Ухвала суду № 76385641, 12.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 вересня 2018 р. Справа №219/8541/18

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Словянськ, пл.. Соборна, 3, код за ЄДРПОУ 13486010) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, код за ЄДРПОУ 34898944) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду від Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла адміністративна справа № 219/8541/18 за адміністративним позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 189,60 гривень по виконавчому провадженню № 56434750, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при примусовому виконанні виконавчого листа № 219/9741/17, виданого 26 березня 2018 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивач у адміністративному позові зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404, виконавче провадження з виконання судових рішень є завершальною стадією судового провадження по конкретній справі. За подання позовної заяви, за результатами розгляду якої винесено судове рішення, виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, вже сплачено відповідний судовий збір. Посилаючись також на практику Європейського суду з прав людини позивач просить суд це врахувати при вирішенні питання щодо сплати судового збору.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, при цьому виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем заявлена позовна вимога майнового характеру, а саме скасування постанови про стягнення суми виконавчого збору у розмірі 189,60 гривень, отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 762,00 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір”, а позивач, який звернувся з нею до суду, не належить до суб’єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону України “Про судовий збір” встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про судовий збір” та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору або відстрочити його сплату, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України “Про судовий збір”, ні Кодекс адміністративного судочинства України не передбачають.

Проте, позивач не заявляє вимог щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Разом із тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Слід зазначити, що доводи наведені позивачем у позові щодо сплати судового збору, не передбачені ані Законами України «Про судовий збір» та «Про виконавче провадження», ані Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Словянськ, пл.. Соборна, 3, код за ЄДРПОУ 13486010) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, код за ЄДРПОУ 34898944) про скасування постанови – залишити без руху.

Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 1762,00 гривень.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12 вересня 2018 року.

Суддя Абдукадирова К.Е.