Постанова № 76387042, 11.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 489/926/18

Категорія: 10.2.4 Головуючий в І інстанції Лісовська Н.В.

Місце та час ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Інгульського ОУПФУ щодо призначення пенсії;

- зобов'язати Інгульське ОУПФУ провести ОСОБА_3 розрахунок пенсії за віком, в якому врахувати коефіцієнт страхового стажу в розмірі 1,35%, у відповідності до п. 4 Розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058);

- зобов'язати Інгульське ОУПФУ врахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_3, час догляду за батьком на підставі довідки № 2670, який він не врахував, а саме з 29.07.2004 року по 31.05.2009 року;

- зобов'язати Інгульське ОУПФУ, при розрахунку розміру пенсії застосувати заробітну плату за період з серпня 1991 року по липень 1996 року, відповідно до довідки Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» про заробітну плату від 22.02.2017 року № 262;

- зобов'язати Інгульське ОУПФУ при розрахунку пенсії застосувати коефіцієнт заробітної плати Икз=1,28685;

- зобов'язати Інгульське ОУПФУ перерахувати пенсію ОСОБА_3 з 01.12.2017 року з урахуванням коефіцієнту страхового стажу в розмірі 1,35%, часу догляду за батьком, заробітної плати за період з серпня 1991 року по липень 1996 року, коефіцієнту заробітної плати Икз=1,28685.Позов обґрунтовувала тим, що незважаючи на те, що рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 від 07.10.2009р. визнано неконституційними положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які забороняли виплату пенсій при виїзді громадян на постійне місце проживання за кордон, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на звернення позивача незаконно відмовило їй у поновленні виплати пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у жовтні 2017 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив під час нарахування йому пенсії врахувати наступне: використати коефіцієнт страхового стажу в розмірі 1,35%, час догляду за батьком відповідно до довідки № 2670, заробітну плату за період з серпня 1991 року по липень 1996 року та коефіцієнт заробітної плати Икз=1,28685. Відповідач надав ОСОБА_3 відповідь, в якій повідомив його про призначення пенсії з іншими показниками. Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги щодо врахування до страхового стажу час догляду за батьком на підставі довідки № 2670, який не врахував пенсій ний орган, а саме з 29.07.2004 року по 31.05.2009 року відповідачем було визнано та самостійно усунуто дане порушення та в цій частині судом першої інстанції закрито провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2018р. позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Інгульським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, апелянт просить скасувати рішення від 29.05.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми права та посилання на практику Верховного суду України, оскільки в рішенні йде мова про перехід з одного виду пенсії на інший, передбачених різними законами, а в межах цієї судової справи має місце переведення з пенсії по інвалідністю на пенсію за віком, які визначені одним законом.

ОСОБА_3 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу пенсійного органу, в якому просить її залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 16.05.2003 року отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України № 1058, відповідно до ст. 43 якого перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі.

12.10.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Інгульського ОУПФУ із заявою про переведення його з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком із врахуванням коефіцієнту страхового стажу в розмірі 1,35%, часу догляду за батьком, заробітної плати за період з серпня 1991 року по липень 1996 року та коефіцієнту заробітної плати Икз=1,28685.

Листом від 25.10.2017 року відповідач повідомив ОСОБА_3, що для перерахунку пенсії позивачу необхідно особисто звернутись до спеціалістів відділу обслуговування громадян Інгульського ОУПФУ.

09.01.2018 року, на свою заяву від 26.12.2017 року, позивач отримав відповідь, в якій на запит позивача зазначив наступне:

- відповідно до заяви від 28.11.2017 року позивача переведено з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком;

- з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року тільки при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;

- станом на 28.11.2017 року страховий стаж позивача складає 33 роки 07 місяць 15 днів (стаж зараховано по 30.11.2005 року - в тому числі час догляду за людиною похилого віку);

- коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 Закону України № 1058, становить 0,33583;

- для визначення середньомісячного заробітку використана довідка про заробітну плату від 05.06.2003 № 45 ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року;

- при осучасненні заробітної плати застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн.;

- індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку - 1,25097; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складає 3764,40х1,25097=4709,15 грн.;

- станом на 01.01.2018 року загальний розмір пенсії складає 1747,63 грн., а саме: основний розмір пенсії за віком - 1581,47 грн. (4709,15х0,33583);

- мінімальний розмір пенсії за віком, яка призначена (перерахована) з 01.10.2011 року, за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та кожний рік понад 25 років розмір пенсії збільшується на 1 відсоток від розміру пенсії, яка обчислена відповідно до ст. 27 Закону № 1058, але не більше 1 відсотка від прожиткового мінімуму; доплата за понаднормативний стаж - 116,16 грн.; надбавка один, інвалідам на догляд - 50,00 грн.

Не погоджуючись із вищевикладеним, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення, зокрема, чоловіками - 60 років, за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 %, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою саме про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 17.10.2017, тому відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції, що Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області повинно було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі застосувавши показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, як це передбачено в Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії за віком, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук