Рішення № 7638707, 25.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.10р.Справа № 17/356-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР ТРАНС КОНСАЛТ ДНЕПР", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 393 грн. 06 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Остапенко С.Л., довір. б/н від 28.12.09р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР ТРАНС КОНСАЛТ ДНЕПР" (надалі –відповідач) суму 8 393 грн. 06 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу пального та його відпуск за електронною картою № СК-224-08-08 від 26.08.08р., у тому числі: 7 115 грн. 35 коп. основного боргу, 932 грн. 18 коп. пені, 143 грн. 67 коп. 3% річних та 201 грн. 86 коп. інфляційних втрат.

Представник позивача позов підтримав та просить задовольнити вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

26.08.08р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу пального та його відпуск за електронною картою № СК-224-08-08 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов’язується передати певну кількість пального у власність, а покупець, в свою чергу, зобов’язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 4.8 цього ж договору остаточний розрахунок за отриманий товар здійснюється протягом 10-ти календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Встановлено, що на виконання умов Договору позивач відпустив відповідачу товар та електронних карток на загальну суму 63 994 грн. 83 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними з підписом та печаткою покупця про отримання товару без зауважень.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань розраховувався перед постачальником за отриманий товар не в повному обсязі, частково сплативши його вартість у розмірі 56 879 грн. 48 коп., у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 7 115 грн. 35 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до п. 10.1 Договору, в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п.п. 4.1, 4.2, 8.3, 8.4 Договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасно сплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документів або у фіскальних чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару на АЗС, у відповідності до п. 4.3 Договору, за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача, розмір пені становить 932 грн. 18 коп.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу суму 201 грн. 86 коп. –інфляційних втрат за спірний період, а також суму 143 грн. 67 коп. –3% річних.

З метою досудового врегулювання спору, в силу положень ст.ст. 6-7 Господарського процесуального кодексу України та на виконання приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач надіслав 18.09.09р. на адресу відповідача претензію за вих. № 04/01/191 від 16.09.09р., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач доказів погашення заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

У відповідності із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене вище, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 7 115 грн. 35 коп. основного боргу, 932 грн. 18 коп. пені, 143 грн. 67 коп. 3% річних та 201 грн. 86 коп. інфляційних втрат –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮР ТРАНС КОНСАЛТ ДНЕПР" (49100, м. Дніпропетровськ, узвіз Толятті, 2; ЄДРПОУ 34313898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток" (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86-а; ЄДРПОУ 32183378) суму 7 115 грн. 35 коп. (сім тисяч сто п’ятнадцять грн. 35 коп.) основного боргу, 932 грн. 18 коп. (дев’ятсот тридцять дві грн. 18 коп.) пені, 201 грн. 86 коп. (двісті одна грн. 86 коп.) індексу інфляції, 143 грн. 67 коп. (сто сорок три грн. 67 коп.) 3% річних, 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано –22.01.10р.