Ухвала суду № 76384105, 12.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

12.09.2018Справа № 910/11997/18

Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до ОСОБА_2 (04210, АДРЕСА_1),

Товариства обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (02218. м. Київ, вул. Райдужна,13 А, офіс 201)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ВІСАК" (02218. м. Київ, вул. Райдужна,13 А, офіс 201)

про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ВІСАК" про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним рішення загальних зборів.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", укладений 21.05.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- розірвати договір купівлі-продажу корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ВІСАК", укладений 21.05.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" від 21.05.2018, оформлені протоколом №5 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ВІСАК" від 21.05.2018;

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "ВІСАК", оформлені протоколом №4 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Творча майстерня "ВІСАК" від 21.05.2018.

Тобто, у позовній заяві позивачем об'єднано чотири вимоги немайнового характеру, а саме про розірвання договорів купівлі-продажу та визнання недійсними рішень загальних зборів учасників двох різних юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК" (ідентифікаційний код 32247640) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566).

Слід зазначити, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору.

Так, у даному випадку під час розгляду справи судом має бути надана правова оцінка з точки зору природи кожного з укладених правочинів та порядок їх укладання, також підлягають встановленню обставини щодо виконання/невиконання сторонами цих договорів, дотримання строків виконання зобов'язань за ними, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Вищезазначене свідчить про те, що по кожній із заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин щодо виконання/невиконання цих договорів, а також наявності/відсутності підстав для розірвання таких договорів, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Крім того, суд звертає увагу, що задоволення однієї із заявлених позивачем вимог, яка стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСАК", не залежить від задоволення іншої позовної вимоги щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", тобто такі вимоги не є основною та додатковою в розумінні ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Підстав для застосування ст. 173 Господарського процесуального кодексу України судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог.

Крім того, суд також приймає до уваги положення п.1 ч.5. ст.174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до його суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як встановлено судом, дана позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана адвокатом ОСОБА_4.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.

За змістом норм ст.19 та 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не витікає безумовне право адвоката подавати до господарського суду позовні заяви, а відтак таке право має бути безпосередньо надано клієнтом адвокату.

Нормами ГПК України передбачено, що належними доказами на підтвердження повноваження адвоката як представника в господарському процесі є довіреність або ордер, при цьому суд приймаючи позовну заяву, подану від імені сторони адвокатом, має пересвідчитися щодо наявності у адвоката саме повноважень щодо подачі до господарського суду позовної заяви від імені клієнта. Натомість ордер не містить переліку наданих клієнтом адвокату повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_4 щодо підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 долучено ордер на надання правової допомоги серія КВ №426121 від 10.09.2018, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №1ВМ03/09-18 від 03.09.2018.

Однак, позивачем до позовної заяви не долучено копію вищевказаного договору від 03.09.2018, у зв'язку з чим суд не має можливості пересвідчитися щодо обсягу повноважень, наданих адвокату клієнтом (позивачем), зокрема, наявність права у адвоката ОСОБА_4 на подачу позову до господарського суду позовної заяви від імені ОСОБА_1.

Суд також звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять свідоцтва про право ОСОБА_4 на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 27.05.2004, як і не містять належним чином засвідченої копії паспорта ОСОБА_1, який доручив адвокату ОСОБА_4 представляти його інтереси та діяти від його імені.

З огляду на вищезазначене, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.

Відповідно до ч.6 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

При цьому, суд також звертає увагу заявника, що ст. 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з чотирма вимогами немайнового характеру, які повинні були бути оплачені судовим збором у розмірі 7048,00 грн. (1762,00 х 4).

Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем за подання позову не надано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, що є порушення вимог встановлених ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про повернення позову ОСОБА_1, подана у додатках до позову заява про забезпечення позову, яка також не містить доказів сплати судового збору за її подання, теж підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути ОСОБА_1.

Додатки: - позовна заява та додані до неї документи на 34 аркушах.

Ухвала набирає законної сили 12.09.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пукшин Л.Г.