Рішення № 76389138, 10.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14301/18

Провадження № 2-а/161/521/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року

Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі

головуючого судді Івасюти Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Маковецької Т.М.

представників позивачів- Ващук П.Л., Мельничук Т.С.

відповідача - ОСОБА_3

її представника - адвоката ОСОБА_4

перекладача - Войчука М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького прикордонного загону (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, код ЄДРПОУ 14321661), Управління Державної міграційної служби України у Волинській області ( м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 37821586) до громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про продовження строку затримання,-

ВСТАНОВИВ:

Луцький прикордонний загін, Управління ДМС України у Волинській області звернулися до суду із вищевказаним позовом , мотивуючи позов тим, що 16.03.2018 року о 20:40, в міжнародному пункті пропуску, через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин» , у рейсовому автобусі «ЕОС» НОМЕР_2, сполученням «Кропивницький - Варшава», прикордонним нарядом «Перевірка документів» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Рівне» Луцького прикордонного загону, за спробу незаконного перетинання державного кордону України за документами, що містять недостовірні відомості про особу, а саме: чужий паспорт серії НОМЕР_1, виданий 08.03.2016 року на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, було виявлено та затримано громадянку жіночої статі, яка назвалась громадянкою Майлазії, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак фотокартка у паспорті не належала його пред'явнику. А тому, остання, 16.03.2018 року, була затримана в адміністративному порядку на підставі ст. 263 КУпАП, за спробу незаконного перетинання державного кордону України на термін до 3 діб, для встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.

Про затримання іноземця було повідомлено Посольство Малайзії в Україні (лист № 81/3041 від 17.03.2018 року). Місце перебування паспорта затриманої громадянки, що намагалась незаконно перетнути кордон - невідоме. За допомогою бази даних «Гарт-1П» встановлено, що вказана іноземка прибула в Україну 14.03.2018 року через пункт пропуску через державний кордон «Бориспіль», використовуючи паспорт громадянки Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

19.03.2018 року громадянку Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду було затримано до 6 місяців з метою ідентифікації та прийнято рішення про поміщення у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України. 27.03.2018 року громадянці Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду було винесено рішення про примусове видворення за межі України.

В ході перебування у Волинському ПТПІ ДМС України відповідач, громадянка Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомила про себе інші анкетні дані, а також те, що вона є громадянкою Шрі-Ланки, ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1.

24.04.2018 року було повідомлено Начальника Департаменту консульського відділу забезпечення захисту юридичних та фізичних осіб КУ МЗС України про затримання громадянки Шрі-Ланки (лист № 81/4641 від 24.04.2018 року) з проханням сприяти у встановленні особи. Цього ж дня було направлено лист № 81/4634 від 24.04.2018 року у Посольство Малайзії в Україні з паспортом громадянки Малайзії НОМЕР_3, виданий 08.03.2016 року на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який використовувала громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1.

Посилаючись на наведене, позивачі просять суд прийняти рішення про продовження терміну затримання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка раніше називалась громадянкою Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, терміном на 6 місяців, а саме: до 16.03.2019 року.

Від представника відповідача в суд надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами частин одинадцятої-тринадцятої якої, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш, як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що у справах про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення слід встановити, одночасну наявність двох умов, а саме: відсутність співпраці з боку іноземця з органами державної міграційної служби та неодержання інформації з країни його походження. Відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації, на яку вказує позивач, спростовується матеріалами справи. Зокрема, відповідач був затриманий з оригіналом паспорта громадянки Малайзії ОСОБА_7, на підставі якого вона прибула на територію України. У подальшому цей паспорт було вилучено, а самого громадянина поміщено в умови обмеження волі. Проте позивач не вказує, у чому саме полягає відсутність співпраці іноземця щодо ідентифікації та якими документами це підтверджується. Зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості коли конкретно та з якими запитами для отримання інформації звертався позивач до відповідача та у чому полягала його відмова надати таку інформацію, а також належним чином оформлені докази (акти) відсутності такої співпраці.

Що стосується, іншої підстави, зазначає, що п.2.7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка затверджена спільним Наказом МВС України, Адміністрацією ДПС України, Службою безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012 підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України передбачено, що у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу). У разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Позивачем відповідні вимоги інструкції не дотримано. Зокрема, позивач не надав жодних доказів належного направлення відповідних запитів до посольства Малайзії для з'ясування обставин належності відповідачу паспорта цієї країни. Запит від 27.03.2018 року не відповідає формі, визначеній Інструкцією (відсутні додатки у вигляді фотокарток).

Крім того, за 6 місяців строку затримання відповідача, за інформацією позивача, було направлено всього один запит, по якому позивач не уточнив даних щодо отримання їх посольством (даних поштових реєстрів, відомостей про вручення адресату тощо). Відповідачем не направлялися запити через Департамент консульської служби МЗС України за адресою: 01025, Київ-025, вул. Велика Житомирська, 2, як передбачено вищевказаною Інструкцією. Докази направлення таких листів та їх отримання адресатом відсутні, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивачів позов підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, установив таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що 16.03.2018 року о 20:40, в міжнародному пункті пропуску, через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин» , у рейсовому автобусі «ЕОС» НОМЕР_2, сполученням «Кропивницький - Варшава», прикордонним нарядом «Перевірка документів» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Рівне» Луцького прикордонного загону, за спробу незаконного перетинання державного кордону України за документами, що містять недостовірні відомості про особу, а саме: чужий паспорт серії НОМЕР_1, виданий 08.03.2016 року на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, було виявлено та затримано громадянку жіночої статі, яка назвалась громадянкою Майлазії, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Фотокартка у паспорті не належала пред'явнику паспорта.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач, пред'явивши на паспортний контроль чужий паспортний документ, 16.03.2018 року була затримана в адміністративному порядку на підставі ст. 263 КУпАП, за спробу незаконного перетинання державного кордону України на термін до 3 діб, для встановлення особи та з'ясування обставин правопорушення.

В ході перебування у Волинському ПТПІ ДМС України відповідач, громадянка Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомила про себе інші анкетні дані, а також те, що вона є громадянкою Шрі-Ланки, ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1.

Аналізуючи всі обставини щодо перебування та затримання відповідача на території України, суд установив таке.

Громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, прибула в Україну 14.03.2018 року через пункт пропуску через державний кордон «Бориспіль», використовуючи чужий паспорт громадянки Малайзії серії НОМЕР_1, виданий 08.03.2016 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач - громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, була виявлена та затримана 16.03.2018 року прикордонним нарядом «Перевірка документів» в міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Рівне» Луцького прикордонного загону за спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Республіку Польща, використовуючи чужий паспорт громадянки Малайзії серії НОМЕР_3, виданий 08.03.2016 року на ім'я ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, у рейсовому автобусі «ЕОС» НОМЕР_2 сполученням «Кропивницький - Варшава».

Судом встановлено, що у відповідача, станом на день розгляду справи, відсутній паспортний документ, обов'язкова наявність якого визначена в ст. 9 «В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні» Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» - іноземці в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 та 4 ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особи без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Як визначено в п. 3 розділі І інструкції «Про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства» затвердженою наказом МВС України, СБ України, від 22.01.2018 року № 38/77, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 214.04.2018 року № 482/31934, примусове повернення та примусове видворення означають систему адміністративно-правових заходів, спрямованих на примушування іноземців, які незаконно перебувають в Україні, покинути територію України всупереч їх волі і бажанню.

Згідно з ст. 288 КАС України , позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подається до адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Як випливає із змісту ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців , документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особу без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особу без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особу без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця чи особу без громадянства внести заставу.

Як встановлено судом , у відповідача, на даний час, відсутні грошові кошти для внесення застави, Підприємство, установа чи організація, які взяли б іноземця на поруки, відсутні.

Примусове видворення з України іноземців здійснюється на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова виноситься судом за позовом територіальних органів, територіальних підрозділів ДМС, органів охорони державного кордону (стосовно іноземців, яких затримано у межах контрольованих прикордонних органів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органів СБУ, крім випадків затримання іноземців за незаконне перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Як випливає з матеріалів справи, копію адміністративного позову про продовження терміну затримання з додатками відповідач отримала особисто, про що свідчить її розписка.

Термін затримання останньої у ПТПІ «Волинський» закінчується 16.09.2018 року.

Проте, судом встановлено, що з часу фактичного затримання та поміщення іноземця - громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_3?ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні «Волинський» Ківерцівського району Волинської області, відповідач повідомляла про себе неправдиві персональні дані, називаючи себе громадянкою Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як встановлено судом, відповідвач відмовилась заповнити анкету іноземця для проведення ідентифікації, що надійшла з Посольства Шрі-Ланки в Турецькій Республіці через Посольство України в Турецькій Республіці лист № 71/ВКЗ/16-500-446 від 06.06.2018 року (розпорядження Держприкордонслужби України № Т/81-4872 від 12.06.2018 року), тобто фактично не співпрацює з Державною прикордонною службою України та Міграційною службою України щодо ідентифікації та видворення за межі території України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу позивачів про продовження терміну затримання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на 6 місяців, оскільки такі вимоги узгоджуються з матеріалами справи, наданими та перевіреними в судовому засіданні доказами, а також з нормами наведеного законодавства.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 243-246, 289, 370, 371 КАС України, ст.ст. 9, 16, 23, 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Продовжити термін затримання громадянки Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка раніше називалась громадянкою Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, терміном на 6 місяців, а саме: до 16.03.2019 року.

Рішення суду підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачами у справі є Луцький прикордонний загін ( м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6, код ЄДРПОУ 14321661), Управління Державної міграційної служби України у Волинській області ( м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 37821586).

Відповідачем у справі є: громадянка Шрі-Ланки ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1 (особа встановлена зі слів), яка раніше називалась громадянкою Малайзії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Місце її тимчасового перебування: Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, адреса: Волинська область, Ківерцівський район с. Журавичі вул. Перемоги, 27.

Повне рішення суду складено 12.09.2018р.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.В.Івасюта