутності належних доказів реальності виконання сторонами договорів

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами - постачальниками та, як наслідок, про неправомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 29.11.2017р. №0011344606.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 11.09.2018 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 11.09.2018.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров