Рішення № 76389007, 30.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 серпня 2018 р. № 2040/5660/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати противоправною відмову 1 відповідача (Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2 допомоги і не подання висновку і документів у 15-денний строк з дня реєстрації документів 2 відповідачу (Міністерству оборони України);

- зобов'язати 1 відповідача (Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) протягом 15 днів з набрання чинності рішення по справі за цим позовом подати висновок і документи ОСОБА_2 2 відповідачу (Міністерству оборони України) для виплати ОСОБА_2 допомоги;

- зобов'язати І відповідача (Харківський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) протягом 20 днів з набрання чинності рішення по справі за цим позовом надати суду звіт про виконання рішення;

- зобов'язати 2 відповідача (Міністерство оборони України) розглянути висновок і документи подані 1 відповідачем (Харківським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) і призначити ОСОБА_2 допомогу 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня 2018 року;

- зобов'язати 2 відповідача (Міністерство оборони України) протягом двох місяців з набрання чинності рішення по справі надати суду звіт про призначення ОСОБА_2 допомоги 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня 2018 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Харківським обласним військовим комісаріатом за результатами розгляду його заяви щодо отримання одноразової грошової допомоги було протиправно за вказівкою Міністерства оборони України відмовлено у призначенні позивачу такої допомоги, у зв'язку з чим не було складено висновку, передбаченого Порядком №975. Позивачем вказано, що ним було подано усі необхідні документи для складення вказаного висновку, а враховуючи усі обставини позивач має право на призначення йому допомоги у розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а отже Харківський обласний військовий комісаріат зобов'язаний був у 15-денням строк з дня надходження документів позивача скласти висновок щодо виплати йому допомоги, а Міністерство оборони України зобов'язано у місячний строк з дня надходження документів прийняти рішення про призначення документів. Зазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 18.07.2018 року прийнято вище вказану позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.08.2018 року о 11:00 годині.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату до суду надав відзив, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги з огляду на положення ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" враховуючи обставини того, що позивачу інвалідність було первинно встановлено у 2010 році, ІІ групу у 2013 році, а звільнений він був з військової служби у 1985 році, тобто понад 3-річний строк, а отже у відповідача було відсутні підстави для складення висновку щодо призначення позивачу допомоги. Також вказано на обставини того, що позивачем з заявою про виплату одноразової грошової допомоги не було надано документа, що свідчить про обставини та причини поранення.

Представник відповідача Міністерства оборони України у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата зазначена у довідці медико-санітарної експертної комісії та нормативно-правовими актами чітко визначено момент виникнення такого саме з такої дати, а не з дати про підвищення групи інвалідності або підтвердження групи інвалідності. При цьому, представником відповідача вказано, що позивачу була первинно встановлена ІІІ група інвалідності у 2010 році, натомість позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію посилається на норми законодавства, які набрали чинності значно пізніше ніж йому встановлено інвалідність, що свідчить про неможливість їх поширення на позивача. Також представником відповідача вказано, що позивач був звільнений з лав Збройних Сил в 1985 році, а ІІІ групу інвалідності позивачу було встановлено у 2010 році, що значно пізніше ніж через три місяці після звільнення. Крім того, на момент встановлення позивачу інвалідності чинним законодавством не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям строкової військової служби у разі встановлення останнім інвалідності після сплаву трьохмісячного строку після звільнення зі служби. Відтак, представником відповідача вказано, що позивачем у поданому позові не враховано пунктів 2-3 Порядку №975, ч.1 ст. 58 Конституції України, через що він прийшов до хибних висновків та керувався тими нормами матеріального права, які не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та не застосував тих норм, які підлягають застосуванню. Враховуючи вказані обставини представником відповідача також наголошено, що до Міністерства оборони України не надходило відповідного пакету документів, який передбачено п.11 Порядку №975, у зв'язку з чим жодних рішень стосовно відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги не приймалось, що виключає спір про право між позивачем та Міністерством оборони України. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача або позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР в період з 20.06.1983 р. по 14.05.1985 р., з них приймав участь у бойових діях в складі діючої армії Республіці Афганістан, що не оспорюється сторонами у справі.

Згідно витягу з протоколу № 908 від 23.09.2010 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - множинне вогнепальне осколкове поранення голови, спини, правої кінцівки (контузія - 1985 р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 та наступні захворювання - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серії ХАР-08 №017792 від 29.11.2010 року ОСОБА_2 при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії у, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В подальшому, при повторному огляді органами МСЕК, позивачу було підвищено групу інвалідності до ІІ групи з тих же підстав, про що свідчить довідка до акта МСЕК серії 10 ААБ № 204287 від 09.12.2013 року.

Позивач 14.12.2017 р. звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби.

Харківським обласним військовим комісаріатом листом №174/ВСЗ від 12.01.2018 повідомлено, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має, оскільки інвалідність позивачу встановлено у 2010 та 2013 році, а звернувся він щодо виплати у 2017 році, тобто зі сплавом трирічного строку визначеного ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також вказано, що оскільки інвалідність встановлена понад трьохмісячний термін після звільнення з строкової військової служби, то законних підстав для виплати позивача допомоги немає. Крім того вказано, до заяви не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З огляду на вищевикладені норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що до повноважень відповідача належить вчинення дій стосовно подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

При цьому, вказаною нормою передбачено, що прийняття рішення стосовно призначення або відмови у призначенні такої одноразової грошової допомоги належить до компетенції розпорядника бюджетних коштів, а отже відповідач у даній справі не наділений повноваженнями стосовно надання оцінки поданим документам та визначення наявності або відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пп. 27 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671 "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України" зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено повноваження стосовно прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, після оцінки направлених висновку із поданими документами.

При цьому, заслуговують уваги обставини того, що вищевказані норми законодавства кореспондуються із положеннями п.4.7 Наказу №530 від 14.08.2014 року "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", відповідно до якого у разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) в період проходження військової служби військовослужбовець направляється на медичний огляд до ВЛК для визначення ступеня його придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання з виконанням обов'язків військової служби або з проходженням військової служби.

Рішення ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця оформлюється свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, витягом з протоколу засідання ВЛК.

Після проходження ВЛК у разі звернення військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров'я оформляє необхідні документи на МСЕК для встановлення йому групи інвалідності та (або) відсотка втрати працездатності.

На військовослужбовців строкової військової служби, стосовно яких винесена постанова ВЛК з формулюванням: "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби", командир військової частини подає документи на МСЕК тільки в тому разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) не пов'язане із вчиненням військовослужбовцем злочину чи адміністративного порушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які установлені іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

У разі якщо особа має право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на інші допомоги або компенсаційні виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я, які встановлені іншими нормативно-правовими актами, до документів додаються довідки про те, що інші виплати не проводилися.

У всіх випадках уповноважені органи, які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, мають отримати від заявників згоду на обробку даних про фізичну особу відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

Суд також зазначає, що аналіз положень пункту 11 Порядку № 975 у сукупності з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" дає підстави для висновку про те, що вимога п. 11 Порядку № 975 стосовно необхідності надання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузія, травма або каліцтва) стосується лише осіб, поранення (контузія, травма або каліцтва) яких, що призвело до інвалідності - не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

В той же час, з наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 908 від 23.09.2010 р. засідання ЦВЛК Міністерства оборони України вбачається, що отримані позивачем під час проходження військової служби поранення та контузія - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

З огляду на вищевказане, твердження про необхідність надання позивачем документа про причини та обставини поранення також не відповідає дійсним обставинам.

Отже, суд приходить до висновку, що до суду не надано доказів не надання позивачем до заяви усіх необхідних документів.

Як встановлено судовим розглядом справи та підтверджено відповідачем Харківським обласним військовим комісаріатом у поданому до суду відзиві на позов, відповідачем висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався. Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішення відповідачем про відмову у призначенні позивачу виплати одноразової грошової допомоги не приймалось, а отже позовні вимоги позивача про визнання противоправною відмови 1 відповідача (Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) скласти висновок щодо виплати ОСОБА_2 допомоги і не подання висновку і документів у 15-денний строк з дня реєстрації документів 2 відповідачу (Міністерству оборони України) не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом розглядом справи встановлено обставини бездіяльності відповідача, що виявилось у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, а не прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, як останнім вказано у позові.

З врахуванням вище наведеного та встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу, ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...".

Водночас, суд зазначає, що як встановлено судовим розглядом позивачем було подано усі документи, які є обов'язковими відповідно до порядку. Отже, з врахуванням вище зазначеного суд приходить до висновку, що до суду не надано доказів не надання позивачем до заяви усіх необхідних документів.

Таким чином, враховуючи допущення відповідачем протиправної бездіяльності під час розгляду поданої позивачем заяви, суд приходить до висновку, що з метою належного захисту прав позивача наявні підстави для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок (за формою Додаток 13 наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...".

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання 2 відповідача (Міністерство оборони України) розглянути висновок і документи подані 1 відповідачем (Харківським обласним військовим комісаріатом Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4) і призначити ОСОБА_2 допомогу 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня 2018 року суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи встановлено, що встановлений Порядком №975 пакет документів разом із пере дбачем висновком Харківського обласного військового комісаріату стосовно призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони у України у встановленому законодавством порядку не надходив.

Як підтверджено представником Міністерства оборони України у поданому до суду відзиві на позов рішення відповідачем про відмову у призначенні або у призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не приймалось, оскільки таке питання навіть не розглядалося за відсутності відповідних документів для прийняття відповідного рішення.

Отже, оскільки відповідачем взагалі не розглядались документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності, то задоволення позову в частині зобов'язання Міністерства оборони України призначити і виплатити позивачу цю допомогу є передчасним.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

При цьому, суд зазначає, що в адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4 протягом 20 днів з набрання чинності рішення по справі за цим позовом надати суду звіт про виконання рішення та зобов'язання Міністерства оборони України протягом двох місяців з набрання чинності рішенням по справі надати суду звіт про призначення ОСОБА_2 допомоги 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень - 250 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня 2018 року, з приводу яких суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати звіт про виконання, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання в частині, що стосується Харківського обласного військового комісаріату.

Стосовно клопотання заявленого у відношенні Міністерства оборони України, суд зазначає, що під час судового розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в частині зверненій до вказаного відповідача, а отже у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача в частині, що стосується Міністерства оборони України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України в особі військового комісара ОСОБА_4, Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнання протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу, ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...".

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...".

В задоволення решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 11 вересня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.