Вирок № 76385915, 12.09.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3060/17

ВИРОК

Іменем України

12 вересня 2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.

при секретарі Жигаровій Д.О.

з участю прокурора Сідлак А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці об'єднане кримінальне провадження внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020100000146 від 07.02.2017 року та за № 12017020100000207 від 24.02.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Теплик, Теплицького р-ну Вінницької області, проживаючого по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого

Раніше судимого:

1) 24.01.1995 року Теплицьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.81, ч.1 ст.145, ч.2 ст..215-3, ст.42 КК України до позбавлення волі строком 3 роки;

2) 12.02.1997 року Теплицьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст.81, ст.208, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 1 міс.;

3) 11.06.2002 року Теплицьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.129, ст.42 КК України до позбавлення волі строком 2 роки;

4) 25.11.2005 Макарівським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 міс.;

5) 11.03.2009 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 1 міс.;

6) 14.12.2012 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України, до позбавлення волі строком 4 роки 11 міс.

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 31.01.2017 року, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях, проник до господарського приміщення, яке розташоване за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_2, незаконно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинив крадіжку курей в кількості 10 штук, вартість яких становить 800 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, 05.02.2017 року, приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження навісного замка на вхідних дверях, проник до господарського приміщення, яке розташоване за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_2, незаконно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинив крадіжку курей в кількості 10 штук, вартість яких становить 800 гривень та качок в кількості двох штук, вартість яких становить 180 гривень.

Також, ОСОБА_1, 10.02.2017 року, приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, з метою вчинення крадіжки, шляхом відчинення клямки на вхідних дверях, проник до господарського приміщення, яке розташоване за вищевказаною адресою та належить ОСОБА_3, незаконно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинив крадіжку курей в кількості 20 штук, вартість яких становить 1600 гривень.

Крім того, 21.02.2017 року, точний час слідством не встановлений, ОСОБА_1 правомірно знаходячись в будинку, який належить ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, здійснив демонтаж конвектора «FEG» GF - 40 11WF|Fg 20 mh 706125, сірого кольору, вартістю 2609,04 гривень, що належить ОСОБА_4, який знаходився на стіні кімнати, після чого виніс його з домоволодіння та розпорядився ним на власні розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

Також, 23.02.2017 року, точний час слідством не встановлений, ОСОБА_1, знаходячись в АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_4, діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замка, проник до даного будинку, де в кухні демонтував газову плиту «GREТА» ПГ4 1470 - 00, 10,3 kW, ІРХ 1, білого кольору, вартість якої становить 3129 гривень, що належить ОСОБА_4, після чого виніс її з зазначено домоволодіння та зник з місця пригоди, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду показав, що дійсно 31.01.2017 року, він надвечір проходив біля будинку по АДРЕСА_2, та вирішив вчинити крадіжку курей. З цією метою він проник у двір будинковолодіння, зірвав навісний замок господарського приміщення та вчинив крадіжку 10 курей. 05.02.2017 року, він знову в ніч прийшов до даного будинку, проник у двір і таким саме чином, пошкодивши навісний замок, проник до господарського приміщення та вчинив крадіжку ще 10 курей та 2 качок. 10.02.2017 року, в ніч він знаходячись у АДРЕСА_3, з метою вчинення крадіжки, також проник до господарського приміщення, у дворі даного будинку та вчинив крадіжку 20 курей.

Птицю він заніс до себе додому, де обробив, та в подальшому продав. У скоєному розкаявся, жалкує про вчинене.

Крім того, суду показав, що не маючи де жити, винайняв житло у ОСОБА_4 в АДРЕСА_3. 21.02.2017 року, він вирішив вчинити крадіжку конвектора з цього будинку, де проживав зі згоди господаря. З цією метою він демонтував зі стіни кімнати конвектор «FEG», який виніс з будинку та продав в смт.Вороновиця незнайомому йому чоловікові. 23.02.2017 року, він з метою вчинення крадіжки, зірвав навісний замок у цьому ж будинку та в кухні демонтував газову плиту «GREТА», після чого виніс її з будинку та також здав в смт.Вороновиця незнайомому йому чоловікові як металобрухт.

За згодою обвинуваченого, згідно ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім даних, що характеризують особу обвинуваченого, і при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумніву у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що в такому випадку обвинувачений буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення (крадіжка) чужого майна, вчинене повторно, а також за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення, вчинена повторно.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, те що обвинувачений не має негативної характеристики по місцю проживання, його шире каяття, активне сприяння слідству та визнання вини.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

Також суд бере до уваги досудову доповідь Вінницького МРВ з питань пробації ЦЗМУ з ПВКП та пробації МЮ за якою беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації оцінює особу обвинуваченого як таку, що має високу ймовірність вчинення повторного правопорушення.

Сукупність даних про обставини вчинення кримінальних правопорушень та особу винного, дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, через що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах ч.ч.2,3 ст.185 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, суд вважає за необхідне залишити попередній - «тримання під вартою».

З обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даних кримінальних провадженнях на загальну суму 901,68 грн. згідно наданих довідок про витрати на проведення експертиз в кримінальних провадженнях.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2-х років позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 -х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді 4 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на загальну суму 901,68 грн.

Зняти арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_5, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, а саме: газову плиту «GREТА» ПГ4 1470 - 00, 10,3 kW, ІРХ 1, білого кольору, та конвектор «FEG» GF - 40 11WF|Fg 20 mh 706125, сірого кольору, накладений ухвалою Вінницького міського суду 22.11.2017р.

Речовий доказ, а саме, газову плиту «GREТА» ПГ4 1470 - 00, 10,3 kW, ІРХ 1, білого кольору, та конвектор «FEG» GF - 40 11WF|Fg 20 mh 706125, передані на зберігання ОСОБА_6, повернути в повне розпорядження власника.

Речовий доказ - чоловічі черевики чорного кольору - знищити.

Речовий доказ - 258 грн. повернути ОСОБА_1

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання тобто з 14.10.2017р.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення з 14.10.2017р. (з 20.06.2017р.) із розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

З 20.06.2017 р. розрахунок відбуття строку покарання засудженим проводиться у відповідності до чинної редакції ч.5 ст.72 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя І.А. Ганкіна