Рішення № 76388272, 07.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Справа № 0440/5981/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центрально-Міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- зобов'язати Центрально-Міський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового трудового стажу (відповідно до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461) трудовий стаж ОСОБА_1 в період з 13.06.1999 по 19.03.2000, перерахувати та призначити йому відповідну пенсію, виходячи з перерахунку із врахуванням до пільгового стажу (за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) періоду праці з 13.06.1999 по 19.03.2000.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Центрально-Міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом щодо зарахування до пільгового трудового стажу часового періоду його праці з 13.06.1999 по 19.03.2000. Листом Центрально-Міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.03.2018 №Р3897/18 було відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду 13.06.1999 по 19.03.2000. Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у не зарахуванні до пільгового стажу періоду 13.06.1999 по 19.03.2000 є протиправними.

Ухвалою суду від 08.08.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Також, ухвалою суду від 08.08.2018 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалою суду від 07.09.2018 замінено відповідача у справі з Центрально-Міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідачем надано до суду письмовий відзив, в обґрунтування якого зазначено, заява про призначення пенсії позивачем не подавалась, рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначення пенсії позивачу не приймалось. Також, зазначено, що листом від 30.03.2018 №52-30 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" позивачу доведено до відома, що Управлінням Пенсійного фонду України з 2016 року при визначені права на пільгову пенсію періоди між атестаціями не зараховуються до пільгового стажу, навіть при наявності дозволу головного експерта з умов праці. З огляду на викладене, позивачу було відомо про порядок визначення наявного пільгового стажу органами Пенсійного фонду, відповідно і роз'яснення, надані позивачу на його письмовий запит є правомірними та такими, що ґрунтуються на нормах права, у зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, а також виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року N 637.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що фактично, підставою відмови позивачу у зарахуванні до трудового стажу періоду з 13.06.1999 по 19.03.2000 стало те, що вказаний період не підпадав під Список № 1, оскільки виходив за межі 5-ти річного періоду дії результатів атестації робочих місць.

Проте така позиція відповідача є помилковою та з цього приводу суд зазначає таке.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Судом встановлено, що позивач працював у агломераційному цеху - обпалювачем з 22.12.1997 по 10.07.2000 у ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується довідкою №193 від 31.01.2018. У вказаній довідці зазначено, що позивач працював повний робочий день, а також зазначено, що була проведена атестація робочих місць відповідно наказів №249 від 14.06.1994, №417 від 20.03.2000, №300 від 18.04.2005.

Також, у довідці міститься посилання на лист про продовження дії раніше проведених атестацій робочих місць за умовами праці №003/07-1-229 від 11.06.2009 відповідно до якого підприємством було отримано дозвіл головного експерта з умов праці Дніпропетровської області на продовження дії результатів попередньої атестації робочих місць за умовами праці до 20.03.2000.

За таких обставин, оскільки чергова атестація робочих місць на товаристві була проведена 20.03.2000, а попередня 14.06.1994, враховуючи те, що позивач в період з 22.12.1997 по 10.07.2000 працював у агломераційному цеху - обпалювачем, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 13.06.1999 по 19.03.2000 має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 14.06.1994.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача перерахувати та призначити пенсію, виходячи із перерахунку із врахуванням до пільгового стажу періоду праці ОСОБА_1 з 13.06.1999 по 19.03.2000 не підлягають задоволенню, адже відповідно до п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 4.7 Порядку визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Таким чином, законодавством передбачено спеціальний порядок призначення пенсії, який передбачає дві обов'язкові складові - звернення особи з відповідною заявою про призначення пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з заявою про визначення права на пенсію за вислугою років. Заява про призначення пенсії не подавалася, рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії не приймалося, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Таким чином, захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси особи.

Зобов'язуючи відповідача призначити позивачу пенсію, суд фактично візьме на себе функції органів Пенсійного фонду України, що не припустимо згідно з чинним законодавством.

Для вирішення спірного питання, ОСОБА_1 має подати до відповідного органу ПФУ заяву саме про призначення пенсії з доданням всіх необхідних документів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд, задля ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у не зарахуванні до пільгового стажу періоду 13.06.1999 по 19.03.2000.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1

Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Петра Калнишевського, 1А, м. Кривий Ріг, 50024, код ЄДРПОУ 24450529) про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у не зарахуванні до пільгового стажу періоду 13.06.1999 по 19.03.2000 - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового трудового стажу (відповідно до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461) трудовий стаж ОСОБА_1 в період з 13.06.1999 по 19.03.2000.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський