Рішення № 76389258, 12.09.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1483/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Мельник В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, який мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба - ОСОБА_2, яка на випадок своєї смерті склала на ім'я позивача особисте розпорядження (заповіт), яким заповіла усе своєї майно. До складу спадщини увійшло домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Прийнявши спадщину позивач звернулась за її оформленням до нотаріуса, який відмовив у видачі нотаріального акту, оскільки домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, при цьому частка спадкодавця в майні не визначена. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, яким вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 права власності на домоволодіння.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Голова Трощанської сільської ради подав до суду заяву про визнання позову, справу просив розглянути у відсутність представника органу місцевого самоврядування.

Оскільки учасники справи скористались правом на розгляд справи у їх відсутність, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних і доказів згідно частини третьої статті 200 ЦПК України, при цьому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 (а.с. 4), яка на випадок своєї смерті склала на ім'я ОСОБА_1 (онуки) особисте розпорядження (заповіт, а.с. 7), яким заповіла усе їй своєї майно.

Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, яку прийняла позивач.

До складу спадщини увійшло домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11), яке належало до суспільної групи - "колгоспний двір".

З матеріалів Спадкової справи № 204/2017 слідує, що після смерті ОСОБА_2 спадщину за заповітом в порядку, визначеному ч.1 ст. 1269 ЦК України прийняла позивач (а.с. 37 ). Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено.

Для оформлення спадщини позивач звернулась до нотаріуса, який відмовив у видачі нотаріального акту (а.с. 13), оскільки домоволодіння належало до суспільної групи колгоспний двір, при цьому частка спадкодавця в майні не визначена.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

Судом встановлено, що 08.10.1990 року виконавчий комітет Липовецької районної Ради народних депутатів Вінницької області видав на ім'я ОСОБА_2 (голови господарства) Свідоцтво №11 на право особистої власності на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який відносився до суспільної групи господарств - "колгоспний двір".

Станом на 15.04.1991 року (момент набрання чинності Законом України "Про власність") головою колгоспного двору була ОСОБА_2, при цьому інших членів двору не було (а.с. 9, 10).

Відповідно до статті 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних (ст. 123 ЦК УРСР).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про належність всього домоволодіння ОСОБА_2, яка була його головою і єдиним членом. Отже, після смерті спадкодавця позивач успадкувала все домоволодіння.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Оскільки належність домоволодіння спадкодавцю доведена належними та допустимими доказами, а також враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на вищевказане нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник