Ухвала суду № 76384044, 04.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про стягнення в дохід державного бюджету штрафу

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/6353/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6353/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Холдінг», м. Львів,

до акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Київ, і товариства з обмеженою відповідальністю «Мантас», м. Дніпро,

про визнання права та визнання відсутнім права,

за участю представників:

позивача - Васів Ю.М. (посвідчення від 21.04.2016 НОМЕР_1); на оголошення рішення суду без повідомлення поважних причин не з'явився ;

відповідача-1 - Малярчук Т.В. (довіреність 353 від 17.01.2018);

відповідача-2 - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/6353/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Холдінг» (далі - ТОВ «Імперія Холдінг») до публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - Банк) та товариства з обмеженою відповідальністю «Мантас» (далі - ТОВ «Мантас») про: - визнання права ТОВ «Імперія Холдінг» вимагати від ТОВ «Мантас» сплатити борг у сумі 651 362 003,44 грн. за кредитним договором від 30.03.2016 №4М16008Д (далі - Кредитний договір); - визнання відсутнім права у Банка вимагати стягнення з ТОВ «Мантас» заборгованості за Кредитним договором у сумі 651 362 003,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 було зобов'язано Банк подати до 12.07.2018 суду та позивача: - кредитний договір від 30.03.2016 №4М16008Д в копії; - довідку про заборгованість відповідача-2 за кредитним договором від 30.03.2016 №4М16008Д станом на 30.11.2017; - довідку про рух коштів позивача з 01.03.2017 по 30.11.2017; - письмові пояснення про порядок і підстави ознайомлення з кредитним договором від 30.03.2016 №4М16008Д поручителя банком (пункт 3 договору поруки від 17.11.2016 № 4М14289И/П).

Такі дії суду регламентовані пунктом 6 частини першої статті 177 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 було повторно зобов'язано Банк надати суду і позивачу вказані документи.

07.08.2018 у зв'язку з неналежним виконанням Банком вимог ухвал суду від 26.06.2018 і від 17.07.2018 судом, відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України, було постановлено Окрему ухвалу стосовно Банку.

Окремою ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 було зобов'язано Банк забезпечити належне виконання вимог ухвал суду по даній справі.

Окрема ухвала набрала законної, а апеляційне оскарження не зупиняє її дії.

Незгода з процесуальним рішенням суду також не є підставою для невиконання вимог ухвал суду.

Разом з тим, станом на 04.09.2018 Банком не виконано вимог ухвал суду від 26.06.2018, від 17.07.2018 і від 07.08.2018, мотивованих і обґрунтованих пояснень щодо неможливості надання суду відповідних документів Банком суду також не подано.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 26.06.2018, від 17.07.2018 і від 07.08.2018 набрали законної сили і є обов'язковими до виконання Банком.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пунктів 1- 7, 10-11 частини третьої цієї Статті основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема неподання визначених в ухвалах суду документів спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За приписами частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Положеннями частини 3 цієї статті визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим кодексом.

Із приписів цієї статті вбачається, що суд зобов'язаний вживати заходів у разі невиконання учасником справи його обов'язків. Так, відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно із статтею 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини першої статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина третя статті 135 Господарського процесуального кодексу України).

Систематичне безпідставне невиконання вимог ухвал суду, суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме вчинення дії, що суперечать завданням і засадам господарського судочинства.

Враховуючи встановлені судом обставини зловживання Банком процесуальними правами, з метою спонукання даної особи до добросовісного виконання процесуальних обов'язків та реалізації наданих прав, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Банка заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень частини сьомої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (8 810 грн.).

Згідно із частиною п'ятою статті 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Керуючись статтями 38, 43, 135, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д; ідентифікаційний код 14360570) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський район/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31116106026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у сумі 8 810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн.

2. Стягувачем за даною ухвалою є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).

3. Боржником за даною ухвалою є акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д; ідентифікаційний код 14360570).

4. Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до частини п'ятої статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

5. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 04.09.2021.

Ухвала набрала законної сили 04.09.2018 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Повне судове рішення складено 12.09.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук