Постанова № 76387032, 11.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 663/2679/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Шабрацький Г.О. Час і місце ухвалення: 17:23, 22.05.2018р., м. Скадовськ Дата виготовлення повного тексту: 29.05.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Скадовського районного суду Херсонської області з адміністративним позовом до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування розпорядження селищного голови №131 від 14 листопада 2017 року Бєліка С.Я. «Про звільнення ОСОБА_2», поновлення на посаді спеціаліста І категорії із земельних питань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Позов обґрунтовував тим, що розпорядженням селищного голови його неправомірно звільнено з займаної посади на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, оскільки робота спеціаліста І категорії із земельних питань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області не передбачає постійне знаходження на робочому місці в приміщенні селищної ради. Позивач зазначив, що 10.11.2017р. в період часу, який відповідачем розцінено як прогул, він, на виконання своїх посадових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, відбув до м.Скадовськ до районного відділу Держгеокадастру у зв'язку з проблемою отримання даних у встановленій формі XML-N4 по спірних земельних ділянках та до Центру надання адміністративних послуг Скадовської РДА Херсонської області, після чого направився до смт. Лазурне на обстеження 50 контуру земель сільськогосподарського призначення разом із головою земельної комісії. Про вказані обставини повідомлено селищного голову, однак останнім прийнято спірне розпорядження про звільнення ОСОБА_2 Такими діями позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5000 грн.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області №131 від 14 листопада 2017 року Бєліка С.Я. «Про звільнення ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на посаді спеціаліста 1 категорії із земельних питань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонській області. Стягнуто з Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 26 800,64 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 22.05.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при здійсненні висновку, що 10.11.2017р. у період часу з 08:30 год. до 13:40 год. ОСОБА_2 виконував свої посадові обов'язки поза його робочим кабінетом, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що обстеження 50 та 51 контурів в межах Лазурненської селищної ради постійно діючою депутатською комісією з питань АПК, земельних ресурсів, соціального розвитку селища, екології та охорони навколишнього середовища не входить до кола обов'язків позивача і безпосередньо йому не доручалося. Участь ОСОБА_2 у роботі депутатської комісії не є його обов'язком і може відбуватися лише за наявності відповідного на це розпорядження голови Ради.

Також, апелянт посилається на те, що справу розглянуто судом першої інстанції без залучення належного відповідача, оскільки селищна рада не приймала розпорядження про звільнення ОСОБА_2, тоді як голова селищної ради, відповідно до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є самостійною складовою системи органів місцевого самоврядування.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України - у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі розпорядження селищного голови Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області №26 від 03.07.2007р. ОСОБА_2 працював на посаді спеціаліста 1 категорії з земельних питань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з 03.07.2007р. (а.с.32)

Відповідно до акту про відсутність працівника на робочому місці, складеного 10.11.2017р., комісією посадових осіб виконкому Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонській області зафіксовано відсутність спеціаліста І категорії ОСОБА_2 на робочому місці 10.11.2017р. з 08:30 год. по 13:40 год. без поважних причин. (а.с.30)

Доповідною, складеною на ім'я селищного голови Бєліка С.Я., від 10.11.2017р. ОСОБА_2 доповів, що у зв'язку з необхідністю отримання даних по спірних земельних ділянках він виїжав до м.Скадовськ у районний відділ Держгеокадастру, а також до Центру надання адміністративних послуг Скадовської РДА. (а.с.34)

Того ж дня позивач надав письмові уточнення до доповідної від 10.11.2017р., в яких зазначив, що 10.11.2017р. він перебував в м. Скадовську у районному відділі Держгеокадастру та Центрі надання адміністративних послуг Скадовської РДА з 08:30 год. до 10:20 год., а з 10:45 год. проводив обстеження 50 контуру земель сільськогосподарського призначення з головою земельної комісії. (а.с.33)

Розпорядженням селищного голови №131 від 14 листопада 2017 року Бєліка С.Я. «Про звільнення ОСОБА_2» позивача звільнено з посади спеціаліста 1 категорії з земельних питань Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з 14.11.2017р. за прогул на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. (а.с.31)

Не погоджуючись з правомірністю вказаного розпорядження ОСОБА_2 оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області неправомірно звільнено ОСОБА_2 з посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, оскільки останнім доведено належними доказами виконання своїх посадових обов'язків 10.11.2017р. з 08:30 год. по 13:40 год. Суд першої інстанції зазначив, що відсутність працівника на робочому місці не є підставою для звільнення його за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, якщо в цей час він виконував свої безпосередні трудові обов'язки. При вирішення питання про звільнення ОСОБА_2 роботодавець зобов'язаний був перевірити відсутність його на роботі, а не на робочому місці, чого останній не зробив. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Апеляційний суд, не вдаючись до аналізу висновків суду першої інстанції щодо суті спору, зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного її вирішення, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради визначено як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.5 вказаного Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Тобто, селищна рада та голова селищної ради є самостійними складовими системи місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад визначено ст.ст.25-26 Закону.

Відповідно до ст.12 Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Пунктами 19 та 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищний голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими Законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесенні радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Аналізуючи вказані норми Закону у їх сукупності колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що при виданні спірного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 селищний голова діяв як окремий самостійний орган системи місцевого самоврядування.

Однак, судом першої інстанції розглянуто спір, відповідачем в якому є лише Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, яка не приймала рішення про звільнення позивача.

Належним відповідачем у даному спорі в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження №131 від 14 листопада 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2» є селищний голова Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, якого судом першої інстанції не залучено до участі у розгляді спору.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами статті 48 КАС України залучити до участі у справі співвідповідача - селищного голову Лазурненської селищної ради або, у разі наявності заперечень позивача, залучити його як другого відповідача.

Аналіз статті 48 КАС України, що встановлює правила заміни неналежної сторони дає підстави для висновку, що заміна неналежного відповідача, або залучення до справи співвідповідача може проводитися виключно судом першої інстанції.

Оскільки стаття 48 КАС України, як наслідок заміни неналежного відповідача чи залучення належного відповідача у якості другого відповідача, передбачає розгляд справи спочатку, апеляційний суд позбавлений такої процесуальної можливості як заміна неналежної сторони, залучення відповідача.

Можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає справа, відповідачем по якій є неналежний орган, та в якій публічно-правовий спір вже вирішено.

Враховуючи, що Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області не є належним відповідачем у справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження №131 від 14 листопада 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2» та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у даному випадку слід відмовити ОСОБА_2 у задоволенні вказаної позовної вимоги з підстав пред'явлення її до неналежного органу.

Інші ж вимоги (поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди) є похідними та залежать від вирішення питання щодо законності рішення про звільнення позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача, що для захисту свого порушеного права він може звернутися з позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим постановлене судове рішення, на підставі ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області задовольнити.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук