Ухвала суду № 76388009, 10.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4431/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд в складі :

головуючого судді - Малюк В.М.

при секретарі – Матіко Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, заяву апеляційного суду Закарпатської області, в особі представника – керівника апарату ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року по справі №308/5531/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до апеляційного суду Закарпатської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Апеляційний суд Закарпатської області, в особі представника – керівника апарату ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року по справі №308/5531/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до апеляційного суду Закарпатської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заява мотивована тим, що вказане рішення суду від 11 грудня 2017 року є незрозумілим, зокрема даним рішенням суду стягнуто з апеляційного суду Закарпатської області на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 02 березня 2017 року по 11 грудня 2017 року в розмірі 76455,40 грн., однак резолютивна частина такого не містить посилання на те, чи підлягають до утримання із вказаної суми податки й обов’язкові платежі.

Представник апеляційного суду Закарпатської області та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду заяви повідомлялися своєчасно і належним чином, однак їх неявка, в силу ч.3 ст. 271 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Дослідивши зміст поданої заяви про роз’яснення рішення суду та матеріали цивільної справи, суд приходить до насувного висновку.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано неправомірними дії керівника апарату апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_1 щодо звільнення ОСОБА_2 з посади додаткового помічника судді, скасовано наказ №6.3.1-72 від 01 березня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2В.» як незаконний та протиправний, поновлено ОСОБА_2 на посаді додаткового помічника судді апеляційного суду Закарпатської області з 02 березня 2017 року, стягнуто з апеляційного суду Закарпатської області на користь ОСОБА_2 76455,40 грн., середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 02 березня 2017 року по 11 грудня 2017 року в розмірі 76455,40 грн. та 35 000 грн. моральної шкоди, а також понесені позивачем судові витрати в сумі 5100 грн. на правову допомогу та 2240 грн. судового збору.

Постановою колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 05 червня 2018 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року, залишено без змін.

Відповідно до ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сиди, не змінюючи змісту судового рішення.

З поданої представником апеляційного суду Закарпатської області заяви про роз’яснення рішення суду слідує, що відповідачу є незрозумілим чи підлягають утриманню з суми 76455,40 грн., яка присуджена до стягнення на користь ОСОБА_2, податки та інші обов’язкові платежі.

Зі змісту рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року слідує, що суд під час винесення вказаного рішення та обчислення розрахунку суми, що підлягає стягненню з апеляційного суду Закарпатської області на користь ОСОБА_2, виходив із вимог статті 235 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100.

Проте, вказане рішення суду не мітить посилання, чи включено у суму, що підлягає стягнення податки і обов’язкові платежі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Беручи до уваги вищенаведене та системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Вказана правова позиція суду також міститься і у Постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у цивільній справі №359/10023/16-ц.

Поряд з цим, що стосується посилання представника апеляційного суду Закарпатської області на те, що вказані обставини повинні були бути вказані в резолютивній частині рішення, то з такими суд не може погодитися, оскільки ч.5 ст. 265 ЦПК України містить чіткий перелік висновків суду, що зазначаються у резолютивній частині рішення суду.

На даний час, під час винесення ухвали про роз’яснення рішення суду, суд також позбавлений можливості викласти наведені вище обставини у резолютивній частині ухвали, оскільки суд, відповідно до ст.271 ЦПК України, роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сиди, не змінюючи змісту судового рішення, зокрема і його резолютивної частини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2018 року, слід виконувати так, як вказано в резолютивній частині такого, з врахуванням наведених вище норм.

Керуючись ст.ст. 260,271,353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2017 року по справі №308/5531/17 за позовною заявою ОСОБА_2 до апеляційного суду Закарпатскої області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - виконувати так, як зазначено в резолютивній частині такого.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.М. Малюк