Рішення № 7638535, 27.01.2010, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 2-22/10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2010 року Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: - судді Школи М.Г.

за участю секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М.

та осіб, які приймають участь у справі:

представника позивача і особи, яка надає правову

допомогу позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці Сумської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право на користування житлом та зняття з реєстрації,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації з зазначеної квартири.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує наступним чином.

31 серпня 2009 року між ним та відповідачами було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу в реєстрі за №2310. На час укладення договору в зазначеній квартирі були зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 31.08.2009 року ним, позивачем ОСОБА_1, і відповідачами були виконані всі умови договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеного між ними.

Відповідачка ОСОБА_3 передала йому, позивачу, ключі від зазначеної квартири і зобовязалась разом з відповідачем ОСОБА_4, своїм сином, знятись з реєстрації з відчуженої нерухомості квартири, найближчим часом, однак на час звернення до суду це не відбулося. Право власності на придбану ним позивачем квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване на його імя в КП "Кролевецьке РБТІ" 19 жовтня 2009 року під реєстраційним номером 28129535. Таким чином, він, позивач ОСОБА_1, з 19 жовтня 2009 року є власником зазначеної квартири відповідно до положень ст. 328, ч. 4 ст. 334, ст. 657 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ст. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності, зокрема квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є власниками АДРЕСА_1 і не проживають у ній, але добровільно з реєстрації у цьому житлі не знімаються. Договору найму з відповідачами він, позивач ОСОБА_1, не укладав, членами його сімї відповідачі не являються, тому на його думку відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 втратили право на користування житлом.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1383-IV зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть. На думку позивача ОСОБА_1 відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 порушують його права, як власника АДРЕСА_1, оскільки не знялися з реєстрації з належної йому квартири до цього часу.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, хоча про час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Клопотання про проведення судового засідання у його відсутність чи відкладення судового засідання на іншу дату позивач ОСОБА_1 суду не надав. Заяву про відмову від позову і закриття провадження по справі чи заяву про залишення позову без розгляду позивач ОСОБА_1 суду не надав.

ОСОБА_2, як представник позивача і особа, що надає правову допомогу позивачу ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала повністю і просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 викликалися в суд через оголошення у пресі. Оголошення про виклик відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в суд було опубліковано в газеті "Урядовий курєр" від 14 січня 2010 року за №6. (а.с. 35)

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 і особи, яка надає правову допомогу позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

31 серпня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Кролевецького районного нотаріального округу і зареєстровано у реєстрі за №2310. (а.с. 7-8).

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Із договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 31.08.2009 року (а.с. 7-8) вбачається, що право власності на зазначену квартиру зареєстровано на ОСОБА_1 у КП "Кролевецьке РБТІ" 19 жовтня 2009 року. Вказані обставини також підтверджуються витягом №24169092 від 19.10.2009 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Кролевецьке РБТІ", із якого убачається, що власником АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 31.08.2009 року. Рішення про реєстрацію права власності прийнято 19 жовтня 2009 року. (а.с. 10)

Таким чином, виходячи із вищевикладеного і положень ст. 328, ч. 4 ст. 334, ст. 657 ЦК України суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 з 19 жовтня 2009 року і він відповідно до вимог ст. 316 ЦК України та ч. 1 ст. 317 ЦК України має право власності на річ (майно), а саме: зазначену квартиру, і дане право він здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб і йому належить право володіння, користування та розпорядження зазначеною квартирою.

Із довідки Кролевецької ЖЕК від 25 листопада 2009 року вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 є власником житла, а саме: даної квартири. (а.с. 12)

В судовому засіданні представник позивача і особа, яка надає правову допомогу позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_2 вказані обставини підтвердила, одночасно вказавши, що відповідачі за станом 27 січня 2010 року з зазначеної квартири з реєстрації не знялися.

З матеріалів справи та пояснення представника позивача і особи, яка надає правову допомогу позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_2 вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 членами сімї позивача ОСОБА_1 не являються, договору найму з відповідачами позивач ОСОБА_1 на користування зазначеною квартирою також не укладав.

Вказані обставини також підтверджуються договором №71 від 23.10.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 і Кролевецького ЖЕК про надання послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 11)

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Як убачається із договору купівлі-продажу квартири від 31.08.2009 року (а.с. 7-8) відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 АДРЕСА_1 належала на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Кролевецькою ЖЕК 07 березня 2000 року.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що:

- відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4, уклавши 31.08.2009 року договір купівлі-продажу квартири, перестали бути її власниками відповідно до п.1 ч. 1 ст. 346 ЦК України і втратили право відповідно до ст. 317 ЦК України право на володіння, користування та розпорядження зазначеною квартирою;

- позивач ОСОБА_1, уклавши договір купівлі-продажу квартири 31.08.2009 року і зареєструвавши право власності на зазначену квартиру 19.10.2009 року, відповідно до ст. 328, ч. 4 ст. 334, ст. 657 ЦК України з 19 жовтня 2009 року є власником зазначеної квартири і він відповідно до ст. 391 ЦК України має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням даною квартирою.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року №1383-ІV зняті з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутнього або померлого), свідоцтва про смерть.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 31.08.2009 року уклали договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, а отже припинили своє право власності на зазначену квартиру відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України, що належала їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Кролевецькою ЖЕК, тому їх необхідно за рішенням суду визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 та зняти з реєстрації з зазначеної квартири.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп., і витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільної справи у розмірі 37 грн., витрати, повязані з правовою допомогою в розмірі 752 грн.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 328, ч. 4 ст. 334, п. 1 ч.1 ст. 346, ст. 657 ЦК України, ст. 3, ч. 1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування в Україні" від 11.12.2003 року №1383-ІV, керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214,215, 218, 88 ч. 1 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Зняти з реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, повязані зі сплатою судового збору в сумі 4 грн. 25 коп., зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 18 грн. 50 коп., за надання правової допомоги в сумі 376 грн., а всього 398 грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, повязані зі сплатою судового збору в сумі 4 грн. 25 коп., зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 18 грн. 50 коп., за надання правової допомоги в сумі 376 грн., а всього 398 грн. 75 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ