Постанова № 76387291, 06.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1429/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

06 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: Недосип Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, викладену у листі від 14.02.2018 року № 6/Г-9 щодо зарахування до стажу державної служби ОСОБА_2 періоду строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року;

- зобов'язати Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, який дає право на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, період строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року;

- зобов'язати Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 14.02.2018 року № 6/Г-9 про відмову у зарахуванні до стажу державної служби ОСОБА_2 періоду строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року, та про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, який дає право на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, період строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII з 01.02.2018 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався порушення судом норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, апелянт вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції на п.3 постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 "Про порядок обчислення стажу державної служби", оскільки вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Позивач щодо доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.05.1973 року комісією при Ізяславському районному військовому комісаріаті Хмельницької області ОСОБА_2 призваний до строкової військової служби та24.05.1975 року звільнений в запас і направлений в Ізяславський районний військовий комісаріат Хмельницької області на підставі наказу Міністерства оборони СССР № 76 від 29.03.1975 року.

31.01.2018 року позивач звернувся до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Листом від 14.02.2018 року № 6/Г-9 Білогірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, у зв'язку із відсутністю стажу державної служби не менше 20 років.

Зокрема зазначено, що у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування періоду проходження позивачем строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року до стажу державної служби.

Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи спірне рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для зарахування позивачу до стажу державної служби періоду проходження строкової військової служби, згідно норм законодавства, що були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 12 Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон - № 3723-ХІІ) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини 1 цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці, зокрема, чоловіки 1955 року і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

З наведеного вбачається, що із набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Разом із тим, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, зокрема, для осіб, які станом на 01.05.2016 року займали посади державної служби та мали не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, або які мали не менше як 20 років стажу на таких посадах.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.05.1973 року комісією при Ізяславському районному військовому комісаріаті Хмельницької області ОСОБА_2 призваний до строкової військової служби та 24.05.1975 року звільнений в запас і направлений в Ізяславський районний військовий комісаріат Хмельницької області на підставі наказу Міністерства оборони СССР № 76 від 29.03.1975 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що стаж державної служби позивача слід визначати за законом, який діяв на час її проходження.

Таким чином, для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 20.12.1991 року № 2011-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, період проходження позивачем строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року підлягає зарахуванню позивачу до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Доводи апелянта стосовно втрати чинності постанови Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 "Про порядок обчислення стажу державної служби" на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно вищезазначеного, норми Порядку №283 були чинними на час здобуття позивачем стажу державної служби, а отже і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 6 Порядку №229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, тобто за Законом, який діяв на час її проходження.

Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності своїх дій про не зарахування позивачу до стажу, який дає право на пенсію згідно із ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ період проходження строкової військової служби з 03.05.1973 по 24.05.1975.

Таким чином, на час звернення позивача до пенсійного органу, йому виповнилось 62 роки, а стаж державної служби складав понад 20 років (включаючи період строкової військової служби з 03.05.1973 року по 24.05.1975 року), а тому його стаж державної служби є достатнім для призначення пенсії за віком, як це передбачено статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з першого числа місяця, що є наступним після дати звернення позивача до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із відповідною заявою.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII з 01.02.2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків визначених п. 2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 вересня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.